3 ТЕХНІКО-ЕКОНІМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
3.1 Характеристика технічного рівня проектованого приладу
Проведені дослідження сучасного рівня i тенденції розвитку медичної радіоелектронної апаратури свідчать про насиченість ринку великою кількістю прилад для прийому передачі електроретинограм по мережі 220 В. Порівняльний характер показує, що по основних технічних параметрах проектований прилад відповідає сучасному рівню. Проектований прилад відповідає сучасним тенденціям розвитку медичної апаратури, які передбачають:
- розширення функціональних можливостей апаратури;
- розміщення апарату в уніфікованому корпусі;
- покращення зовнішнього вигляду апарату за рахунок більш досконалого дизайну, використання нових матеріалів, більш досконалої технології зборки.
Розрахунок комплексного показника якості проектованого приладу проводимо за формулою:
, (3.1)
де
-
відносні показники якості, визначені
співставленням числових значень
одиничних показників якості проектуючого
і замінюваного приладу;
-
коефіцієнт вагомості i-го
одиничного показника якості, який
визначає його відносну значимість (
).
Значення коефіцієнтів вагомості
встановлюються експертним методом.
Переваги проектованого приладу перед аналогами у економічному плані розраховуємо у двох сферах:
1) ефект у сфері виробництва - це зниження собівартості приладу за рахунок розрахованих показників:
- зменшення енергоємності виробництва приладу;
- витрат на основні матеріали.
2) ефект у сфері експлуатації - економічний ефект по надійності, амортизаційним відрахуванням по енергії та ремонтопридатності.
Отже, завдання-визначення комплексного показника якості, для оцінки технічного рівня проектованого приладу, та визначення отриманого економічного ефекту, який є сумою ефекту у сфері виробництва та ефекту у сфері експлуатації.
3.2 Визначення економічної ефективності нового приладу
3.2.1 Загальні положення по визначенню економічної ефективності
Економічна ефективність нового приладу визначається по варіантах. По кожному із них розраховуються затрати, результати і економічний ефект. Кращим вважається варіант, при якому величина економічного ефекту максимальна, або - при умові рівності корисного результату - затрати на його здійснення мінімальні.
Економічний ефект визначається по умовах використання нового приладу за розрахунковий період:
, (3.2)
де 
-
економічний ефект за розрахунковий
період;
-
вартісна оцінка результатів використання
нового апарату на розрахунковий період;
-
вартісна оцінка затрат на виробництво
та використання нового апарату.
Розрахунковий період, за який визначається економічний ефект складається з трьох складових елементів:
, (3.3)
де 
-
величина розрахункового періоду;
-
тривалість робіт по технічній підготовці
виробництва;
-
тривалість виготовлення нового приладу;
-
тривалість часу використання нового
приладу.
Тривалість часу використання нового приладу визначається строком його служби. Останній найчастіше розраховується за тривалістю амортизаційного періоду нового приладу. В даному випадку значення строку служби приладу розраховується за формулою:
, (3.4)
де
-
початкова вартість приладу;
-
вартість демонтажу;
-
залишкова(ліквідаційна) вартість
приладу;
-
норма амортизаційних відрахувань.
Допускається визначення терміну служби приладу, виходячи із строку відновлення його початкової вартості.
Початкова вартість приладу розраховується на основі лімітної ціни з включенням до неї затрат на доставку і монтаж в розмірі 10% від ціни.
Розрахунок економічного ефекту здійснюється з обов'язковим приведенням різночасових затрат і результатів до єдиного для всіх варіантів часу - розрахункового року. За розрахунковий приймається найбільш ранній із всіх варіантів, які розглядаються, календарний рік, що передує початку випуску приладу або його експлуатації.
3.2.2 Розрахунок затрат на виготовлення і використання нового приладу
Затрати на виробництво нового апарату за розрахунковий період згідно методичних рекомендацій визначаємо за формулою:
, (3.5)
де
-
затрати на виробництво нового приладу
за розрахунковий період;
-
разові (капітальні) затрати на виробництво
нового приладу в t-ому
році;
-
залишкова вартість основних фондів, що
вибувають в t-ому
році;
-
кінцевий рік розрахункового періоду,
-
перший рік розрахункового періоду.
Оскільки розрахунок затрат ведеться на один прилад, то доля разових (капітальних) затрат в сумарній їх величині буде незначною.
З другого боку, абсолютний їх розмір, який виражається в вартості обладнання, пристосувань, будівель і т.п., необхідних для забезпечення виробництва річної програми приладів, є значним. Використовуючи вищенаведену формулу для розрахунку затрат на виробництво нового приладу, доводилось би визначену вартість основних виробничих фондів, що залишились після виготовлення одного приладу, рахувати як їх залишкову вартість. Все це в певній мірі ускладнювало би розрахунки затрат на виготовлення нового приладу. Тому доцільніше, не міняючи суті згаданої формули, долю основних виробничих фондів, яка припадає на 1 прилад, віднести як амортизаційні відрахування на певні калькуляційні статті.
Отже, затрати на виробництво нового приладу за розрахунковий період слід визначати за такою формулою:
, (3.6)
де Зпвt - поточні витрати на виробництво нового приладу в і-ому році, включаючи і амортизаційні відрахування.
Розрахунок поточних витрат на виготовлення приладу в t-ому році проводиться по варіантах в розрізі таких калькуляційних статей:
- сировина і матеріали (за мінусом повернутих відходів);
- куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби;
- паливо і енергія на технологічні цілі;
- основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників;
- нарахування на зарплату у фонд соціального страхування;
- витрати на підготовку і освоєння виробництва;
- витрати на утримання і експлуатацію обладнання ;
- загальновиробничі витрати;
- адміністративні витрати;
- позавиробничі витрати.
Затрати на сировину і матеріали розраховуються на основі норм їх витрат і відповідних оптових цін за формулою:
, (3.7)
де 
-
норма затрат і-их
сировини і матеріалів на прилад;
-
оптова ціна за одиницю витрат і-их
сировини і матеріалів;
-
кількість найменувань сировини і
матеріалів, з яких виготовляється
прилад.
Із визначеної суми затрат вираховується величина повернутих відходів, їх розмір можна прийняти на рівні 2-3% від затрат сировини і матеріалів, розрахованих за нормами витрат. До одержаного результату слід додати транспортно-заготівельні затрати на рівні 6-10% прейскурантної вартості. Результати розрахунку затрат на сировину і матеріали зведено в таблицю 3.1.
Таблиця 3.1 - Визначення величини затрат на сировину і матеріали
Найменування матеріальних ресурсів |
Одиниця виміру |
Норма витрат на вигото- влення виробу, кг |
Ціна за одиницю, грн |
Затрати сировини і матеріалів, грн |
Величина відходів, грн |
Затрати сировини і матеріалів без вр-ння відходів, грн |
Транспортно- заготівельні затрати, грн |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Припойна паста AIM CASTIN NC 254 CST - 4 |
кг |
0,20 |
110 |
22 |
0,44 |
22,44 |
1,32 |
Припой з флюсом AIM GlowCore SAC 305 |
кг |
0,10 |
250 |
25 |
0,50 |
25,50 |
1,50 |
Клей ВК-9 ОСТ 4.ГО.029.204 |
– |
0,10 |
20 |
2 |
0,04 |
2,04 |
0,12 |
Лак ЕП-730-413 ТУ-10-1539-76 |
– |
0,20 |
4 |
0,80 |
0,02 |
0,82 |
0,05 |
Корпус |
1 |
5 |
2 |
10 |
0,20 |
10,20 |
0,6 |
Кришка |
1 |
– |
10 |
10 |
0,20 |
10,20 |
0,6 |
Плата |
1 |
– |
20 |
20 |
0,40 |
20,40 |
1,2 |
Всього |
|
|
|
89,80 |
1,80 |
91,60 |
5,39 |
Затрати на сировину, матеріали і транспорт: 91,60+5,39=96,99.
Розрахунок вартості купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів:
, (3.8)
де 
-
кількість і-их
купованих напівфабрикатів і деталей,
які використовуються;
-
оптова ціна одиниці і-их купованих
напівфабрикатів і деталей.
Розрахункова вартість купованих напівфабрикатів і деталей збільшується на величину транспортно-заготівельних витрат в розмірі 6-10% від прейскурантної вартості. Результати обчислень зводено в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2 – Вартість купованих напівфабрикатів
Найменування комплектуючих виробів |
К-сть на 1 виріб, шт |
Ціна за одиницю, грн |
Загальна сума, грн |
Транспортно-заготівельні витрати, грн |
Загальні витрати на комплекту-ючі, грн |
||
1. Конденсатори |
|||||||
К10-17 |
29 |
0,25 |
7,25 |
0,73 |
7,98 |
||
К50-35 |
7 |
0,15 |
1,05 |
0,11 |
1,16 |
||
2.Резистори |
|||||||
С2-23 |
31 |
0,1 |
3,1 |
0,31 |
3,41 |
||
СП3-19 |
3 |
4 |
12 |
1,2 |
13,2 |
||
3.Транзистори |
|||||||
КТ3102Б |
3 |
0,4 |
1,2 |
0,12 |
1,32 |
||
KT315 |
2 |
0,3 |
0,6 |
0,06 |
0,66 |
||
4. Діоди, стабілітрони, кварц |
|||||||
КД522Б |
2 |
0,1 |
0,2 |
0,02 |
0,22 |
||
КС156А |
3 |
2,8 |
8,4 |
0,84 |
9,24 |
||
РК-02МД-Г |
2 |
3.6 |
7,2 |
0,72 |
7,92 |
||
5. Мікросхеми |
|||||||
ADM660AN |
1 |
18 |
18 |
1,8 |
19,8 |
||
КР145ЕН5 |
1 |
1,6 |
1,6 |
0,16 |
1,76 |
||
AOT128Б |
2 |
3,2 |
6,4 |
0,64 |
7,04 |
||
OPA2168 |
1 |
0,8 |
0,8 |
0,08 |
0,88 |
||
К561ЛА7 |
1 |
1 |
1 |
0,1 |
1,1 |
||
AT89LS8252 |
1 |
22 |
22 |
2,2 |
24,2 |
||
6. Інші елементи |
|||||||
Роз’єм |
3 |
8 |
24 |
2,4 |
26,4 |
||
Перемикач |
1 |
2,2 |
2,2 |
0,22 |
2,42 |
||
Трансформатори |
2 |
13 |
26 |
2,6 |
28,6 |
||
Разом |
95 |
– |
143 |
14,3 |
157,3 |
||
Витрати на паливо на технологічні цілі визначається таким чином:
, (3.9)
де
-
норми витрат і-го
виду палива на виготовлення одного
приладу;
-
оптова ціна за одиницю витрат і-го виду
палива;
n - кількість видів палива.
Вид палива:
– газ
природній:
,
;
–
електроенергія:
.
На підприємстві електроенергія використовується для технологічних потреб і для освітлення. Витрати енергії на технологічні цілі розраховується за формулою:
, (3.10)
де 
-
норма витрат і-го
виду енергії на виготовлення одного
приладу;
-
тариф за одиницю витрат і-их видів
енергії;
n - кількість видів енергії.
грн.
за 1кВт/год,
.
Визначимо загальні затрати:
грн.