Державний стандарт на оформлення документів и його застосування
Зміст
Вступ
Існують різні визначення поняття «Документознавство», однак жодне з них не стало загальноприйнятим. Втім, як і поняття «документ». І це закономірно, оскільки «документознавство” - термін багатоаспектний, структурно-розгалужений, що стосується різних сторін документа й документно-комунікаційної діяльності - явищ не менш складних і багатопланових. З цієї причини термін слабко піддається однозначному тлумаченню, тим більше - короткому визначенню.
Документознавство — це наука про документ і документно-комунікаційну діяльність. Це наукова дисципліна, що вивчає закономірності створення й функціонування документів, що розробляє принципи побудови документно-комунікаційних систем і методи їхньої діяльності.
Документознавство досліджує документ як джерело інформації й засіб соціальної комунікації. Це комплексна наука про документ і документно-коммунікаційну діяльність, що вивчає в історичному, сучасному й прогностичному планах процеси створення, поширення й використання документних джерел інформації в суспільстві.
Предметом документознавства є створення наукового знання про документ у єдності його інформаційної й матеріальної складових, про закономірності створення й функціонування документів у суспільстві.
Невід’ємною частиною знання про документ є обізнаність з основними вимогами їх оформлення. Головні вимоги щодо оформлення документів містить Державний стандарт України. Актуальність даного дослідження полягає у необхідності надання інформації про основи стандарту України в галузі діловодство.
Мета даного дослідження полягає у розкритті інформації про сутність процесу вироблення Державного стандарту та основні вимоги щодо оформлення документації.
Предметом даного дослідження є Державний стандарт України – уніфікована система документації.
Об’єктом - всі правила у всій їх різноманітності щодо правильного оформлення документів та їх використання.
Всяке наукове дослідження – від творчого задуму до остаточного оформлення наукової праці – здійснюється дуже індивідуально. Сучасне науково-теоретичне мислення прагне проникнути в сутність досліджуваних явищ і процесів. Це можливо за умови цілісного підходу до об’єкта вивчення, розгляду цього об’єкта у виникненні і розвитку, тобто застосування історичного підходу до його вивчення.
Відомо, що нові наукові результати і раніше накопичені знання знаходяться в діалектичній взаємодії. Краще і прогресивне зі старого переходить у нове і дає йому силу і дієвість. Іноді позабуте старе знову відроджується на новій науковій основі і живе як би друге життя, але в іншому, більш довершеному вигляді.
Опрацювання літературних джерел дає змогу ознайомитися з матеріалами за темою дослідження; класифікувати їх і створити список використаних джерел; відібрати найцінніші дослідження, основні, фундаментальні роботи; скласти загальну характеристику галузі дослідження, його значення для розвитку науки і практики та актуальність теми; виявити основне коло науковців, які досліджували тему, вивчити їх внесок в розробку проблеми; виявити найцікавіші, але недостатньо висвітлені напрями досліджень, які могли б стати метою подальших досліджень.
Врахування всього спектру існуючого доробку з поставленої проблематики дозволить досягти мети дослідження.
Розділ І. Поняття та особливості державного стандарту України