2. Охарактеризуйте основні організаційні форми роботи паблік рилейшнз.

Комунікатор у системі зв'язків з громадськістю - це та чи інша організація, яку можуть представляти

а) спеціалізовані служби або організації зі зв'язків з громадськістю;

б) посадові особи, які реалізують окремі заходи програми зв'язків певної організації з громадськістю (керівники організації або її підрозділів, секретарі, торгові представники, персонал підприємств).

Існує чотири основні організаційні форми діяльності системи зв'язків з громадськістю, які використовуються в практиці різних країн.

Організаційні форми діяльності системи зв'язків з громадськістю

• Власна служба організації

• Консультативна форма

• Індивідуальна форма

• Змішана форма

Однією з найпоширеніших форм діяльності системи ПР є створення власної служби зв'язків з громадськістю або використання посади штатного спеціаліста з паблік рилейшнз.

Така форма організації зв'язків з громадськістю дає:

1. Власна служба обходиться дешевше, ніж використання послуг консультантів у разі систематичної та різноманітної діяльності.

2. Вважають, що співробітники таких служб, будучи частиною організації, проявляють більшу зацікавленість справами та значно більше поінформовані, ніж консультанти, які тимчасово працюють в організації.

3. Існує думка, що власні фахівці користуються більшою довірою громадськості (особливо внутрішньої громадськості), оскільки часто ототожнюються з управлінською командою організації і є учасниками підготовки та прийняття управлінських рішень. Можна вважати, що більшість учених і практиків уже не сумніваються в тому, що організація власних структур ПР є невід'ємною частиною управління фірмою, засобом, який дозволяє донести її корпоративні цінності до широких кіл громадськості, потенційних споживачів, партнерів, світового співтовариства.

Друга з організаційних форм роботи системи зв'язків з громадськістю – це зовнішнє консультування. Організації чи установи, які потребують налагодження зв'язків з громадськістю, можуть звернутися до спеціалізованих фірм чи агентств, які займаються ПР.

Така форма організації зв'язків з громадськістю має як певні переваги, так і деякі недоліки.

Позитивні сторони:

• із зменшенням обсяг)" послуг плата за їх надання може бути зменшена (у власних службах це не завжди можливо);

• спеціалізована установа зв'язків з громадськістю має колективний досвід, який варто використовувати насамперед у складних ситуаціях;

• консультанти агентства незалежні (зрозуміло, відносно, оскільки залишається фактор: хто платить, той і замовляє музик)') і можуть бути об'єктивнішими і рішучішими в діях, оскільки їх менше хвилює незадоволення керівництва чи думка персоналу організації;

• організація завжди може в разі незадовільного виконання функції припинити дію контракту і звернутися до іншого агентства, іншого фахівця.

Негативні сторони:

• зовнішнє консультування знижує оперативність інформування;

• недостатні знання повсякденної діяльності можуть знижувати й ефективність діяльності;

• плинність кадрів, яка майже завжди супроводжує зовнішнє консультування (сьогодні агентство доручило одному працівникові виконувати контракт, іншого разу - іншому і т.д.), не дозволяє повністю дотримуватися спадкоємності форм і методів діяльності.

Вважають, що до такої організаційної форми насамперед звертаються невеликі та середні установи та організації. Їм економічно невигідно утримувати штатних працівників. Вони змушені постійно або періодично співпрацювати з фірмами чи агентствами ПР. Проте навіть ті організації чи установи, які мають власні служби зв'язків з громадськістю, можуть час від часу звертатися до послуг консультантів (це і буде так звана змішана організаційна форма).