- •Лекція 1 соціальна психологія як наука
- •1.1. Предмет і структура соціальної психології
- •1. Поняття "соціальної психології"
- •2. Становление соціальної психологи
- •3. Основні поділи соціальної психології
- •4. Місце соціальної психології в системі наук про людину
- •1.2. Передумови виникнення соціальної психології
- •1. Формування елементів соціальної психології в рамках філософії
- •2. Виникнення перших соціально-психологічних теорій
- •3. Становление категоріального апарата соціальної психології
- •1.3. Розвиток експериментальної соціальної психології у першій половині хх сторіччя
- •1. Первинні групи як об'єкт дослідження соціальної психології
- •2. Соціально-психологічні дослідження виробничих взаємовідносин
- •3. Общепсихологические школи і соціальна психологи
- •1.4. Основні школи сучасної соціальної психології
- •1. Трансакционный аналіз
- •2. Интеракционизм
- •3. Необихевиоризм
- •4. Неофрейдизм
- •1.5. Історія і сучасний стан вітчизняної соціальної психології
- •1. Вітчизняна соціальна психологія в післяреволюційний період
- •2. Соціальна психологія в довоєнний період
- •3. Роль а.С.Макаренко в розвитку вітчизняної соціальної психології
- •4. Вітчизняна соціальна психологія в другій половині хх сторіччя
- •1. Вихідні положення
- •2. Основні вимоги до соціально-психологічних досліджень
- •2.2. Методологія социально-психологического дослідження
- •1. Наукова проблема і вибір теми.
- •2. Програма дослідження
- •2.3. Спостереження як метод соціальної психології
- •1. Загальна характеристика спостереження
- •2. Включене спостереження
- •3. Невключенное спостереження
- •4. Спостереження польове і лабораторне
- •2.4. Опитуванння
- •1. Загальна характеристика
- •2. Основні види опитуванння
- •2.5. Тестування у соціальній психології
- •1. Тести в соціально-психологічному дослідженні
- •2. Стандартизація, надійність і валидность тестів
- •3. Тести для діагностики груп
- •1. Загальне поняття соціального розвитку людини.
- •2. Тимчасові характеристики індивідуального і соціального розвитку
- •3. Личностная зрілість. Закономірності соціального розвитку людини.
- •3.2. Процес соціалізації особистості
- •1. Поняття соціалізації особистості.
- •2. Стадії процесу соціалізації.
- •3. Інститути соціалізації.
- •3.3. Соціальний контроль
- •1. Экспектации
- •2. Норми
- •3. Санкції
- •3.4. Соціальні ролі
- •1. Поняття соціальної ролі
- •2. Види соціальних ролей
- •3.5. Психологічне утримання соціального досвіду особистості
- •1. Формування досвіду особистості.
- •2. Явище стереотипизации.
- •3. Соціально-психологічні особливості пам'яті.
- •1. Спілкування як одна з основних психологічних категорій
- •2. Типи і види спілкування
- •3. Функції спілкування
- •4.2. Спонтанне спілкування (невербальное)
- •1. Вираження особи. Жести ходи
- •2. Жести захисту
- •4. Готовність
- •5. Фрустрація
- •4.3. Формалізоване спілкування
- •1. Масковане спілкування
- •2. Рольове спілкування
- •4.4. Позиційне спілкування
- •1. Поняття про комунікативні позиції особистості
- •2. Види трансакцій (взаємодій) у контакті.
- •3. Обмеження в позиційному спілкуванні
- •4.5. Манипулятивное спілкування
- •1. Загальна характеристика маніпуляцій у спілкуванні
- •2. Засоби маніпуляцій
- •3. Подолання маніпуляцій
- •4.6. Масова комунікація як особлива форма спілкування
- •1. Змістовна характеристика поняття "масова комунікація"
- •2. Психологічні ефекти масових інформаційних процесів.
- •3. Ефективність масових інформаційних процесів.
- •4.7. Соціальні функції масової комунікації
- •1. Загальна характеристика функцій масової комунікації
- •2. Канали масової комунікації
- •3. Основні ознаки процесу масової комунікації
- •1. Сутність соціальної перцепції
- •2. Механізми соціальної перцепції
- •5.2. Інтерактивний аспект спілкування
- •1. Сутність интеракции
- •2. Психологічна сумісність
- •3. Процес взаємодії
- •4. Стратегії взаємодії
- •5.3. Комунікативний аспект спілкування
- •1. Поняття комунікації
- •2. Психологічна зворотна зв'язок
- •3. Комунікативні бар'єри
- •1. Поняття соціальної групи
- •2. Основні ознаки соціальної групи
- •6.2. Основні характеристики груп
- •1. Загальні якості груп
- •2. Основні атрибути групи
- •3. Показники, що характеризують малу групу
- •6.3. Група як суб'єкт дії
- •1. Групова дія. Загальна характеристика
- •6.4. Вплив "психологічної" атмосфери групи на її члени
- •1. Форми впливів групи на її члени
- •2. Деиндивидуализация в групі
- •3. Внутригрупповая комунікація
- •4. Прагнення групи до внутрішньої гармонії
- •6.5. Група і особистість
- •1. Розвиток особистості в щодо стабільної групі
- •2. Фази розвитку особистості в групі
- •3. Джерело розвитку особистості в групі
- •1. Види великих груп
- •2. Етапи розвитку великих груп
- •3. Основні характеристики великих груп
- •4. Дифузійна група як особливий вид великих соціальних груп
- •7.2. Юрба. Загальна характеристика
- •1. Основні ознаки юрби
- •2. Структура юрби.
- •3. Психологічні особливості поводження людини в юрбі.
- •7.3. Види юрби
- •1. Юрби, виділені по ознаці активності
- •2. Юрби, об'єднані почуттям страху
- •3. Юрби стяжательские. Юрби що демонструють
- •7.4. Психологія чуток
- •1. Соціально-психологічні закономірності виникнення і поширення чуток
- •2. Соціально-психологічні функції чуток
- •7.5. Психологія паніки
- •1. Основні характеристики паніки
- •2. Причини виникнення паніки
- •1. Основні положення "теорії х".
- •2. Основні положення "теорії y".
- •3. Сучасні теорії керування
- •8.2. Структура фахової діяльності керівника
- •1. Оцінка і экономизация дій керівника
- •2. Вивчення роботи підпорядкованих, визначення їхніх потенційних можливостей і умов доведення до них завдання
- •3. Виробітку наукового підходу до ухвалення рішення, визначення ефективності й умов запровадження його в дію
- •8.3. Психологічний портрет керівника
- •1. Спроможність до планування і прийняття рішень
- •2. Робота з людськими ресурсами
- •3. Організованість і раціональне використання часу
- •4. Комунікація
- •5. Уміння спілкування
- •6. Забезпечення розвитку членів колективу
- •7. Лідерство
- •8. Керування перервами
- •8.4. Психологічні основи наукової організації управлінської праці
- •2. Організація робочого часу керівника
- •3. Основні правила пізнання особистості співробітника
- •8.5. Стилі управлінської діяльності
- •1. Авторитарний (директивний) стиль
- •2. Демократичний стиль
- •3. Стиль співробітництва
- •4. Ліберальний ( щопотурає) стиль
- •5. Новаторско-аналитический стиль
- •1. Социометрия в школі
- •2. Референтометрия
- •3. Методи вивчення спілкування
- •9.2. Учень у системі особистих взаємовідносин
- •1. Потреба в спілкуванні
- •2. Положення учня в системі особистих взаємовідносин
- •9.3. Динаміка особистих взаємовідносин
- •1. Усталеність особистих взаємовідносин
- •2. Динаміка відношень учня до учня.
- •3. Усталеність положення учня
- •9.4. Детермінанти, щО визначають положення учня у системі особистих взаємовідносин
- •1. Обгрунтування дітьми вибору партнера
- •2. Положення учня і його личностные характеристики
- •9.5. Психологічна структура шкільного класу
- •1. Поняття про структуру взаємовідносин
- •2. Структура особистих взаємовідносин і організаційної структури шкільного класу
- •1. Сучасні вимоги до педагога і його фахової діяльності
- •2. Структура фахової діяльності педагога
- •3. Психологічна характеристика педагогічних впливів
- •10.2. Психологічний клімат і стилі педагогічного керівництва
- •1. Поняття "стиль педагогічної діяльності"
- •2. Основні стилі педагогічного керівництва учнівськими
- •Формування авторитетних відношенні в учбово-виховному колективі
- •10.3. Социально-психологические особливості педагогічного колективу
- •1. Поняття "педагогічного колективу"
- •2. Критерії успішності роботи педагогічного колективу
- •10.4. Конфлікти у педагогічному середовищі
- •1. Види межличностных конфліктів у педколлективах
- •2. Профілактика виникнення конфліктів
- •10.5. Социально-психологическая характеристика особистості педагога
- •1. Місце педагога в сучасному товаристві.
- •2. Психологічні вимоги до особистості педагога.
- •11.2. Бихевиорально орієнтовані групи (б-группы).
- •11.3. Психодраматический підхід (Псі-групи).
- •11.4. Гуманістичний підхід (в-группы).
- •11.5. Трансактный аналіз (та-группы).
- •11.6. Гештальтподход у груповій роботі (г-группы).
- •Лекція 12 социально-психологический тренінг як форма спеціально організована ного спілкування План
- •12.1. Принципи організації і роботи тренинговой групи
- •12.2. Характеристика основних тренинговых форм міркування про себе самому
- •12.3. Характеристика основних тренинговых форм "віч-на-віч". Парна робота
- •12.4. Характеристика основних тренинговых форм "четвірка". Мала група з 3-4 чоловік
- •12.5. Характеристика основних тренинговых форм "чудова семtрка" "Мала" велика група з 7-8 чоловік
- •12.6. Характеристика основних тренинговых форм "карусель" Загальна робота в два кола
- •Утримання
6.4. Вплив "психологічної" атмосфери групи на її члени
1. Форми впливів групи на її члени
Роздивимося три варіанти групових впливів: соціальна фасилитация, соціальні лінощі і деиндивидуализация. Ці три феномени можуть спостерігатися при мінімальній взаємодії (у тих обставинах, що ми називаємо мінімальною груповою ситуацією ), але вони також впливають на поводження людей при сильній взаємодії. Потім ми роздивимося три моделі соціальних впливів при груповій взаємодії: групова поляризація, групове мислення і вплив меншості.
Саме елементарне питання соціальної психології стосується проблеми простої присутності інших. Деякі ранні експерименти в цій області показали, що продуктивність роботи зростає при спостерігачів або содеятелей. У інших експериментах, проте, з'ясувалося, що присутність інших може шкодити продуктивності. Робертові Зайенсу вдалося узгодити ці результати один з одним, спираючись на добре відомий з експериментальної психології принцип: порушення посилює домінуючу реакцію. Оскільки присутність інших людей діє возбуждающе, присутність спостерігачів або содеятелей благотворно позначається на рішенні простих задач (у який домінує правильна відповідь) і мішає рішенню складних задач (у який домінує відповідь неправильний). Але чому нас збуджує присутність інших? Експерименти дозволяють припустити, що порушення частково виникає з остраху оцінки, а частково викликано конфліктом між відволіканням уваги на інших і необхідністю концентрації його на самій задачі.
2. Деиндивидуализация в групі
Дослідники соціальної фасилитации вивчають дії людей при рішенні таких задач, де роботу кожного можна оцінювати індивідуально. Проте в багатьох трудових ситуаціях люди об'єднують свої зусилля і переслідують загальну ціль без індивідуальної відповідальності. Дослідження показують, що члени групи в таких аддитивных задачах часто працюють гірше. Ці дані нагадують те, що відбувається в повсякденних ситуаціях із размитою відповідальністю, у яких члени групи схильні повести свою активність до мінімуму.
Коли високий рівень соціального порушення комбінується з розмиванням відповідальності, люди можуть відкинути свої звичайні обмеження і втратити почуття індивідуальності. Така деинднвндуализация особливо ймовірна після збудливих н відтяжних занять, коли люди відчувають анонімність через приналежність до великої групи або через одяг , що маскує. Результатом може стати зниження самоосознания і самообмежень і зростання сприйнятливості безпосередньо до ситуації як такий, будь вона негативної або позитивної.
3. Внутригрупповая комунікація
Групове обговорення здатне призвести як до позитивних, так і до негативних результатів. Намагаючись зрозуміти зацікавлений феномен збільшення що рекомендується ризику після групового обговорення, дослідники виявили, що насправді обговорення лише посилює споконвічно домінуючу точку зору, будь те склоняющуюся до більшого ризику або ж більш обережну. У повсякденних ситуаціях групова взаємодія також має тенденцію загострювати початкові думки. Феномен групової поляризації - це вікно, через який дослідник можуть спостерігати за впливом групи. Експерименти підтверджують наявність двох видів групового впливу: інформаційного і нормативного. Инфоррмация, зібрана під час обговорення, по більшій частині сприятлива для споконвічно предпочтенной альтернативи і тим самим посилює її підтримку. Більш того, люди можуть ще більш акцентувати свою позицію в тих випадках, коли, сравнив свої думки, вони виявляють несподівану підтримку свого початкового наміру.