- •Аналіз поняття «світогляд»
- •2. Основні структурні компоненти світогляду
- •2. Філософія. Її предмет і функції.
- •Філософія як теоретична основа світогляду.
- •5) Специфіка давньоіндійської філософії.
- •6) Процес становлення і сутність старокитайської філософії.
- •7) Процес становлення і сутність старогрецької філософії.
- •8) Місце і роль античної філософії в історії світової філософії.
- •9) Сутність і специфіка філософії досократичного періоду античності.
- •10) Філософські погляди представників Мілетської школи.
- •11) Філософські погляди представників Елейської школи.
- •12) Суть і специфіка філософії класичного періоду античності.
- •13) Сутність філософії Платона.
- •14) Роль Аристотеля в розвитку філософії.
- •15) Сутність і основні положення елінського періоду розвитку античної філософії.
- •16) Порівняльний аналіз проблеми людини в філософії Стародавньої Індії, Стародавнього Китаю й античної філософії.
- •17) Порівняльний аналіз вирішення проблеми буття в античній і в філософії Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю.
- •18) Теоцентричний характер філософії середніх віків.
- •19) Аналіз проблеми реалізму і номіналізму (філософській і релігійний аспекти).
- •20) Сутність і основні положення Августина Блаженого.
- •21) Сутність і основні положення філософії Фоми Аквінського.
- •Теорія двох істин
- •Докази існування Бога
- •22) Схоластика: поняття, сутність, етапи розвитку.
- •Загальна характеристика
- •Періоди схоластики
- •23) Епоха Відродження як самостійний етап розвитку світової філософії.
- •24) Загальна характеристика епохи Відродження.
- •25) Гуманістичний характер філософії епохи Відродження.
- •26) Внесок Леонардо Давінчі в розвиток філософії естетики.
- •27) Філософські погляди Миколи Кузанского.
- •28) Сутність наукової революції 17 століття.
- •29) Філософські погляди Френсиса Бекона.
- •Теоретичне обгрунтування емпіризму
- •Чотири ідоли
- •Істинний метод пізнання за Беконом
- •Основні здобутки
- •30) Загальна картина філософських поглядів Рене Декарта.
- •Теорія пізнання
- •Бог та метафізика
- •31) Філософські позиції б. Спінози. Розвиток філософії Спінози
- •32) Філософські погляди Лейбніца.
- •33) Філософські позиції Берклі.
- •34) Філософські позиції д. Юма.
- •35) Філософські позиції Локка.
- •36) Філософські позиції Гобса.
- •Природний стан людей
- •Етика Гоббса
- •Погляди на державу
- •37)Основні положення механістичного характеру філософії 18 ст.
- •38) Загальна характеристика філософії Просвітництва.
- •39) Загальна характеристика філософії Канта.
- •40) Філософські погляди Фіхте.
- •41) Філософські погляди Шелінга.
- •42) Сутність філософських поглядів Гегеля.
- •43) Загальна характеристика філософських поглядів Фейєрбаха.
- •44) Політичні, соціально – економічні та наукові передумови зародження марксизму, 45) Основні положення матеріалістичного розуміння історії Маркса.
- •46) Сутність діалектики Енгельса.
- •47) Причини, умови виникнення некласичної філософії.
- •2.2. Вихідні принципи та особливості "першого позитивізму" (о. Конт, г. Спенсер, Дж. Мілль)
- •48) Філософські погляди Шопенгауера і Ніцше.
- •49) Основні положення психоаналізу Фрейда.
- •50) Філософські погляди с. Керкегора.
- •51) Загальний аналіз екзистенціальної філософії.
- •52 Порівняльний аналіз філософських поглядів Камю і Сартра.
- •53) Сутність позитивізму та неопозитивізму
- •54) Сутність сучасної релегійної філософії.
- •55)Проблема людини у філософії 20 ст. Німецька філософська антропологія хх ст. М. Шеллер, г. Плеснер, а. Гелен, е. Кассірер про природу людини і його місце у Всесвіті
- •2 Марксистські традиції в дослідженні сутності людини і його співвідношень із суспільством у радянській філософії
- •3 Проблема людини в психоаналітичній антропології
- •4 Екзистенціалізм: існування людини і його сутність. Проблема свободи і відповідальності, життя і смерті в працях а. Камю, ж.П. Сартра
- •4 Проблема людини в сучасній релігійній філософії
- •56) Процес зародження, становлення філософії в Київській Русі
- •57) Сутність і значення діяльності письменників-полемістів для розвитку філософської думки в Україні.
- •58) Сутність різнобічної діяльності братств.
- •59) Особливості філософської проблематики Києво-Могилянської академії.
- •60) Філософська і просвітницька діяльність Феофана Прокоповича.
- •61) Сутність вчення Сковороди про буття, пантеїзм, «сродну працю», «філософію серця» і людину.
- •62) Місце філософії Сковороди в історії української філософської думки.
- •63) Проблема людини і нації в творах Костомарова, Куліша, Шевченка.
- •64) Філософські погляди Юркевича.
- •65) Аналіз філософських поглядів Шевченка, і. Франка, м. Драгоманова.
- •66) Аналіз філософських поглядів д. Чижевського.
35) Філософські позиції Локка.
Традиції емпіричної філософії продовжив Джон Локк (1632-1704 рр.), який навчався в Оксфорді, де зацікавився філософією Бекона і Декарта. Незважаючи на участь у політичному житті (був секретарем англійського посла при Бранденбурзькому дворі, секретарем лорда-канцлера Ешлі), він виявляв постійний інтерес до філософії і природознавства. Головна його праця - «Дослідження про людський розум». Джон Локк на перший план виносить проблематику пізнання, вважаючи, що все багатство знань людина отримує через почуття, завдяки досвіду, в яких подано об'єктивну природу. Відчуття - єдиний пов'язаний зі світом канал одержання знань, інших шляхів немає. Така позиція отримала назву сенсуалізму (від лат. sensus - відчуття). Сенсуалізм у галузі теорії пізнання у Локка тісно стикається з методологічним емпіризмом. Критикуючи Декарта, Локк вказує, що немає вроджених ідей і принципів - ні теоретичних, ні практичних (моральних), у тому числі ідеї Бога, а все людське знання виходить з досвіду - зовнішнього (відчуття) і внутрішнього (рефлексії). Людська думка (душа) - це чистий аркуш паперу ( «табула раса»). Лише досвід (завдяки чуттєвому пізнанню) заповнює цей чистий аркуш літерами. В основі знання лежать прості ідеї, осягнуті розумом завдяки різним якостям тіл: первинним, з якими ці ідеї схожі (протяжність, фігура, рух); або вторинним, з якими ці ідеї несхожі (колір, звук, запах, смак). Завдяки поєднанню, зіставленню і абстрагуванню розум з простих ідей створює складні та загальні ідеї (модуси, субстанції, відношення тощо).
Дж. Локк - представник матеріалістичного сенсуалізму, тому
«Якості, що породжують у нас прості ідеї, тобто цільність, протяжність, форму, рух або спокій, число, я називаю початковими або первинними. Вторинні ж якості несуть не що інше, як тільки сили. Бо колір і смак опіуму, як і його снодійна, болезаспокійлива властивість, -це тільки сили, що залежать від його первинних якостей, якими він здатний виробляти різні впливи на різні частини нашого тіла... Вторинні якості тіл зникли б, якби ми могли виявити первинні якості їх найдрібніших частинок».
Дж. Локк
для нього пізнання істинне лише настільки, наскільки ідеї відповідають дійсності. Воно буває трьох видів: інтуїтивне - розуміння самоочевидних істин, нашого власного існування; демонстративне - розуміння положень математики, етики, буття Бога; сенситивне - розуміння існування речей, воно найменш ясне і достовірне. У сфері суспільно-політичних уявлень Локк захищає конституційну монархію. Його вихідними положеннями є природний стан суспільства, але це не «війна всіх проти всіх», як у Гоббса, а рівність, свобода, проте не сваволя. Свобода не абсолютна, а обмежена природним законом, так само, як і влада правителя, одержана ним на основі «договору». Цими поглядами Локк виражає інтереси буржуа, які проголошують особисту свободу, свободу підприємництва. Частину роздумів Локка про впорядкування суспільства становлять ідеї про розподіл влади на законодавчу, виконавчу і федеративну.
• Сенсуалізм і емпіризм Локка вплинули на розвиток французького механістичного матеріалізму XVIII ст., а його соціально-політичні ідеї стали провідними в часи французького Просвітництва.