МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ

УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Н.А. Несторук

Основи інженерно-педагогічної творчості

Методичні рекомендації для практичних занять

студентів спеціальностей

6.010104.05

6.010104.36

6.010104.18

6.010104.30

6.010104.34

6.010104.01

6.010104.29

Артемівськ, 2011 г.

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ, МОЛОДІ І СПОРТУ

УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОНАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

Н.А. Несторук

Основи інженерно-педагогічної творчості

Методичні рекомендації для практичних занять

студентів спеціальностей

6.010104.05

6.010104.36

6.010104.18

6.010104.30

6.010104.34

6.010104.01

6.010104.29

Затверджено

Навчально-методичною Радою

Українскої інженерно-педагогічної

академії

Протокол № ___ від____________

Артемівськ 2011 г.

Методичні рекомендації для практичних занять з дисципліни «Основи інженерно-педагогічної творчості» для студентів спеціальностей 6.010104.05, 6.010104.30, 6.010104.36, 6.010104.18, 6.010104.34 6.010104.01, 6.010104.29 денної та заочної форм навчання/ Упор.: Н.А. Несторук.-Артемовск: УИПА, 2011. – 31с.

Данні методичні рекомендації є допоміжним матеріалом при проведенні практичних занять з курсу «Основи інженерно-педагогічної творчості».

Методичні рекомендації містять практичні вправи та творчі завдання, питання до практичних семінарів, словник термінів.

Рецензент: к.т.н. Лізан І.Я.

Відповідальний за выпуск: Пушкова О.П.

© Н.А. Несторук

© УІПА, 2011

Практичне заняття №1 Система творчої діяльності План

1. Вступна частина.

2. Робота з матеріалом лекції №1 (бесіда).

3. Особливості української інженерно-педагогічної освіти|утворення|.

4. Основні поняття та визначення.

5. Практичне завдання.

6. Висновки.

Вступ

Підготовка сучасного спеціаліста у вищій школі потребує не тіль­ки формування в нього спеціальних і світоглядних знань, а й обов’язкового вироблення відповідних творчих навичок та умінь.

Наука більшою мірою, чим інші форми пізнання, орієнтована на те, щоб бути втіленою в практиці, в техніці, бути «керівництвом до дії» із зміни навколишньої дійсності і управління реальними процесами.

Характерна межа сучасного суспільного розвитку — все більш міцніючий зв'язок і взаємодія науки, техніки і виробництва, все більш глибоке перетворення науки на безпосередню продуктивну силу суспільства. При цьому наука все більшою мірою орієнтується не на одну тільки практику і техніку, але перш за все на саму людину, на безмежний розвиток його інтелекту, його творчих здібностей, культури мислення, на створення матеріальних і духовних передумов для його всестороннього, цілісного розвитку.

У теорії характерною межею людського суспільства (її розвиненій частині) є все більш міцніючий зв'язок і взаємодія науки, техніки і виробництва, все більш глибоке перетворення науки на безпосередню продуктивну силу. Це виявляється в наступному:

- наука не просто слідує за розвитком техніки, а обганяє її, стає силою матеріального виробництва;

- відбулася еволюція науки від ізольованого соціального інституту до стрижня змісту всіх сфер суспільного життя;

- наука сьогодні орієнтована вже не просто на техніку, а на людину, на безмежний розвиток його інтелекту і творчих здібностей.

Що ж до студентів інженерно-педагогічних спеціальностей, то в них необхідність формування творчих умінь і навичок пов’язана ще й з тим, що праця сучасного викладача - це по суті нескінченний пошук нових форм і методів удосконалення навчального процесу та постановки педагогічних експериментів, нескінченний ланцюг спроб на шляху форму­вання пізнавальної активності учнів.

Розвитку саме таких творчих рис особистості студента й має до­помогти курс " Основи інженерно-педагогічної творчості ".

Кожна людина має можливість|спроможність| підвищити і акти­візувати| свої творчі здібності, залучитися до одній з|із| захоплюючих| сфер інтелектуальної діяльності| людини - до творчості і винахідництва;

- кожній молодій людині, незалежно від того, ким|КТО| вона мріє або планує|планерує| в майбутньому бути: інженером або техніком, лікарем|лікаркою| або педагогом, юристом або економіс­том|, менеджером або штурманом космічного корабля - корисно навчитися творчо мислити, оскільки розвинені творчі здібності полегшують, збагачують і прикрашають життя людини не тільки|не лише| на роботі і в навчанні, але і в домаш­ніх| справах|речах|, на відпочинку, та і в будь-яких, найнесподіваніших си­туациіях|, в яких вона може виявитися волею долі або випадку.

Спершу|для початку| ознайомимося з|із| тим, що розуміється під сло­вом| «творчість» в енциклопедичній літературі. От як воно трактується в одному з останніх видань «Радянського енциклопедичного словника»:

«Творчість - діяльність, що породжує щось якісне нове і що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість специфічна для людини, оскільки завжди припускає творця - суб'єкта творчої діяльності; у природі відбувається процес розвитку, але не творчості».

Таким чином, творчість - це особливий вид інтелектуальної діяльності людини, направленої на створення якісно нових цінностей.

Існує велике число і інших визначень творчості|, з|із| яких нам більше всього|найбільше| імпонує визначення психолога Фромма:

«Творчість - це здатність дивуватися і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це націленість на відкриття нового і здібність до глибокого усвідомлення свого досвіду». З цього формулювання ясно, що критерієм творчості є не якість результату специфічної діяльності людини, а характеристики і процеси, які активізують його творчу продуктивність.

Дуже влучне і красиве визначення творчості дав відомий вчений|учений| фахівець з теорії і методів конст­руювання| П. Хилл: «Творчість можна визначити як успішний політ думки|гадки| за межі відомого. Воно доповнює| знання, сприяючи створенню|створінню| речей, які не були відомі раніше». Правда, іноді|інколи| творчо сконст­руйовані| технічні пристрої|устрої| бувають побудовані|спорудити| з|із| відомих елементів або засновані на відомих прин­ципах|, що поєднуються|сполучають| яким-небудь новим, оригінальним спо­собом|.

Творчий процес, особливо винахідництво, пов'язаний з активним пошуком і генеруванням| нових ідей, з|із| аналізом вже відомих і вибором альтернативних ідей. Практика інженерного проектування| показує, що для створення|створіння| нових виробів, що мають великий попит і здатні|здібних| приносити прибуток, треба мати 55-60 добрих|добрих| ідей.

Ідея - це форма віддзеркалення в думці явищ об'єктивної реальності. Ідеї включають свідомість цілей подальшого пізнання і практичного перетворення миру, задоволення виниклих нових потреб людини, створення нових технічних пристроїв і технологій, нових речовин і матеріалів, а також їх нових застосувань.

Винахідництво - одна з форм творчої діяльності людини. Кожна освічена людина має право на цю діяльність, і тому вона повинна випробувати себе в цій області інтелектуальної праці, щоб дізнатися, чи не тут виявляється її обдарованість. Адже справжня мета освіти - дати людині можливість розкрити свої можливості, пізнати себе. Як тут не пригадати слова Сократа: «...Важчє всього - пізнати самого себе». Винахідництво - одне з найбільших задоволень, відомих людині, оскільки ця творча робота вимагає інтелектуальних і емоційних зусиль і умінь робити багато що своїми власними руками, наприклад, створювати фізичні моделі і зразки, випробовувати їх, проводити на них експерименти.

Помилки і сумніви деяких філософів, психо­логів| і педагогів в можливості|спроможності| навчання|вчення| творчості і винахідництву| виникали з|із| того, що одні з них вважали|лічили|, що талант дається людині один раз і назавжди Богом, дру­гі - що талант творчості закладається|заставляє| в мозок людини самою природою, треті - що творчий інтелект має генетичний початок і передається дітям від їх батьків і предків. Навіть такі теоретики винахідництва, як про­фесора| англійських коледжів Мередіт Трінг і Ерік Лей-туейт, вважали|лічили|, що «творчості навчитися не можна, проте|однак| творчими здібностями наділено вражаюче|дивовижно| багато людей, і ці люди можуть навчитися ефективно застосовувати свій талант до рішення поставленої задачі».

У зв'язку з цим вченим і педагогам, що працюють в галузі| інженерно-педагогічної творчості, доводилося|припадало| і доводиться| щє і щє раз говорити і доводити, що це зовсім не так. Відомий французький філософ, математик, фізик| і фізіолог Рене Декарт ще триста років тому при­зивав| вчити|вчити| дітей винахідництву так само, як їх учать|вчать| музиці, живопису, танцю|танку|. Вже в наші часи англійс­кий| вчений-фізик, автор основоположних робіт по нау­коведенню | Джон Бернал переконливо показав, що творчості|, «...як і всьому іншому, можна навчитися».