- •Вступ. Систематика рослин як наука. Історія систематики.
- •Загальні питання систематики вищих рослин
- •Походження вищих рослин
- •Сучасний обсяг вищих рослин
- •Клас Риніопсиди (Rhyniopsida)
- •Порядок Ринієві (Rhyniales)
- •Родина Ринієві (Rhyniaceae)
- •Порядок Псилофітові (Psilophytales)
- •Відділ II. Зостерофілофіти (zosterophyllophyta)
- •Відділ мохоподібні (bryophyta)
- •Життєвий цикл
- •Родина Річчієві (Ricciaceae)
- •Порядок Метцгерієві (Metzgeriales) Родина Пелієві (Pelliaceae)
- •Порядок Юнгерманієві (Jungermanniales)
- •Родина Радулові (Radulaceae)
- •Клас 3. Листостеблові мохи (Bryopsida)
- •Порядок Політрихові (Polytrichales) Родина Політрихові (Polytrichaceae)
- •Порядок Фунарієві (Funariales)
- •Порядок Дикранові (Dicranales)
- •Дикранові (Dісrапасеае)
- •Порядок Брієві (Bryales)
- •Родина Брієві (Вrуасеае)
- •Судинні спорові рослини
- •Відділ плауноподібні
- •Порядок Астероксилові (Asteroxylales)
- •Порядок Протолепідодендрові (Protolepidodendrales)
- •Порядок Плаунові (Lycopodiales)
- •Родина Плаунові (Lycopodiaceae)
- •Порядок Плаункові (Selaginellales)
- •Родина Плаункові (Selaginellaceae)
- •Порядок Лепідодендрові (Lepidodendrales)
- •Родина Лепідодендрові (Lepidodendraceae)
- •Родина Сигілярієві (Sigillariaceae)
- •Порядок Молодильникові (Isoetales)
- •Родина Молодильникові (Isoetaceae)
- •Відділ V. Псилотоподібні, або псилотофіти (psilotophyta)
- •Клас Гієнієвидні, або Гієніопсиди (Hyeniopsida)
- •Клас Клинолистовидні (Sphenophyllopsida)
- •Клас Хвощевидні (Equisetopsida)
- •Порядок Каламітові (Calamitales)
- •Порядок Хвощеві (Equisetales)
- •Клас Аневрофітопсиди (Aneurophytopsida)
- •Клас Археоптеридопсиди (Archaeopteridopsida)
- •Клас Кладоксилопсиди (Cladoxylopsida)
- •Клас Зигоптеридопсиди (Zygopteridopsida)
- •Клас Вужачковидні (Ophioglossopsida)
- •Клас Маратієвидні (Marattiopsida)
- •Клас Папоротевидні (Polypodiopsida)
- •Порядок Багатоніжкові, або Поліподієві (Polypodiales)
- •Порядок Ціатеєві (Cyatheales)
- •Підклас Марсилеїди (Marsileidae)
- •Насінні рослини
- •Клас Насінні Папороті або Лігіноптеридопсиди
- •Клас 2. Саговниковидні (Cycadopsida)
- •Клас Бенетитовидні (Bennettitopsida)
- •Клас Гнетовидні або оболонконасінні
- •Порядок Ефедрові (Ephedrales)
- •Порядок Вельвічієві (Welwitschiales)
- •Порядок Гнетові (Gnetales)
- •Клас Гінкговидні (Ginkgopsida)
- •Систематика підкласу Хвойні (Pinidae)
- •Порядок Вольцієві (Voltziales)
- •Порядок Подозамітові (Podozamitales)
- •Порядок Араукарієві (Araucariales)
- •Порядок Соснові (Pinales)
- •Порядок Кипарисові (Cupressales)
- •Родина Кипарисові (Cupressaceae)
- •Порядок Подокарпові (Podocarpales)
- •Порядок Тисові (Taxales)
Порядок Молодильникові (Isoetales)
До порядку належить однойменна родина, деякі представники якої відомі ще з нижньої крейди.
Родина Молодильникові (Isoetaceae)
До родини належить два роди молодильник (Isoetes) та стилітес (Stylites). Другий рід представлений двома видами — с. андський (S. andicola) та с. бруньконосний (S. gemmifera), знайденими нещодавно на березі високогірного льодовикового озерця в центральноперуанських Андах. Це невеликі багаторічні трав’янисті рослини із дволопатевим каудексом і довгасто-ланцетовидними листками завдовжки до 5 см, з м’ясистими втягуючими коренями.
Рід молодильник налічує близько 65 видів, поширених переважно в позатропічній частині північної півкулі, особливо в Північній Америці; лише окремі види ростуть в тропіках. Серед молодильників є рослини, що ведуть підводний спосіб життя на дні неглибоких водойм (І. lacustris і І. echinospora), а також земноводні та наземні вологолюбні рослини.
У флорі України є один вид – м. озерний (I. Lacustris) (рис.), який зрідка трапляється в деяких озерах північної частини України. Це реліктовий вид, занесений до Червоної книги України (1996).
Молодильник озерний — невеличка підводна рослина, 5-20 см заввишки, з укороченим бульбоподібним стеблом, що має камбій і здатне до вторинного потовщення. В нижній частині стебла міститься 2-3-лопатевий ризофор, від якого униз відходить пучок тонких, дихотомічно розгалужених корінців
На стелі дорослої рослини розвивається розетка чергових, тісно розташованих, однакових за формою листків — вегетативних (трофофілів) і спороносних (спорофілів). Кожен листок має одну жилку й чотири повітроносні канали. Внизу листки дуже розширені і з внутрішнього боку мають заглибину, де містяться мега- або мікроспорангії; над краєм заглибини міститься язичок. Угорі листки звужені в довге шилоподібне вістря. Листки в розетці зменшуються у розмірах у напрямку до центру стебла і розміщені з певною закономірністю. Зовні розташовані звичайно мегаспорофіли, що несуть мегаспорангії, далі йдуть мікроспорофіли з мікроспорангіями, а всередині розміщені вегетативні листки. В центрі стебла знаходяться листкові зачатки, які будуть вегетувати наступного року й точка росту.
Восени листки зі спорангіями опадають у воду, а вегетативні листки зберігаються на стеблі і на наступний рік стають спорофілами.
Стінки спорангіїв у воді через деякий час руйнуються, спори звільняються і проростають. Із мікроспори, вкритої тонкою гладенькою оболонкою, розвивається дуже редукований чоловічий гаметофіт, який складається з ризоїдальної клітини й антеридію, що має 4-клітинну стінку. Всередині антеридію утворюються дві великі сперматогенні клітини трикутної форми; з кожної з них в результаті мітотичного поділу виникає по два спірально скручених багатоджгутикових сперматозоїди.
Мегаспори тетраедричної форми зовні вкриті товстою бурою оболонкою. Проростаючи, мегаспора дає початок багатоклітинному жіночому гаметофіту, який виходить з мегаспори тільки верхівкою. На ньому утворюється звичайно один архегоній.
Після запліднення яйцеклітини із зиготи розвивається зародок спорофіта, який складається з ніжки, зародкових стебельця й листочка та зародкового корінця. Розростаючись, зародок руйнує оболонку мегаспори і випадає назовні. Потрапивши на субстрат, рослина вкорінюється і переходить до самостійного життя.