Розділ 2. Радіоактивне забруднення компонентів біосфери

Дія радіації на живий організм викликає ланцюжок зворотних і незворотних змін, які призводять до тих чи інших біологічних наслідків. Наслідки залежать від величини впливу, умов і тривалості опромінення.

Патологічні наслідки аварії численні та різноманітні. Основні з них такі:

1. гостре захворювання, спричинене інтенсивним опроміненням (променева хвороба);

2. хронічні порушення деяких функцій (лейкопенія - зменшення кількості лейкоцитів у крові);

3. гострі наслідки локального опромінення великої дози (променеві опіки);

4. віддалені наслідки опромінення ( пухлини, катаракти).

Рослини і тварини мають різну чутливість до радіації. Причина цього повністю ще не з’ясована. Найменш чутливі - одноклітинні організми і бактерії, а найчутливіші – ссавці.

Найвразливіші до опромінення - щойно народженні діти та літні люди. Широкомасштабне забруднення грунтів внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС радіонуклідами цезію та стронцію спонукало до проведення численних досліджень характеру їх впливу на рослину. Накопичення радіоактивних речовин рослинами із грунту є основним шляхом надходження їх у їжу людини та корм тварин.

На різних грунтах стійкість закріплення радіонуклідів неоднакова. Міцніше вони сорбуються в чорноземах. На кислих грунтах радіоактивні речовини більш рухливі. Щоб зменшити ступінь міграції, проводять вапнування ґрунтів, бідних на обмінний кальцій.

Отже, ¹³⁷Cs у грунтах значно більше, ніж ⁹⁰Sr, але перший міцніше закріплюється мінеральною частиною ґрунту.

Ізотопи стронцію та цезію є хімічними аналогами кальцію та калію відповідно. Тому, якщо у грунтах мало кальцію і калію, то рослини інтенсивніше сорбують їх радіоактивних родичів.

Радіостійкість рослин істотним чином залежить від стану, в якому перебуває рослина в момент опромінення: радіостійкість насіння зазвичай на 1-2 порядки вища, ніж рослини, що вегетує. Найменш чутливі до радіації в різних фазах розвитку квасоля, кукурудза, жито, пшениця і більш стійкі – льон, конюшина, люцерна, рис, томати.

Велику роль відіграє ліс у міграції радіонуклідів по території суходолу. Ліси не дають радіоактивним елементам поширюватись по території.

Варто зазначити, що найбільш радіочутливі рослини хвойних порід (сосна гине уже при дозі 600 рад), а стійкість листяних дерев в 10-15 раз вища порівняно із хвойними. Прикладом негативної дії існуючого випромінювання на довкілля є “рудий ліс”. Це ліс, що загинув у 30-кілометровій зоні внаслідок сильного переопромінення (8-10 тис. рад). У ньому трапилась екологічна катастрофа: загибель сосни - харчової основи всього живого - призвела до нового руйнування трофічної піраміди. Загинули тварини, втратили корм птахи, постраждали навіть стійкі до радіації мурахи. За межами “рудого лісу” уже в 1987 році у багатьох дерев спостерігались морфологічні аномалії. Так, у більшості сосен та ялин сформувалась гігантська хвиля. Гігантизм листків зафіксовано і в ряді листяних порід, зокрема, у червоного дуба.

Радіоактивне пошкодження рослин проявляється в гальмуванні росту, зниженню врожайності, репродуктивної здатності насіння, а при великих дозах викликає загибель рослин. Та основна небезпека полягає в тому, що по ланцюгах живлення радіоактивні речовини потрапляють в організм і загрожують внутрішньому опроміненню.

Науковий комітет ООН щодо дії атомної радіації підкреслює, що продукти тваринництва відносяться до основних джерел надходження радіонуклідів до організму людини.

Радіоактивні елементи можуть надходити в організм тварин через органи дихання, шлунково-кишковий тракт і поверхню шкіри.

В результаті аварії на ЧАЕС підвищеного радіоактивного забруднення зазнала територія трьох північних районів області, зокрема, Камінь-Каширський, Любешівський та Маневицький.

За результатами проведених досліджень по уточненню радіоактивного стану на території області (аерогенноспектрозйомки в 1996 р. та наземного обстеження усіх 1316 населених пунктів області, сільськогосподарських угідь в 192 господарствах на площі 500 тис. га, лісів держлісфонду п'яти держлісгоспів на площі 200 тис. га, міжгосподарських лісів на площі 180 тис. га, 491 водного об'єкту області) було встановлено дійсний стан радіаційного забруднення території області. Згідно цих досліджень забруднення зазнала вся територія області. Щільність забруднення населених пунктів області радіоцезієм коливається від 0,2 до 2,8 Кі\км². Загальна ж площа із щільністю забруднення 137Cz від 1 до 5 Kі/км² складає 712,6 км², з них 58 км² сільгоспугідь.

Площа лісових масивів господарств з щільністю забруднення від 1 до 5 Kі/км² складає 136,7 км², лісів держлісфонду складає 124 км², або 25,8 % їх території. Радіоактивне забруднення води в річках, озерах і ставках області не перевищує по 137Cz – 25 пКі/л (при нормі 500 пКі/л) і 90Sr – 20 пКі/л (при нормі 100 пКі/л).

Контрольні дослідження, які проводяться в районах зони забруднення, підтверджують, що за останні 5 років рівень радіоактивного забруднення сільгоспугідь та лісів знизився до меж (0,2 - 0,3) Кі/км². В порівняні з 1991 роком сумарна річна доза опромінення населення в 2000- 2002 роках Знизилась у середньому на 1,3 мЗв.

В області налагоджено і ведеться зусиллями радіологічних служб обласних організацій та їх підрозділів на місцях (близько 900 фахівців з питань радіаційної безпеки) постійний контроль за станом забруднення радіоцезієм різноманітної продукції, що виробляється та заготовляється в зоні забруднення. В 2002 році було відібрано майже 90 тис. проб та виявлено в 698 пробах перевищення допустимих рівнів забруднення радіоцезієм.