13.3. Методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери

У дослідженні соціально-трудової сфери використовують такі основні методи збирання інформації:

1. Анкетне опитування – це систематизоване збирання інформації в респондентів за допомогою анкет.

2. Інтерв’ю – метод одержання інформації через бесіду інтерв’юєра з респондентом на певну тему.

3. Спостереження – це цілеспрямована і систематична фіксація різних процесів і явищ соціально-трудової сфери.

4. Метод аналізу документів передбачає вивчення різноманітних документів.

5. Соціометричне опитування − це опитування з метою виявлення психологічного клімату в колективі, а на цій основі – одержання кількісної оцінки між особистісних відносин у ньому. Основним інструментом проведення соціометричного опитування є соціометрична карта, яка містить певний перелік питань і яку заповнює кожний член колективу. На основі цих карт складається соціометрична матриця.

6. Метод тестування – це певний перелік питань із можливими варіантами відповідей. Застосовується для виявлення в особи наявності і ступеня виразності певних рис особистості, здібностей і вмінь, психічних станів.

7. Метод експерименту – штучне створення експериментальної ситуації, наслідки якої можуть позначатися на матеріальному, фізичному чи психологічному стані членів колективу, де проводиться експеримент. Цей метод найбільш складний і відповідальний.

Практична частина

Основні терміни і поняття: моніторинг соціально-трудової сфери, інформаційна база моніторингу соціально-трудових відносин, соціологія. соціологічне дослідження, функції соціологічних досліджень, методи збирання інформації: анкетне опитування, інтерв’ю, спостереження, метод аналізу документів, метод тестування. метод експерименту.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте сутність соціологічних досліджень у сфері праці.

2. Охарактеризуйте соціальні процеси у сфері праці.

3. Що слугує інформаційною базою моніторингу соціально-трудових відносин?

4. Що вивчає наука соціологія?

5. Перерахуйте задачі, які розв’язуються в ході соціологічних досліджень.

6. Назвіть функції соціологічних досліджень.

7. Охарактеризуйте методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.

Тема 14

Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток

соціально-трудових відносин

14.1. Створення Міжнародної організації праці.

14.2. Структура МОП.

14.3. Напрями роботи Міжнародної організації праці.

Теоретична частина

14 1. Створення Міжнародної організації праці

Події, що відбувалися на початку ХХ ст., потребували появи мінародної організації, яка захищала б права трудящих. Такою організацією стала Міжнародна організація праці (МОП), головною метою якої стало розроблення і прийняття міжнародних трудових норм. Створення МОП задекларовано Паризькою мирною конференцією 11 квітня 1919р.

Міжнародна організація праці створена на підставі статутного принципу, відповідно до якого загальний і міцний мир може бути встановлений тільки на основі соціальної справедливості.

МОП виробила такі критерії індустріального суспільства, як восьмигодинний робочий день, захист материнства, боротьба з безробіттям, законодавство, що забороняє використання дитячої праці, обмеження праці жінок у нічний час, і цілий ряд заходів, що сприяють безпеці на робочих місцях і нормальним трудовим відносинам.

Основними задачами МОП є:

• розробка міжнародної політики і програм, спрямованих на вирішення соціально-трудових проблем;

• створення і прийняття міжнародних трудових норм у вигляді Конвенцій і Рекомендацій з метою здійснення даної політики;

• допомога країнам-учасницям у вирішенні соціально-трудових проблем, так зване, технічне співробітництво;

• захист прав людини (права на працю, на об’єднання, захист від примусової праці, від дискримінації і т. д.);

• боротьба з бідністю за поліпшення життєвого рівня трудящих, розвиток соціального забезпечення;

• розробка програм поліпшення умов праці і виробничого середовища, техніки безпеки і гігієни праці, охорона і відновлення навколишнього середовища;

• сприяння організаціям трудящих і підприємців у їхній роботі разом з урядами з регулювання соціально-трудових відносин;

• розробка заходів для захисту найбільш вразливих груп трудящих: жінок, молоді, інвалідів, людей похилого віку, трудящих-мігрантів.

МОП діяє за принципом трипартизму. При цьому під тристороннім представництвом розуміється будь-яка система трудових відносин, коли уряди, підприємці і трудящі виступають як незалежні сторони, кожна з який виконує свої особливі функції. Це є не щось інше, як застосування до соціальних відносин принципів політичної демократії: свободи, плюралізму, участі зацікавлених сторін у прийнятті рішень, що їх стосуються.