Порівняльна ефективність схем лікування тварин

Групи	Виведення гельмінтів з організму, доба	Покращення загального стану тварин, доба	Відсутність яєць T. canis у фекаліях, доба
Контрольна, (n=7)	3±1,3	8±1,2	27±1,5
Дослідна, (n=7)	2±1,8	5±0,5	21±1,2

При виконанні обробки антигельмінтиками у тварин обох груп тривалість звільнення організму від статевозрілих форм токсокар суттєво не відрізнялась – 2-4 доби. Покращення загального стану тварин дослідної групи відбулося на 5 добу (за рахунок застосування імуномодулятору), що на 3±0,7 доби швидше ніж у тварин контрольної групи, де покращення спостерігали лише на 8-9 добу. При проведенні гельмінтоовоскопічних досліджень за Фюлеборном у тварин контрольної групи відсутність яєць токсокар спостерігали на 27-28 добу, тоді як у дослідній – на 21-22 добу.

Таким чином, клінічне одужання собак у дослідній групі настало на 3±0,7 доби швидше ніж у контрольній. Повне звільнення організму тварин дослідної групи від яєць токсокар відбулося на 6±0,3 доби швидше ніж у контрольній.

Рис. 4.7. Динаміка одужання собак хворих на токсокароз

З рисунку 4.7. видно у тварин дослідної групи (із запропонованою нами схемою) одужання відбувалось швидше, ніж у тварин контрольної групи.

Після зникнення клінічних ознак спостереження за тваринами тривало ще 1,5 місяці, впродовж яких у контрольній групі виявлено 1 випадок рецидиву хвороби.

Таблиця 4.8.

Показники	Контрольна, (n=7)	Дослідна, (n=7)
Одужання, голів	7	7
Рецедиви, голів	1	0
Економічна ефективність на 1 грн.витрат, грн	7,75	6,78

Таким чином, запропонована нами схема лікування токсокарозу є ефективнішою.

4.5. Разрахунок економічної ефективності проведених лікувальних заходів

Хвороби домашніх тварин заразної і не заразної етіології завдають економічного збитку їх власникам, тому лікар ветеринарної медицини повинен мати не тільки гарну професійну підготовку, але й вміти економічно обґрунтувати, що використані методи лікування економічно ефективні, у фінансовому відношенні виправдовують себе, вигідні для власників тварин.

Вирішення цих та багатьох інших задач (які подані нижче) покладено на курс економіки ветеринарної справи – це наука, що вивчає вплив проведених ветеринарних заходів на розвиток тваринництва, отримання максимальної кількості продукції від сільськогосподарських та промислових тварин, при мінімальних витратах трудових, матеріальних та грошових кошт на одиницю продукції.

Задачі економіки ветеринарної справи:

1.Визначення фактичного, економічного збитку, спричиненого інфекційними, інвазійними та не заразними хворобами.

2.Визначення попередженого економічного збитку внаслідок проведення профілактичних ветеринарних заходів проти заразних і не заразних хвороб.

3.Визначення економічного ефекту внаслідок впровадження новітніх досягнень ветеринарної науки та передового досвіду науки.

4.Визначення економічної ефективності проведених ветеринарних заходів на одну гривню затрат.

5.Розробка економічно вигідних методів профілактики хвороб та засоби лікування тварин.

При лікування собак хворих на токсокароз було створено дві групи по 7 голів у кожній: контрольну лікували за загальноприйнятою схемою, яка включала в себе антигельмінтний засіб - «Дронтал джуніор»; дослідну групу за розробленим варіантом, з використанням антигельмінтика – «Енвайр» та імуномоделюючого засобу «Гамавіт». Витрати на лікування у контрольній групі склали: середня вартість проведених маніпуляцій за розцінками клініки склала 60 гривень; витрати на медикаменти склали 20 грн. Таким чином середні витрати на проведення лікування у однієї собаки склали 80 грн.

Ветеринарні витрати в контрольній групі склали:

В_{в к}= 80 ^х 7 = 560 грн.

Запропонована схема лікування, з урахуванням вартості маніпуляцій та лікувальних засобів, взаголом коштувала – 90 гривень на одну голову.

Отже ветеринарні витрати в дослідній групі склали:

В_{в д} = 90^х 7= 630 грн.

Попереджений економічний збиток в наслідок лікування хворих тварин визначали за формулою:

П_з = М_х•Ц – З, де:

М_х – кількість хворих тварин, які підлягають лікуванню;

Ц – договірна закупівельна ціна однієї тварини;

З – фактичний збиток;

Попереджений економічний збиток для контрольної групи дорівнює:

П_{з к}= 7•700 – 0 = 4900 грн;

Для дослідної групи він склав:

П_з д= 7•700 – 0 = 4900 грн;

Розрахунок економічного ефекту проводили за формулою:

Е_е = П_з2 - В_в

контрольна група Е_е= 4900 – 560 = 4340грн.

дослідна група Е_е= 4900 –630 = 4270 грн.

Розрахунок економічної ефективності ветеринарних заходів на 1 грн затрат здійснюється шляхом поділу економічного ефекту на витрати здійснених ветеринарних заходів та витрат:

Е_грн= Е_е:В_в

Таким чином цей показник склав:

Контрольна група Е_грн= 4340 : 560 = 7,75 грн.

Дослідна група Е_грн =4270 : 630 = 6,78 грн.

Таким чином, проведені схеми лікування виправдовують себе в економічному плані, так як економічна ефективність ветеринарних витрат на 1 грн в контрольній групі складає – 7,75 грн, а в дослідній - 6,78 грн. Необхідно відмітити, що економічна вигода запропонованої схеми лікування незначно відрізняється від другої – загальноприйнятої, але при лікуванні тварин дослідної групи клінічне одужання настає, в середньому, на 3 доби раніше, ніж у тварин контрольної групи. Тому, більш показовою є оцінка терапевтичного ефекту отриманого при проведенні схем лікування.