23. Касаційне провадження.

Касаційною інстанцією у цивільних справах є суд, визначений За­коном України «Про судоустрій України» як суд касаційної інстанції у Цих справах.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обо­в'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а та­кож рішення і ухвали апеляційного суду. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за ре­зультатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскар­жені у касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосуванні судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

У разі пропущення строку, з причин, визнаних судом поважними, суд касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк, але не більш як у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження.

Касаційна скарга подається у письмовій формі.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної ін­станції, де вона реєструється і передається в порядку черговості судді-доповідачу. Протягом десятиденного строку з дня надходження скарги суддя-доповідач вирішує питання про прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом.

Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог стат­ті 326 ЦПК, суд касаційної інстанції у десятиденний строк з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги витребовує спра­ву, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу.

Після отримання справи суддя-доповідач протягом десяти днів го­тує доповідь, у якій викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі.

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в ме­жах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апе­ляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовір­ність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних дока­зів над іншими.

Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, Що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуаль­ного права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рі­шення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при по­вторному розгляді справи.

Якщо суд першої або апеляційної інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для засто­сування положення частини першої цієї статті.

Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який під­лягав застосуванню

Рішення або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.