34. Місцеві податки та

Комунальний податок, Податок з реклами, Ринковий збір, Збір за паркування автотранспо-рту, Збір за видачу ордера на квартиру, Курортний, Збір з власників собак, Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг, Збір за право використання місцевої символіки з комерційною метою. Комунальний податок: Суб’єкти Юридичні особи за винятком бюджет-них установ, органі-зацій, планово-дота-ційних і сіль-ськогосподарських підприємств. Джерела Собівартість продукції (робіт, послуг). Об’єкт Фонд оплати праці, обчислений виходячи з неопо-даткованого мінімуму доходів громадян, помноженого на спискову кількість працюю-чих за звітний місяць незалежно від фактичного сплаченої заробітної плати. Ставки Має не перевищувати 10 % річного фонду оплати пра-ці, перерахованого виходя-чи з неоподаткованого мінімуму громадян, пом-ноженого на середньо спис-кову кількість працюючих. Штрафні санкції За несвоєчасне пе-рерахування пода-тку сплачується пеня в розмірі 0,3% за кожний день прострочення Податок з реклами: Суб’єкти Усі юридичні і фізичні особи, які сплачують послуги за встановлення і розміщення рекла-ми з комерційною метою. Джерела Для юр.о. – собівар-тість продукції (виконаних робіт, послуг). Для окремих осіб – власні кошти. Об’єкт Вартість послуг за встановлення чи розміщення реклами. У випадку виконання рекламних робіт силами рекламодавця – вартість його витрат. Ставки 0,1 % вартості послуг за од-норазове розміщення рек-лами; 0,5 % вартості пос-луг за розміщення реклами. Штрафні санкції За несвоєчасне пе-рерахування пеня в розмірі 0,3 % за кожний день про-строчення.

35.3Арубіжний досвід місц. Оподаткування.

У міжнародній термінології місцеві податки і збори визначаються як локальні податки, які є основною статтею доходів місцевих бюджетів у більшості західних держав. Внаслідок багатовікової еволюції на Заході склалася розгалужена система місцевих податків і зборів, характерною особливістю яких є:

- численність: - масовість:- регресивність: - застосування права податкової ініціативи. Основні моделі податкових систем місцевих органів влади. В основі лежить спосіб, за допомогою якого встановлюються і зараховуються до місцевих бюджетів окремі місцеві податки. Перша. У ФРН, Австрії, Іспанії, Люксембурзі місцеві органи влади автоматично отримують фіксований відсоток від прибуткового податку по країні, який зараховується до всіх рівнів бюджетів. Друга. У Бельгії, Канаді, Данії, Норвегії місцеві органи самостійно встановлюють додаткові місцеві надбавки до ставок прибуткового податку, що надходить до центрального бюджету. Третя. Швейцарії, провінції Квебек (Канада) Місцеві органи цілком самостійно встановлюють ставки оподаткування та його базу з прибуткового податку. Місцеві податки поділяються на три групи: -1: прямі й непрямі місцеві податки; - 2: податки, що встановлюються місцевими органами влади як надбавки до загальнодержавних податків або як відрахування від них місцеві надбавки до земельного та; - 3: податки на заняття торгівлею, на собак, на розваги, на видовища, на володіння транспортними засобами, на торгівлю спиртними напоями та інші.