2.Функції засобів масової інформації. Сере) найважливіших функцій виділимо такі:

1) інформаційна функція - отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отрима­ної інформації формується громадська думка про діяльність органів вла­ди, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо;

2) освітня функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних дже­рел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації;

3) функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, ціннос­тей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

4) функція критики і контролю. Критика ЗМ1 характеризується необмеженістю свого об'єкта. Їх контрольна функція засновується на ав­торитеті громадської думки. ЗМ1 не можуть застосовувати санкцій до пра­вопорушників, але вони дають юридичну та моральну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМ1 опи­раються як на громадську думку, так і на закон;

5) мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності;

6) оперативна функція - обслуговування ЗМІ політики певних об'єднань громадян.

ЗМІ забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єднувати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси. Без преси, телебачення, радіомовлення жоден громадянин не може пра­вильно зорієнтуватися у політичних процесах, визначити свою політичну орієнтацію, приймати відповідальні рішення. Наявність демократично організованих ЗМІ, здатних об'єктивно висвітлювати політичні події, одна із найважливіших гарантій стабільності демократичної держави. Проте історичний досвід свідчить, що ЗМІ можуть служити різним, не тільки демократичним, політичним цілям: як розвивати у людей прагнення до свободи, соціальної справедливості, допомагати їм у компетентній участі в політиці, так і духовно закріпачувати, дезінформувати, залякува­ти населення, сіяти недовіру і страх.

Р е а л і з у є т ь ся г р о м а д с ь ка д у м ка ч е р ез її ф у н к ц ії стосовно орг анів у п р а в л і н н я, п о л і­т и ч н их с т р у к т у р, а с а м е: д и р е к т и в н у, с п о­н у к а л ь н у, к о н с у л ь т а т и в н у, е к с п р е с и в н у.

1. Д и р е к т и в на ф у н к ц ія громадс ь кої думки пол я г ає в у х в а л е н ні р іше н ь, які мають суто і м п е р а т и в н и й, о б о в ' я з к о в ий х а­р а к т е р. Й д е т ь ся п ро вибори, р е ф е р е н д у­ми, збори т р у д о в их к о л е к т и в і в, на я к их у х в а люють о б о в ' я з к о ві д ля виконання усіма їх ч л е н а ми р іше н н я.

2. С п о н у к а л ь на ф у н к ц ія громадс ь кої д у м­ки ( ф у н к ц ія т и с ку на орг ани у п р а в л і н н я) посідає проміжне місце м іж д и р е к т и в н ою і к о н с у л ь т а т и в н ою ф у н к ц і я м и. С у ть її в тому, що г р о м а д с ь к і с ть у ф о р мі мітингів, д е м о н с т р а ц і й, с т р а й к ів п і дшт о в х ує орг а­ни у п р а в л і н ня до п р и й н я т тя відповідних р іше н ь.

3. К о н с у л ь т а т и в на ф у н к ц ія громадської д у м ки п о л я г ає "в наданні п о р а д и" орг а­нам у п р а в л і н ня щодо способів і шл я х ів р о з в ' я з а н ня пробл ем.

4. Е к с п р е с и в на ф у н к ц ія громадс ь кої д у м ки ( н а йши рша за с воїм з н а ч е н н я м) пол я г ає в тому, що г р о м а д с ь ка д у м к а, н е з а л е ж но Філософське та інформаційно-психологічне нідґруатя розвитку інформаційних технологій від того, в я к их у м о в ах д о в о д и т ь ся д і я­т и" г р о м а д я н с ь к о му с у с п і л ь с т в у, завясди з а й м ає пе вну позицію щодо т их чи нших ф а к т ів і подій ж и т тя суспі л ь с т в а, н а с а м п е р ед — д і я л ь н о с ті д е р ж а в и.

Е ф е к т и в н і с ть цих ф у н к ц і й, м а к с и м а л ь не

в и к о р и с т а н ня їх п о т е н ц і а лу з а л е ж а ть від

демокра тичнос ті суспі л ь с т в а, механі змів

в з а ємодії с у б ' є к т ів в л а ди і с у б ' є к т ів громад­

ської д у м к и, особливостей пов едінки людей,

а в т о р и т е ту громадс ь кої д у м ки тощо.

Нос і ями громадс ь кої д у м ки є окремі о с о­

бистості й г р у пи н а с е л е н н я, її б е з п о с е р е д ні

" вира зники". З а л е ж но в ід змі с ту в и с л о в лю­

в ань носіїв г р о м а д с ь к ої д у м ки існує д е к і л ь­

ка типів с у д ж е н ь: оціночні, а н а л і т и ч н і, к о н-

с т р у к т у к т и в н і. В оціночних с у д ж е н н ях

м і с т я т ь ся оцінка с т а в л е н ня н а с е л е н ня до

ф а к т ів та я в ищ дійснос т і. Вони є н а й п о ш и­

ренішими. В аналітичних с у д ж е н н ях

здійснено а н а л із в і д н оше н ня н а с е л е н ня до

ф а к т ів дійснос т і. В конструктивних с у­

д ж е н н ях на п і д с т а ві а н а л і зу й оцінки п р о­

г р а м уют ь ся соці а л ьні в ідносини і проце си.

Г р о м а д с ь ка д у м ка як п о л і т и ч н ий і н с т и­

т ут б е ре у ч а с ть у з д і й с н е н ні в л а д и. Ш л я­

хом в п л и ву на у п р а в л і н с ь к ий а п п а р ат вона

є в а ж л и в им м е х а н і з м ом п р и й н я т тя п о л і­

т и ч н их р іше нь на в с іх р і в н я х. Ос к і л ь ки гро­

мадс ь ка д у м ка в и с т у п ає з н а р я д д ям п о л і т и­

ки, то її ф о р м у в а н ня є с ф е р ою борот ьби за

в л а д у. В ц ь о му з в ' я з к у с к л а д о в ою ч а с т и­

ною пол і тичного п р о ц е су м о ж на в в а ж а ти

боротьбу за г р о м а д с ь ку д умку.