Відображення в бухгалтерському обліку операцій зі списання виробничих запасів
№ з\п |
Зміст операції |
Дебет рахунка |
Кредит рахунка |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Списується вартість допоміжних матеріалів, які використані для технічного обслуговування та поточного ремонту обладнання, а також на інші загально виробничі потреби основних і допоміжних цехів |
91 |
20 |
2 |
Списується вартість виробничих запасів (за обліковими цінами), використаних для виправлення виробничого браку |
24 |
20
|
3 |
Списується вартість запасів (за обліковими цінами), які використані для загальногосподарських потреб |
92 |
20 |
4 |
Списується вартість запасів, які використані для пакування продукції та на інші цілі під час реалізації продукції |
93 |
20 |
5 |
Списується вартість запасів (за обліковими цінами), які використані на соціально-культурні потреби (невиробнича сфера) |
949 |
20 |
6 |
Списується сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до списаних (за обліковими цінам) протягом місяця запасів |
23, 24, 91, 92, 93, 949 |
20 |
Інше вибуття запасів |
|||
7 |
Списується собівартість реалізованих іншим підприємствам запасів |
943 |
20 |
8 |
Списується вартість запасів, які повертаються постачальникам у результаті порушення ними умов договору поставки |
374 |
20 |
9 |
Списується собівартість запасів, знищених, зіпсованих унаслідок стихійного лиха, пожежі та інших надзвичайних подій |
99 |
20 |
Бухгалтерські проведення зі списання запасів (кредит рахунка 20) відображають у журналі № 5. При журнальній формі обліку підсумкові дані із надходження і вибуття запасів у розрізі субрахунків заносять у відомість 5.1. Відомість ведеться за окремими матеріально-відповідальними особами, місцями зберігання і використання матеріальних цінностей. У відомості здійснюється розподіл транспортно-заготівельних витрат пропорційно до вартості витрачених матеріальних цінностей, а також визначається фактична собівартість списаних зі складу запасів, якщо застосовується метод оцінки запасів за середньозваженою собівартістю.
Записи у відомість 5.1 проводяться на підставі документів (звітів), в яких узагальнені надходження до матеріально-відповідальних осіб (складів, цехів, дільниць) виробничих запасів та їх витрачання, вибуття з відповідних місць зберігання за звітний період (декаду, місяць). У графі 2 видаток показується групування за кореспондуючими рахунками (субрахунками, статтями). Суми внутрішнього обороту (надходження, видаток) виробничих запасів (від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, зі складу в цех, з цеху в цех, склад тощо) за місяць виділяються окремими сумами і мають бути рівними.
Виробничі запаси у фінансовій звітності відображаються у формі № 1 “Балансу”. У другому розділі активу балансу зосереджені відомості про вартість матеріальних оборотних коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, включаючи виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію і товари.
Дані по аналізу ефективності використання виробничих запасів наведені у таблиці 2.25.
Таблиця 2.25
Показники ефективного використання виробничих запасів на ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс»за 2008-2010 роки
№п/п |
Показники |
2008 |
2009 |
2010 |
Відхи-лення 2009-2008 |
Відхи-лення 2010-2009 |
Відхи-лення 2010-2008 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
1 |
Коеф. оборотності оборотних засобів |
34,98 |
21,35 |
19,03 |
-13,63 |
-2,32 |
-15,95 |
2 |
Тривалість обороту оборотних засобів |
10,43 |
17,10 |
19,18 |
6,67 |
2,08 |
8,75 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
3 |
Коеф. оборотності виробничих запасів |
61,90 |
30,09 |
25,85 |
-31,81 |
-4,24 |
-36,05 |
4 |
Тривалість обороту виробничих запасів |
5,90 |
12,13 |
14,12 |
6,23 |
1,99 |
8,22 |
5 |
Коеф. оборотності засобів в розрахунках |
93,71 |
107,47 |
98,92 |
13,76 |
-8,55 |
5,21 |
6 |
Тривалість обороту засобів в розрахунках |
3,89 |
3,40 |
3,69 |
-0,49 |
0,29 |
-0,2 |
7 |
Тривалість операційного циклу |
60,40 |
57,63 |
74,62 |
-2,77 |
16,99 |
14,22 |
8 |
Матеріаловіддача |
0,12 |
0,13 |
0,15 |
0,01 |
0,02 |
0,03 |
9 |
Матеріаломісткість |
8,22 |
7,46 |
6,45 |
-0,76 |
-1,01 |
-1,77 |
10 |
Питома вага матер. витрат у собівартості продукції |
0,21 |
0,18 |
0,25 |
-0,03 |
0,07 |
0,04 |
Отже, на ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» коефіцієнт оборотності у 2008 році становив 34,98. Звідси випливає, що оборотні засоби здійснювали 34,98 оборотів протягом звітного періоду, у 2009 році – 21,35 оборотів, а у 2010 – 19,03 оборотів. Зокрема відхилення 2010-2009 років менше, ніж відхилення 2009 року від 2008 на 11,31, а відхилення 2010 року від 2008 становить 15,95. Рівень оборотності оборотних засобів значною мірою залежить від галузевих особливостей і зниження його в 2010 році до 19 оборотів означає погіршення організації ефективного функціонування підприємства.
На ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» спостерігається тенденція до зниження коефіцієнта оборотності оборотних засобів. Це є негативним для підприємства, оскільки рекомендованим значенням є збільшення цього показника.
Отже, оборотні засоби у 2008 році проходили усі стадії кругообігу за 10,43 днів, у 2009 – 17,10 днів, у 2010 – 19,18 днів. Зокрема, у 2009 році тривалість обороту збільшилась порівняно з 2008 роком на 6,67 дні, а у 2010 році порівняно з 2009 роком збільшилась на 2,08. Найменша тривалість обороту оборотних засобів була у 2008 році. З цього випливає, що організація процесу виробництва була у 2008 році ефективніша, ніж у 2009 і 2010 роках, оскільки спостерігається значне зростання тривалості обороту. Збільшення тривалості обороту є негативним для підприємства, оскільки тривалість обороту має зменшуватися для ефективного функціонування підприємства.
У 2008 році виробничі запаси здійснили 61,90 оборотів, у 2009 – 30,09 оборотів, у 2010 – 25,85 оборотів. Рівень оборотності оборотних засобів значною мірою залежить від галузевих особливостей і зниження його в 2010 році до 25 оборотів означає погіршення організації ефективного функціонування підприємства. Зокрема значний спад коефіцієнта оборотності виробничих запасів спостерігається у 2009 році порівняно з 2008 на 31,81.
Спостерігається тенденція зниження оборотності виробничих запасів, що є негативним явищем, оскільки рекомендованим явищем є збільшення цього показника, тому що в тому випадку, якщо виробничі запаси будуть здійснювати більше оборотів, ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» буде прискорювати процес виробництва і процес збуту готової продукції, що в результаті призведе до збільшення прибутку від основної діяльності.
Отже, у 2008 році тривалість обороту виробничих запасів становила 5,9 днів, у 2009 – 12,13 днів, у 2010 – 14,12 днів. Зокрема, у 2009 році тривалість обороту виробничих запасів збільшилась на 6,23 дні, а у 2010 році порівняно з 2009 збільшилась на 1,99 дні. Найменша тривалість обороту була у 2008 році. Звідси випливає, що саме в цьому році процес виробництва було організовано найефективніше і сировина використовувалась раціонально. Збільшення тривалості обороту є негативним явищем для нормального функціонування підприємства.
Отже, у 2008 році кількість оборотів засобів становила 93,73, у 2009 – 107,47, у 2010 – 98,92. Рекомендовано, щоб цей показник збільшувався. У 2009 році спостерігається збільшення кількості оборотів, а у 2010 році спад, що є негативним.
Отже, у 2008 році засоби проходили усі стадії кругообігу за 3,89 дні, у 2009 – 3,40 дні, у 2010 – 3,69. У 2009 році спостерігається зменшення цього показника, що є позитивним, а у 2010 році навпаки збільшення, що є негативним.
У 2008 році тривалість операційного циклу становила 60,40; у 2009 році – 57,63, а у 2010 році – 74,62. У 2009 році спостерігається тенденція до зниження тривалості операційного циклу, це є позитивним, але у 2010 році тривалість набагато збільшується, що є позитивним.
Отже, у 2008 році 0,12 продукції припадало на кожну гривню матеріальних витрат, у 2009 – 0,13, а у 2010 – 0,15.
У 2008 році 8,22 матеріальних витрат припадало на кожну гривню товарної продукції, у 2009 – 7,46, а у 2010 – 6,45.
Саме тому можна виділити наступні напрямки вдосконалення управління виробничими запасами на ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс»:
1) підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління виробничими запасами підприємств, яке забезпечується запровадженням інформаційних технологій обробки економічної інформації;
2) удосконалення системи автоматизації обліково–аналітичних робіт в управлінні виробничими запасами та обґрунтування раціональних методів проведення інвентаризації виробничих запасів, оскільки успішне функціонування підприємств залежить, перш за все, не тільки від вдосконалення внутрішньогосподарської діяльності взагалі, а і від того, наскільки розвинута система автоматизації їхньої діяльності;
3) узгодження механізмів бухгалтерського обліку і податкових розрахунків виробничих запасів;
4) обґрунтування системи обліку матеріальних витрат на освоєння нової техніки і технології виробництва;
5) чітка організація обліково–контрольних процедур руху запасів підприємств (застосування прийомів обліку за центрами відповідальності, заходів контролю та оперативного регулювання процесів утворення запасів).
Аналізуючи процес ведення обліку на ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» можна запропонувати нове групування запасів підприємства.
Відобразимо схематично це на рисунку 3.1:
Виробничі запаси (субрахунок 200) |
Незавершене виробництво ( субрахунок 230) |
Готова продукція ( субрахунок 260) |
МШП ( субрахунок 220) |
Тварини на вирощуванні та відгодівлі (субрахунок 210) |
Рис. 3.1. Групування запасів виробничого підприємства лісового господарства
Для підвищення ефективності використання матеріально-виробничих запасів на ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» пропонується:
– переглянути норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції. Це можна зробити з допомогою вартісного аналізу та нульбазис-бюджетування, яке полягає в перерахунку всіх діючих нормативів витрат;
– з'ясувати можливості придбати економічніші види обладнання;
– оцінити можливості зменшувати втрати сировини у відходах виробництва;
– переглянути процес виробництва, оскільки ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» самостійно вирощує сировину для власного виробництва.
Впровадження результатів дослідження у практику роботи ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» дозволить отримувати економічну інформацію, яка відображає стан виробничих запасів, а також управляти нею, що буде сприяти ефективному прогнозуванню та прийняттю обґрунтованих управлінських рішень з метою оптимізації виробничих запасів і одержання високих результатів господарювання.