47

ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ І ПЛАНИ МІСЦЕВОСТІ

Поняття про географічну карту. Масштаб карти та його види. Типи карт

Географічні карти є цінним надбанням людства. Рідко яка сфера діяльності людини може обійтися без них. Перші карти-малюнки були зроблені і викори­стовувались людиною ще у кам’яному віці. Сучасні карти відріз­няються надзвичайною точністю, змістовністю, естетичним виглядом.

Географічна карта — це зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення земної поверхні на площині, виконане за певним математичним законом (в масштабі і проекції).

Це визначення охоплює всі основні риси сучасної карти. Отже, вона завжди є зменшеним у певну кількість разів зображенням. Крат­ність зменшення зображення відображає головний масштаб карти, який записується у вище чи нижче самого картографічного зображення. Головний масштаб карти – це відношення, що показує у скільки разів був зменшений уявний глобус, який використовувався для створення карти, у порівнянні з реальними розмірами Землі. На картах вказують передусім числовий та іменований масштаби.

Друга важлива ознака карти, яка відрізняє її від малюнка чи фотографії полягає в тому, що об’єкти земної поверхні на карті відображена за допомогою спеціальних умовних знаків. До того ж відображені не всі об’єкти, які містяться на фотознімку з літака чи супутника. Це пов’язано з тим, що у процесі створення карти було здійснено відбір основного для зображення на карті, а другорядні деталі було проігноровано. Дії пов’язані з відбором того, що необхідно відобразити на карті, спрощенням детальних обрисів об’єктів називають узагальненням або генералізацією. Ступінь генералізації залежить, передусім, від масш­табу карти (чим дрібніший масштаб, тим меншу кількість об’єктів і з меншими деталями на ній можна зобразити), а також змісту і призначення карт.

Карти дрібних масштабів дозволяють на невеликому аркуші відобразити дуже велику територію, а великих масштабів навпаки – дуже малу. За масштабом розрізняють карти великомасштабні (масштаби від 1:200000 і більші – до 1:10000), середньомасштабні (масштаби менше 1:200000 і до 1:1000000 включно), дрібномасштабні (масштаби менше 1:1000000). До дрібномасштабних належать передусім найбільші за охопленням території географічні карти – карти світу. Менші за охопленням території від карт світу є карти окремих півкуль, материків, час­тин світу, океанів, країн, їхніх адміністративних одиниць (областей, районів) тощо. Територія нашої країни досить велика за розмірами, а тому всі карти України в атласах є також дрібномасштабними. Окремі області України в атласах вже можна відобразити на середньомасштабних картах, а на настінних – і на великомасштабних картах.

За призначенням карти поділяють на навчальні, демонстраційні і довідкові. Навчальні використовуються у ролі наочних посібників для вив­чення географії та інших дисциплін. Шкільні навчальні карти залежно від рівня підготовки і віку учнів відріз­няються детальністю зображення і характером оформлення. Ті з них, що призначаються для учнів початкової школи, мають дуже високий ступінь генералізації і містять відносно невеликий обсяг інформації. Більш детальними є карти для основної і старшої школи.

Виконують карти і різну роль у навчанні. Стінні пристосовані для вико­ристання всіма учнями класу і тому написи на них зроблені великими літерами. Настільні карти призначені для індивідуальної роботи учнів у школі і дома, вони детальніші, менш генералізовані.

Демонстраційні карти, які, зазвичай, яскраві і дохідливі, призначені для широкого кола людей. Довідкові підрозді­ляють на науково-довідкові, туристські, військові тощо. Від шкільних навчальних карт науково-довідкові відрізняються ступенем узагальнення, обсягом і різноманітністю інформації, що у них закладена і т. д. У науково-довідковому атласі одна і та сама за охопленням території і масшта­бом карта є значно інформативнішою і детальнішою, ніж у шкільному. Однак всі карти несуть дуже великий обсяг відомостей про навколишній світ. На основі їх аналізу і порівняння було зроблено дуже багато наукових від­криттів, створювались наукові гіпотези. Тому потрібно вчитися якнайповніше розуміти зміст карти.

За змістом карти прийнято ділити на загальногеографічні і тематичні. Розрізняють перші за тим, що на них вказується лиш назва зображеної терито­рії і призначення карти (наприклад — навчальна карта). На загальногеогра­фічних картах з однаковим ступенем детальності нанесені всі види об’єктів, що відображають зовнішній вигляд території: природні умови, населені пункти, транспортні шляхи, промислові підприємства тощо. Залежно від масш­табу, загальногеографічні дрібномасштабні карти називають оглядовими, середньомасштабні — оглядово-топографічними, великомасштабні — топо­графічними. Зображення земної поверхні у масштабах більших 1:10000 відносять до планів.

Тематичними називають карти, на яких один або декілька географічних об’єктів чи явищ показані з великою детальністю і глибиною. На них за допо­могою спеціальних умовних знаків можуть бути зображені такі елементи, які ніколи не показують на загальногеографічних картах: геоло­гічну будову території, тваринний світ, густоту чи національний склад населення та інше. Тема, якій присвячені ці карти, завжди пишеться у її назві (Карта ґрунтів України). За змістом тематичні карти поділяють на фізико-географічні (природних зон, рослинні, тектонічні, фізичні тощо) і соціально-економічні (політичні, економічні, історичні, карти населення і т. д.).

Тест із підтеми

1. Зменшене, узагальнене, умовно-знакове зображення Землі на площині, виконане за певним математичним законом (в масштабі і проекції) це:

А  план місцевості; Б  географічна карта; В  глобус.

2. Відношення, що показує у скільки разів був зменшений уявний глобус, який використовувався для створення карти, у порівнянні з реальними розмірами Землі, це:

А  масштаб, яким можна користуватися на карті для точного визначення відстаней;

Б   головний масштаб, який записується на дрібномасштабних картах.

3. Масштаб, який виражається дробом або дією ділення, де ділене одиниця, а дільник число, яке показує, у скільки разів зменшена та чи інша відстань на місцевості, називається:

А іменованим; Б числовим.

4. Масштаб, який відрізняється тим, що біля кожного числа записана назва одиниці вимірювання, називають:

А іменованим; Б числовим.

5. Масштаб в 1 см 200 км означає, що зображення на карті зменшене у:

А 200 разів; Б 20000 разів; В 20000000 разів.

6. Дії пов’язані з відбором того, що необхідно відобразити на карті, спрощенням детальних обрисів об’єктів називають:

А картографуванням; Б генералізацією.

6. Дії пов’язані з відбором того, що необхідно відобразити на карті, спрощенням детальних обрисів об’єктів називають:

А картографуванням; Б генералізацією.

7. Карту масштабу 1 : 2500000 слід віднести до:

А  великомасштабних; Б  дрібномасштабних; В  середньомасштабних.

8. Карту масштабу 1 : 25000 слід віднести до:

А  великомасштабних; Б  дрібномасштабних; В  середньомасштабних.

9. Зазвичай той самий об’єкт на ккарті меншого масштабу буде мати розміри:

А менші; Б більші; В незмінні.

10. Фізичну карту України у шкільному атласі потрібно віднести за масштабом до:

А  великомасштабних; Б  дрібномасштабних; В  середньомасштабних.

11. За призначенням карти поділяють на:

А  загальногеографічні та тематичні; Б  навчальні, демонстраційні і довідкові.

12. Фізичну карту України у шкільному атласі потрібно віднести за призначенням до:

А  демонстраційних; Б  довідкових; В  навчальних.

13. Карти на яких з однаковим ступенем детальності нанесені всі види об’єктів, що відображають зовнішній вигляд території: природні умови, населені пункти, транспортні шляхи, межі політико-адміністративного поділу, належать:

А  тематичних; Б   загальногеографічних.

14. Загальногеографічні дрібномасштабні карти називають:

А  топографічними; Б  оглядовими; В  оглядово-топографічними.

15. Загальногеографічні карти масштабу «в 1 см — 1 км» називають:

А  оглядовими; Б  фізичними; В  топографічними.

16. Карта адміністративно-територіального устрою України у шкільному атласі за змістом відноситься до:

А  тематичних; Б  топографічних; В  оглядових.

17. За змістом тематичні карти поділяють на:

А  топографічні, оглядові, оглядово-топографічні; Б  фізико-географічні та соціально-економічні.

18. Встановіть відповідність між поняттями, що стосуються географічної карти та їх визначеннями:

1  узагальнення або генералізація; 2  картографічна проекція; 3  головний масштаб карти; 4  картографічні спотворення.

1 2 3 4 1

А  відношення, яке показує у скільки разів зменшений глобус, який використаний для створення карти;

Б  відображення градусної сітки на карті;

В  процес відбору основного для відображення на карті;

Г  порушення правильних геометричних властивостей ділянок земної поверхні після відображення їх на карті;

Д  математичний спосіб зображення на площині поверхні Земної кулі.

19. Встановіть відповідність між основною ознакою класифікації географічних карт та групами, що до них належать:

1  за охопленням території; 2  за масштабом; 3  за призначенням; 4  за змістом.

1 2 3 4 1

А  навчальні, демонстра­ційні і довідкові;

Б  загальногеографічні і тематичні;

В  світу, півкуль, материків;

Г  контурні і рельєфні;

Д  дрібномасштабні, середньомасштабні, великомасштабні.