- •30. Дайте оцінку ролі анкетного опитування
- •31. Проаналізувати переваги та недоліки телефонного опитування
- •32. Охарактеризуйте види питань соціологічної анкети
- •33. Охарактеризуйте види соціологічного спостереження.
- •35. Розкрийте зміст поняття « соц..Конфлікт» та типологія конфліктів.
- •36. Розкрийте сутність подвійного характеру ф-ї конфлікту.
- •37. Проаналізувати динаміку конфлікту
- •38. Охарактеризуйте головні категорії, поняття соц..Праці.
- •39. Зробіть системний аналіз праці та її соціальних функцій.
- •40. Характеристика функції соціального управління.
- •41. Розкрийте особливості економічної соціології як спеціальної соціологічної теорії.
- •44. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація.
- •45. Охарактеризуйте основні ф-ції культури
- •46. Розкрийте зміст проблеми взаємовідносин культури і суспільства
- •47. Охарактеризуйте основні функції культури в сучасному суспільстві
- •53. Теорія "соціальної дії" м. Вебера
- •54. Охарактеризуйте етапи зародження та розвитку соціологічної думки. Донауковий період.
- •55. Соціальна філософія «Франкфуртської школи».
- •57. Дайте загальну характеристику головних категорій і понять соціології молоді.
- •58. Проблеми соціальної адаптації молоді в умовах трансформації українського суспільства.
- •59 . Охарактеризуйте особливості і проблеми вільного часу студентської молоді.
- •60. Релігія як соціальний феномен: структура, функції, класифікація.
41. Розкрийте особливості економічної соціології як спеціальної соціологічної теорії.
Соціологія є диференційованою і структурованою системою знання. Система - впорядкована сукупність елементів, взаємопов'язаних між собою і утворюють певну цілісність. Саме в чіткій структурованості та цілісності системи соціології і виявляється внутрішня інституціоналізація науки, що характеризує її як самостійну. Соціологія як система включає в себе наступні елементи: 1) соціальні факти, 2) загальні та спеціальні соціологічні теорії, 3) галузеві соціологічні теорії, 4) методи збору і аналізу даних.
Види спеціальних соціальних теорій: 1) теорії, які вивчають закони розвитку окремих соціальних спільнот; 2) теорії, що розкривають закономірності і механізми функціонування спільнот в тих чи інших сферах суспільного життя; 3) теорії, що аналізують окремі елементи соціального механізму. Загальна соціологічна теорія (теоретична соціологія). Предмет її дослідження - суспільство в цілому з усіма його законами розвитку і функціонування. Теорія і закони, сформульовані в ній, показують основні й необхідні зв'язки, що існують між головними компонентами суспільства. Теоретична соціологія розглядає існуючі соціальні явища як елементи соціальної цілісності. Вона формує основні методологічні установки для вивчення різних соціальних явищ і процесів, які в подальшому знаходять свою конкретизацію на рівні спеціальних соціологічних теорій. Зазначені теорії - це багатошарове утворення, яке зумовлює низку причин: відмінність предметів, природа виникнення, спрямованість функціонування. На основі цих ознак соціологи виділяють наступні групи спеціальних соціологічних теорій: 1. Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають основні форми і види людської діяльності. Це соціологія дозвілля, соціологія праці і т.д. Дані теорії, у свою чергу, усередині себе можуть містити ще більш вузькі теорії, наприклад, соціологія дозвілля - соціологію фізичної культури і спорту, соціологію туризму і т.д. 2. Спеціальні соціологічні теорії, що виникли на стику соціології і якихось гуманітарних наук (або форм суспільної свідомості). Наприклад, на перетині соціології та політики з'явилася соціологія політики, соціології і права - соціологія права і т.д.3. Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають соціальну структуру суспільства, її елементи і взаємодія між ними, Тобто вивчають різні соціальні спільності. Це, наприклад, соціологія села, соціологія соціальних груп та ін 4. Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають діяльність соціальних інститутів. Це - соціологія сім'ї, соціологія організації, соціологія освіти тощо5. Спеціальні соціологічні теорії, головна увага яких спрямована на дослідження, що відхиляється і аномальних явищ. Це соціологія девіантної (що відхиляється) поведінки, соціологія делінквентної (злочинної) поведінки.
42. Трудова кар’єра : сутність, види та мотиви.
Під кар’єрою розуміють - активний рух людини в оволодінні та вдосконаленні способу життєдіяльності, який забезпечує його стійкість в потоці соціального життя, її трактують як просування людини у просторі організаційних позицій, які мають на увазі послідовну зміну функцій статусу, соціально-економічного положення. Тобто кар’єра – це процес руху на шляху оволодіння деякими цінностями, благами, які дістають визнання в суспільстві чи організації. Такими є: 1. посадові ступені;2. рівні ієрархії;3. ступені кваліфікаційної дробини та пов’язані з нею навички і знання людей за рівнем майстерності;4. ранги, які відображають величину вкладу робітника у розвиток організації, вислуга років, унікальні раціональні пропозиції, вирішальні для організації, його положення в колективі;5. ступені влади як ступеня впливу в організації, участь в прийнятті важливих рішень, близькість до керівництва;6. рівні матеріальної винагороди, доходу рівень заробітної платні і різноманітність соціальних пільг.Різноманітність і важкість явища кар’єри відображається і в різноманітті їх видів, різноманітті підходів до її типологізації. Для того, щоб класифікувати види кар’єри треба виділити багато різних ознак, критеріїв.Критерії класифікації видів кар’єри: 1. За середовищем вивчення; 2. За напрямком руху робітника в структурі організації; 3. За приналежністю до визначеної сфери професійної діяльності; 4. За характером змін, що відбуваються; 5. За напрямком змін, що відбуваються; 6. За характером напрямку процесу; 7. За ступенем стійкості; 8. За ступенем неперервності; 9. За можливістю здійснення; 10. За послідовністю обійманих посад; 11. За часом проходження ступенів кар’єри.
Мотивація працівників завжди є одним із найголовніших питань керівників і менеджерів поважаючих себе компаній. Компанія може запропонувати гідну заробітну платню, солідний соціальний пакет і привілеї, які додаються до посади. В реальному житті найбільш часто зустрічаються 5 типів підходу до будування кар’єри:
Альпініст(Нормальна людина, яка будує кар’єру свідомо, з повною внутрішньою віддачею.)
Ілюзіоніст(Також прагне до висот і вірить в свої сили, не схильний в великій мірі використовувати сприятливі обставини, ніж відпрацьовувати ситуацію.)
Мураха(Працює чітко за завданнями, які повинні бути конкретно сформульовані, але не тому що безмозкий, а через страх скоїти помилку.)
Колекціонер(Намагається досягти вершин, але довго готується розпочати професійну діяльність.)
Узурпатор(В житті покладається тільки на себе, рухається за кар’єрній драбині.)
Як і будь-який інший процес, управлінська праця складається з таких основних елементів, як предмет праці (те, що підлягає впливу, обробці), засоби праці (за допомогою чого здійснюється вплив), сам процес (цілеспрямована діяльність) і результат. Ці елементи дозволяють визначити характер і особливості управлінської праці незалежно від посади управлінського працівника, галузі, діяльності тощо.
43. Охарактеризуйте функції політики як Соціального інституту.
Соціальні інститути - це певні форми організації і регулювання суспільного життя (політика, економіка, сім'я, релігія, освіта), що історично склалися і забезпечують виконання життєво важливих для суспільства функцій, включають сукупність норм, ролей, взірців поведінки, дописів, спеціальних установ, систему контролю. Інституційна діяльність є формою людської діяльності, яка ґрунтується на чітко розробленій системі правил і норм, а також розвинутому соціальному контролі за її виконанням. Вона здійснюється людьми, об'єднаними в групи, асоціації, де є поділ на статуси і ролі згідно з потребами групи чи суспільства.Економіка як соціальний інститут є ядром розвитку всієї соціальної структури суспільства. Економічні відносини, як вважає відомий соціолог О.Якуба, визначають положення соціальних груп, закріплюють їхні глибинні зв'язки, визначають характер взаємодії. Соціологи вивчають соціальне у сфері економіки: суб'єктів, носіїв економічних відносин, їх взаємодію, рольову поведінку, соціальні механізми, що викликають функціонування, розвиток в економіці. Предметом інституту економіки є соціальний механізм розвитку економіки який слід розуміти, як стійку систему соціальної поведінки і свідомості суспільних груп в економічній сфері, а також їх взаємодію в цій сфері одна з одною із державою. Економіка як соціальний інститут має складну структуру: це сукупність більш конкретної інститутів виробництво, розподілу, обміну та споживання, як сукупність інституціоналізованих секторів економіки: державного, кооперативного, приватного, індивідуального. В галузі економіки функціями економічної соціології є: 1.соціальних резервів і ресурсів, які дозволяють виконувати економічні завдання чи вирішувати економічні проблеми;2.соціальних принципів, грунтуючись на яких, економічна система буде максимально ефективною і суспільно прийнятною;3.соціальних обмежень, які роблять економічну систему нестабільною і конфліктною.Функції економічної соціології полягають в тому, що нею здійснюєть:1.вивчення і аналіз можливостей і умов соціального й психологічного комфорту людини в даній економічній системі відносин;2.вироблення рекомендацій по адаптації особистості як суб'єкта економічної діяльності.