- •Предмет психології.
- •Основні періоди становлення психології як науки.
- •Стадії розвитку психіки.
- •Онтогенез психіки.
- •Місце психології в системі наук.
- •Основні напрями психології.
- •Структура сучасної психології.
- •Класифікація методів психології.
- •Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність».
- •Теорії особистості. Спрямованість особистості.
- •Самосвідомість і я-концепція особистості.
- •Загальна характеристика процесу пізнання.
- •Чуттєві форми пізнання дійсності.
- •Загальні властивості відчуттів.
- •Сприймання, його сутність та різновиди.
- •Пам’ять та її види.
- •Раціональні форми освоєння дійсності.
- •Мислення та його операції.
- •Форми мислення та його види.
- •Уява, її сутність та види.
- •Увага та форми її вияву.
- •Поняття емоцій і почуттів. .
- •Сутність психічних станів.
- •Воля як вища психічна функція.
- •Поняття мотивації, мотивів, потреб.
- •Темперамент та його сутність. .
- •Типологія характерів.
- •Види і структура здібностей.
- •Поняття діяльності.
- •Основні види діяльності.
- •Спілкування та його сутність.
- •Види спілкування.
- •Функції та структура спілкування.
- •Соціальна група та її види.
- •Міжособистісні взаємини в групі.
- •Предмет, основні категорії, функції і завдання педагогіки.
- •Становлення і розвиток педагогіки.
- •Галузі і міжпредметні зв’язки педагогіки.
- •Сутність і структура педагогічного процесу.
- •. Серед загальних закономірностей педагогічного процесу найсуттєвішими є:
- •Система освіти в Україні.
- •Принципи побудови системи освіти в Україні.
- •Характеристика основних типів закладів освіти.
- •Дидактика та її предмет.
- •Зміст освіти в Україні.
- •Сутність і структура процесу навчання.
- •Закономiрностi I принципи навчання.
- •Методи, форми I засоби навчання.
- •Нові технології навчання.
- •Специфіка, рушійні сили і етапи процесу виховання.
- •Закономірності і принципи виховання.
- •Методи і форми виховання.
- •Суспільні інститути виховання.
- •Особливості і завдання виховного процесу в умовах трансформації суспільства.
Питання до екзамену з дисципліни «Психологія та педагогіка»
Предмет психології.
"Психологія" - термін, утворений від грецьких слів psyche - душа і logos - знання.У нашій мові слово "психологія" використовується в декількох значеннях. Так, у першому, дослівному своєму значенні психологія - це знання про душу, наука про психіку. Предметом вивчення психології є психіка.
Психіка- суб’єктивне відображення об’єктивного світу, регулятор поведінки, спілкування та діяльності людини. Психіка містить у собі багато суб'єктивні явища. За допомогою одних, наприклад, відчуття, сприйняття, пам'яті, уваги, уяви, мислення і мови, людина пізнає світ. Тому їх називають пізнавальними процесами. Інші явища регулюють його спілкування з іншими людьми, безпосередньо керують діями і вчинками. Їх називають психічними властивостями й станами особистості, включають до їх числа потреби, характер, темперамент, мотиви, інтереси, почуття, емоції, волю, схильності, здібності, знання і свідомість..
Основні періоди становлення психології як науки.
Найперші з відомих нам уявлень про душу належать до архаїчного суспільства (Міфологічний період) і їх можна позначити терміном анімізм. Анімістичні уявлення про душу наближали її до повітря, тобто пов'язували з матерією. Душею, подібною до повітря, згідно з анімістичними уявленнями, були наділені не тільки люди й тварини, а й рослини, і навіть камені. Стародавні уявлення про навколишній світ були пов'язані з анімізмом (від лат. «апіта» - душа, дух) - вірою в прихований за видимими речами сонм духів (душ) як особливих «агентів» або «примар», які покидають людське тіло з останнім подихом, а за деякими вченнями (наприклад, знаменитого філософа і математика Піфагора), вони безсмертні і вічно мандрують у тілах тварин і рослин. Стародавні греки називали душу словом «психе», що й дало назву науці «психологія». Міфологічна картина світу, згідно з якою тіла заселяють душі (їхні «двійники» або «примари»), а життя залежить від свавілля богів, століттями панувала в суспільній свідомості. Згодом відбувся перехід від анімізму до гілозоїзму (від грец. «hyle», що означає речовину, матерію і «zoe» - життя), який розглядав увесь світ як універсум, де космос вважали живим. Однак нове філософське вчення стало значним кроком на шляху пізнання природи психічного, стало альтернативою анімізму (хоча він і після цього впродовж сторіч, аж до наших днів, знаходив безліч прихильників, які вважають душу зовнішньою для тіла сутністю). Гілозоїзм уперше розглянув душу (психіку) з погляду загальних законів єства, усталив непорушний і для сучасної науки постулат про початкову залученість психічних явищ у кругообіг природи.
Стадії розвитку психіки.
Три стадії:
1. стадія елементарної сенсорної психіки - стадія включає два рівні: нижчий (розвинена подразливість - здатність змінювати фізіологічний стан при зовнішньому впливі, інфузорії-туфельки) і вищий (наявність відчуттів, елементарні умовні рефлекси, черв'яки, равлики).
2. стадія перцептивної психіки - стадія перцептивної психіки включає в себе три рівні: нижчий (відображення зовнішньої реальності у формі цілісного образу предмета, риби), вищий (елементарна форма мислення, птиці) і найвищий (Леонтьєв відносив до третьої стадії - інтелектуальної, поява оріетіровочно-дослідної фази в поведінці, здатність вирішувати практичні завдання, мавпи, собаки, дельфіни).
3. стадія свідомої психіки - стадія свідомої психіки (у примітивного людини-пітекантропа і сучасної людини.).