Порядок Молодильникові (Isoetales)

До порядку належить однойменна родина, деякі представники якої відомі ще з нижньої крейди.

Родина Молодильникові (Isoetaceae)

До родини належить два роди молодильник (Isoetes) та стилітес (Stylites). Другий рід представлений двома видами — с. андський (S. andicola) та с. бруньконосний (S. gemmifera), знайденими нещодавно на березі високогірного льодовикового озерця в центральноперуанських Андах. Це невеликі багаторічні трав’янисті рослини із дволопатевим каудексом і довгасто-ланцетовидними листками завдовжки до 5 см, з м’ясистими втягуючими коренями.

Рід молодильник налічує близько 65 видів, поширених переважно в позатропічній частині північної півкулі, особливо в Північній Америці; лише окремі види ростуть в тропіках. Серед молодильників є рослини, що ведуть підводний спосіб життя на дні неглибоких водойм (І. lacustris і І. echinospora), а також земноводні та наземні вологолюбні рослини.

У флорі України є один вид – м. озерний (I. Lacustris) (рис.), який зрідка трапляється в деяких озерах північної частини України. Це реліктовий вид, занесений до Червоної книги України (1996).

Молодильник озерний — невеличка підводна рослина, 5-20 см заввишки, з укороченим бульбоподібним стеблом, що має камбій і здатне до вторинного потовщення. В нижній частині стебла міститься 2-3-лопатевий ризофор, від якого униз відходить пучок тонких, дихотомічно розгалужених корінців

На стелі дорослої рослини розвивається розетка чергових, тісно розташованих, однакових за формою листків — вегетативних (трофофілів) і спороносних (спорофілів). Кожен листок має одну жилку й чотири повітроносні канали. Внизу листки дуже розширені і з внутрішнього боку мають заглибину, де містяться мега- або мікроспорангії; над краєм заглибини міститься язичок. Угорі листки звужені в довге шилоподібне вістря. Листки в розетці зменшуються у розмірах у напрямку до центру стебла і розміщені з певною закономірністю. Зовні розташовані звичайно мегаспорофіли, що несуть мегаспорангії, далі йдуть мікроспорофіли з мікроспорангіями, а всередині розміщені вегетативні листки. В центрі стебла знаходяться листкові зачатки, які будуть вегетувати наступного року й точка росту.

Восени листки зі спорангіями опадають у воду, а вегетативні листки зберігаються на стеблі і на наступний рік стають спорофілами.

Стінки спорангіїв у воді через деякий час руйнуються, спори звільняються і проростають. Із мікроспори, вкритої тонкою гладенькою оболонкою, розвивається дуже редукований чоловічий гаметофіт, який складається з ризоїдальної клітини й антеридію, що має 4-клітинну стінку. Всередині антеридію утворюються дві великі сперматогенні клітини трикутної форми; з кожної з них в результаті мітотичного поділу виникає по два спірально скручених багатоджгутикових сперматозоїди.

Мегаспори тетраедричної форми зовні вкриті товстою бурою оболонкою. Проростаючи, мегаспора дає початок багатоклітинному жіночому гаметофіту, який виходить з мегаспори тільки верхівкою. На ньому утворюється звичайно один архегоній.

Після запліднення яйцеклітини із зиготи розвивається зародок спорофіта, який складається з ніжки, зародкових стебельця й листочка та зародкового корінця. Розростаючись, зародок руйнує оболонку мегаспори і випадає назовні. Потрапивши на субстрат, рослина вкорінюється і переходить до самостійного життя.