4. Організація енергетичного обслуговування підприємства

Вдосконалення техніко-технологічної бази виробництва, збільшення потужності й інтенсифікація використання машин (устаткування, агрегатів) об'єктивно збільшує споживання різних видів енергії. Оскільки енергія (електроенергія насамперед) не може накопичуватися, тобто процес її виробництва збігається з процесом споживання, будь-які порушення енергопостачання завдають підприємству значних збитків. Енергія на підприємстві використовується для виробничих, технологічних потреб, освітлення, опалення та за іншим призначенням.

Енергетичне господарство - це сукупність підрозділів і технічних засобів, які забезпечують підприємство всіма видами енергії: електричною, тепловою, механічною, хімічною, паливом тощо.

Головне призначення енергетичного господарства підприємства безперебійно забезпечувати виробництво всіма видами енергоресурсів при дотриманні правил техніки безпеки, виконанні вимог до якості та економії енергії.

До енергоресурсів відносяться: електричний струм; натуральне (природне) тверде, рідке, газоподібне паливо і конденсат; скраплений газ; пара з різними параметрами; стиснуте повітря під різним тиском, гаряча вода, вода під тиском та ін.

Головні завдання енергогосподарства:

• безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергії при найменших втратах;

• економне використання енергії; повне використання наявних енергетичних потужностей;

• обгрунтування нормативів витрачання енергоресурсів;

• нагляд за дотриманням правил експлуатації енергетичного устаткування;

• організація системи обслуговування та ремонту енергообладнання.

Енергетичне господарство підприємства, як правило, складається з багатьох підрозділів, які групуються у дві частини:

1. Загальнозаводські

- відділ головного енергетика (включає бюро використання енергії, оперативно-диспетчерське бюро, технічне бюро, енергетичні лабораторії) - керує всією системою енергопостачання підприємства, розробляє норми енергоспоживання, організовує ремонт підпорядкованого устаткування;

-спеціалізовані відділення (при великих масштабах підприємства - цехи):

• електросилове — понижуючі підстанції, генераторне та трансформаторне устаткування, електричні мережі, акумуляторне господарство;

• теплосилове — котельні, компресорні, теплосилові мережі, водопостачання, каналізація;

• газове - газогенераторні станції, газові мережі, холодильні та вентиляційні

установки;

• пічне — нагрівальні й термічні печі;

- слабострумове - власна телефонна станція, диспетчерський зв'язок, радіозв'язок тощо;

енергоремонтне — ремонт, модернізація і . нагляд за різним енергоустаткуванням.

2. Цехові - енергоприймальні вузли виробничих цехів, цехове перетворююче обладнання, розподільчі мережі, освітлення, опалення, вентиляція, водопрвід, каналізаційні мережі, мережі стиснутого повітря і пари тощо.

Робота енергетичного господарства базується на складанні енергетичного балансу, який розробляється для

1. визначення потреби підприємства в паливі та енергії (витратна частина балансу);

2. обгрунтування способів (джерел) забезпечення цих потреб за рахунок виробництва енергії власними генеруючими установками, одержання енергії зі сторони, використання вторинних енергоресурсів (прибуткова частина балансу).

5. Організація транспортного обслуговування підприємства Транспортне господарство - комплекс підрозділів підприємства, що здійснюють вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення вантажів (матеріальних ресурсів і готової продукції) між підприємстом і зовнішніми об'єктами, між виробничими підрозділами всередині підприємства, між окремими робочими місцями.

Основні завдання транспортного господарства: - забезпечення своєчасності та ритмічності всіх видів вантажоперевезень;

нормування та планування транспортних та вантажно-розвантажувальних робіт;

поточне обслуговування, ремонт і відновлення парку автотранспортних засобів; облік та аналіз ефективності роботи господарства;

- оргнізація й виконання заходів техніки безпеки, охорони праці, екологій та

промсанітарії.

В основу раціональної організації та планування роботи транспортногогосподарства покладено два поняття:

• вантажопотоку - кількості вантажів, що переміщуються між двома за даниоми пунктами підприємства протягом конкретного проміжку часу

(зміни, доби, місяця, квартала, року);

• вантажообігу - загальної кількості вантажів, що переміщуються в цілому по підприємству протягом конкретного проміжку часу (зміни, доби, місяця, квартала, року).

Вантажообіг складається з окремих вантажопотоків, тому його величина

рівна сумі вантажопотоків.

Структура транспортного господарства підприємства залежить від обсягу зовнішніх і внутрішніх вантажоперевезень, рівня кооперації зі спеціалізованими транспортними організаціями, габаритів та маси продукції, її виду. В найбільш загальному випадку транспортне господарство включає:

• транспортно-технологічний відділ, який здебільшого включає технічне бюро, бюро організації перевезень, диспетчерську службу і бюро тари; він здійснює загальне керівництво транспортним господарством, у тому числі профілактичне обслуговування транспортних засобів, організацію транспортних процесів згідно з розробленими планами та графіками вантажопотоків;

• спеціалізовані цехи за видами транспорту (на великих підприємствах та їх об'єднаннях) або єдиний транспортний цех - на середніх і невеликих підприємствах.

Види використовуваного транспорту:

1. зовнішній - забезпечує зв'язок підприємства з приймальними пунктами транспорту загального користування (залізничними станціями, водними портами, аеропортами) і складами місцевих контрагентів;

2. внутрішній:

а) міжцеховий — використовується для транспортування вантажів в межах підприємства між його цехами (дільницями) і складами;

б) внутрішньоцеховий - здійснює транспортні операції в рамках окремого цеху. Поділяється на:

• загальноцеховий;

• міжопераційний.