Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lekzij.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
07.09.2019
Размер:
795.14 Кб
Скачать

3. Основні поділи соціальної психології

Соціальна психологія як наука включає такі основні поділи: 1) психологію спілкування, що вивчає закономірності спілкування і взаємодії людей - зокрема, роль спілкування в системі відношень суспільних і межличностных; 2) психологію груп, що вивчає психологічні характеристики груп соціальних як великих (класи, нації), так і малих; тут вивчаються такі явища, як згуртованість, лідерство, процес прийняття рішень групових, і ін.; 3) психологію соціальну особистості, вивчаючу, зокрема, проблеми установки соціальної, соціалізації, і ін.; 4) практичні додатки.

4. Місце соціальної психології в системі наук про людину

Перша задача життя полягає в тому, щоб жити; і щоб жити успішно, люди повинні знати щось про себе самих і про світ, частиною якого вони є. Пояснення, які люди дають своїм учинкам, не адекватні, тому що, що навіть говорять коли цілком искренни, вони занадто часто виправдують себе. Але якщо не можна вірити поясненням самих чинних осіб, чи можливо розробити таку схему, яка б забезпечила більш правдоподібне пояснення людського поводження?

Дотепер велика частина взаємних пристосувань людей заснована на уявленнях здорового глузду, але проблеми нашого часу настільки настійні, що потрібно більш достовірне знання. Соціальна психологія є тільки одна з багатьох дисциплін, у яких робляться спроби одержати такі знання.

1.2. Передумови виникнення соціальної психології

Так само, як і вся психологічна наука, соціальна психологія пройшла довгий і непростий шлях свого розвитку. Спочатку вона у виді окремих уявлень і елементарних понять існувала в рамках різноманітних наук - філософії, соціології, психології. І лише після оформлення категоріального апарата соціальна психологія виділилася в окрему науку.

1. Формування елементів соціальної психології в рамках філософії

Увага й інтерес до процесів взаємодії людей у різноманітних людських спільностях зародився на ранніх етапах суспільного розвитку. Перші спостереження над соціальним поводженням люди-зачатки майбутньої соціально-психологічної науки - виявлялися ще в античності у творах Платона й Аристотеля, пізніше в період Просвітництва, - у Ш. Монтеск'є, П. Гольбаха, К. Гельвеция, Д. Дідро, Ж. Руссо, у Росії в працях А. Н. Радищева і багатьох інших мислителів XVIII сторіччя. Не створюючи скільки-небудь закінченої системи знань про психологію особистості в різноманітних групах, ці спостереження проте будили прагнення зрозуміти закономірності соціального розвитку індивіда в товаристві собі подібних і тим самим підготовляли грунт для перших соціально-психологічних концепцій, створення яких ставиться до середини і кінця XIX сторіччя.

Філософською базою для розробки цих соціально-психологічних теорій послужив головною уявою позитивізм Огюста Конта - філософський плин, різновид суб'єктивного ідеалізму й агностицизму, що повело задачу дослідження в області психології до опису і систематизації зведень, отриманих у відчутті.

2. Виникнення перших соціально-психологічних теорій

У Європі й Америці перші спроби створення социально- психологічної теорії наприкінці XIX, початку XX сторіччя пов'язані з іменами представників психологічної школи в соціології Г. Тарда, Г. Лебона, У. Мак-Дугалла, С. Сигеле, Э. Дюркгейма. По сталій думці першою публікацією по соціальній психології на Заході можна вважати"Введення в соціальну психологію" У. Мак-Дугалла (англійського психолога, що працював потім у США). Рік її виходу - 1908 - іноді розглядається як своєрідна точка відліку в історії соціальної психології.

Не з огляду на роль класових, соціальних і економічних чинників у поясненні закономірностей взаємодії особистості з товариством і функціонування самих різноманітних людських співтовариств, піонери соціальної психології намагалися винятково з позицій психології знайти загальні закони, що можна було б застосувати для пояснення соціальних явищ. Наприклад, пояснення початків солідарності і згуртованості людей Г. Тард шукав у категоріях імітації й імітації, Г. Лебон - у "законі духовної єдності", Э. Дюркгейм - у "колективних уявленнях". Таким чином, вони неправомірно подменяли закони історії законами психології, зводячи всі суспільні явища до психічних явищ. Особистість, таким чином, розчиняється, розмивається в людській спільності, гублячи свої індивідуальні особливості і спроможність самостійно діяти і приймати рішення.

Переваженням інстинктів і емоцій над розумом, притупленням почуття особистої відповідальності (у цих теоріях про скільки-небудь активну позицію людини, зрозуміло, не могло бути і промови) -от чим, на їхню думку, розплачується особистість за приналежність до різноманітних людських співтовариств і об'єднань. Синонімом "товариства" у цих психологів була "юрба".

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]