- •Поняття та ознаки господарської діяльності
- •Підприємництво як основний спосіб здійснення господарської діяльності в сучасних умовах.
- •3. Об’єктивні підстави державного регулювання господарської діяльності.
- •Підстави державного регулювання гд:
- •Правові форми та методи державного регулювання господарської діяльності в Україні.
- •Поняття та ознаки господарських правовідносин
- •Види господарських правовідносин.
- •Методи господарського права
- •8. Господарське право як галузь українського права
- •Наука господарського права. Господарське право як навчальна дисципліна.
- •Система господарського права
- •Поняття та ознаки господарського законодавства
- •Ознаки:
- •Господарсько-правові норми та їх особливості
- •Система господарського законодавства України
- •14. Сучасні проблеми вдосконалення господарського законодавства.
- •Поняття суб’єктів господарського права
- •Види суб’єктів господарського права
- •17. Правовий статус суб’єктів господарювання
- •18. Поняття підприємства та його основні ознаки.
- •19. Види та організаційно-правові форми підприємств
- •20. Порядок державної реєстрації підприємств
- •21. Підприємства державної форми власності (державні комерційні та казенні підприємства)
- •22. Підприємства комунальної форми власності
- •23. Підприємства колективної власності
- •24. Приватні підприємства
- •25. Орендні підприємства
- •Ознаки:
- •26. Підприємства з іноземними інвестиціями. Іноземне підприємство.
- •27. Поняття та ознаки господарських товариств
- •28. Класифікація господарських товариств
- •Класифікація
- •29. Повне товариство
- •30. Командитне товариство.
- •31. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •32. Товариство з додатковою відповідальністю
- •33. Акціонерне товариство
- •34. Громадянин-підприємець як суб’єкт господарського права
- •35. Порядок набуття громадянином статусу підприємця
- •36. Кредитні спілки у сфері господарювання
- •37. Особисте селянське господарство
- •38. Благодійні та інші неприбуткові організації
- •39. Поняття, ознаки та види господарських організацій-органів господарського керівництва
- •40. Правове становище добровільних господарських об’єднань
- •41. Правове становище державних господарських об’єднань
- •42. Правове становище промислово-фінансових групп
- •43. Правове становище господарських міністерств (відомств)
- •44. Правове становище холдингових компаній
- •45. Правове становище товарної біржі
- •46. Правове становище фондової біржі
- •47. Правове становище торгово-промислових палат
- •48. Поняття та види майна у сфері господарювання
- •49. Джерела формування та склад майна суб’єкта господарювання
- •50. Облік майна та звітність щодо його використання при здісненні господарської діяльності
- •51. Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
- •52. Право довірчої власності
- •53. Право господарського відання
- •54. Право оперативного управління
- •55. Право оперативного використання майна
- •Похідні від права власності правові титули майна суб’єктів господарювання
- •Правовий режим права державної власності у сфері господарювання
- •Правовий режим права комунальної власності у сфері господарювання
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна
- •64. Правовий режим права колективної власності
- •Правовий режим права приватної власності
- •Поняття та ознаки цінних паперів
- •Класифікація цінних паперів
- •Емісія цінних паперів
- •Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення
- •Види господарських зобов’язань
- •Виконання господарських зобов’язань
- •Забезпечення виконання господарських зобов’язань
- •75. Припинення господарських зобов'язань
- •76. Поняття та ознаки господарського договору
- •77. Функції господарського договору
- •78. Класифікація господарських договорів
- •79. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів
- •80. Зміст господарського договору
- •81. Форма господарського договору
- •82. Забезпечення належного виконання господарських договорів
- •83. Договір купівлі-продажу у сфері господарювання
- •84. Договір поставки
- •85. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •86. Договір міни (бартеру)
- •87. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
- •88. Поняття та класифікація договорів підряду на капітальне будівництво
- •89. Сторони договору підряду на капітальне будівництво
- •90. Зміст договору підряду на капітальне будівництво
- •91. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
- •92. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
- •93. Договір оренди
86. Договір міни (бартеру)
Відповідно до ГК за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.
Товаром, що є предметом обміну, зазвичай є майно, проте згідно з ЦК України договором може бути передбачений обмін майна на роботи (послуги).
Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.
За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.
Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.
До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.
Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності. Товарний склад є складом загального користування у разі якщо із закону, інших правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) випливає, що він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця. Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
87. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
Регулювання відносин, пов'язаних з укладенням та виконанням цієї категорії договорів на реалізацію майна, забезпечується:
- Господарським кодексом України;
- Цивільним кодексом України;
- законами: Про електроенергетику”, “Про природні монополії”.
- підзаконні нормативно-правові акти
Законодавство визначає договір енергопостачання як договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог ГК. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами. Загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.
Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.
Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.
Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Кількість енергії, недоодержаної у попередні періоди з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв'язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.У разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії.
Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії. Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.
Абонент зобов'язаний повідомити перелік субабонентів енергопостачальнику, який має право контролю енергомереж і приладів субабонентів та право контролю за додержанням субабонентами правил користування енергією.
Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.