- •Власні дослідження
- •2.1 Загальне дослідження
- •Дослідження серцево-судинної системи
- •2.3. Дослідження системи дихання
- •2.4. Дослідження системи органів травлення:
- •2.5. Дослідження сечової системи
- •2.6. Дослідження нервової системи
- •2.7. Лабораторні дослідження
- •Фізичні властивості сечі
- •Хімічне дослідження сечі
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.6. Дослідження нервової системи
Поведінка тварини: збудлива
Череп: форма – нормальна, болісна чутливість – відсутня, характер перкусійного звуку – коробковий.
Хребет: форма правильна, не викревлений, чутливість – в нормі, кістки цілі, консистенція тверда.
Органи чуття:
Зір - в нормі, змін не спостерігається, повіки – положення правильне, очна щілина – в нормі, очне яблуко – положення в нормі, рогівка – прозора, зіниця – величина нормальна, форма характерна.
Органи слуху:
Слух – збережений, вушні раковини – в нормі, нюх – помірний, смак – збережений.
Чутливість шкіри:
Збережена в нормі (тактильна,больова, температурна).
Глибока чутливість: збережена
Тонус мязів – помірний.
Рефлекси – виражені добре, рухи добре координовані.
Тип вегетативної системи: норматонік.
2.7. Лабораторні дослідження
Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) метод Панченкова.
Методика визначення: В градуйований на 100 поділок капіляр набирають до відмітки „Р" (поділка 50) 5% розчин лимоннокислого натрію і видувають його на часове скло або фарбовану луночку. Цим же капіляром набирають кров до відмітки „К" і обидва рази видувають на часове скло або луночку, перемішуючи кров з розчином цитрату натрію. Отриману суміш набирають в капіляр до відмітки „К" і ставлять у штатив, відмітивши час постановки. ШОЕ визначають через 1 годину і виражають в міліметрах.
В зв'язку з тим, що у тварин (крім коней і свиней) ШОЕ протікає дуже повільно, градуйовані піпетки Панченкова ставлять не у вертикальному положенні, а з нахилом 50 . При такому положенні спостерігається прискорення осідання еритроцитів, яке дозволяє більш точно реєструвати зміни ШОЕ.
ШОЕ = 0.6мм
Визначення у крові вмісту гемоглобіну
визначення гемоглобіну колориметричним методом в гемометрі Салі
Принцип методу: гемоглобін крові в розчині соляної кислоти перетворюється в солянокислий гематин, який порівнюється з гематином визначеної концентрації, взятої як стандарт.
Обладнання, посуд: гемометр Салі, очні піпетки, скляні палички, капіляр на 20 мкм.
Реактиви: 0,1 N розчин соляної кислоти.
Методика визначення: В градуйовану пробірку гемометра Салі наливають до відмітки „2" 0,1 н. розчин соляної кислоти. Потім насмоктують кров в капіляр до відмітки „0,02 мл" і видувають її в градуйовану пробірку, торкнувшись капіляром рідини. Залишившися в капілярі кров 2-3 рази ополіскують тим самим розчином кислоти, з видуванням рідини в пробірку по стінці. Кров добре розмішують скляною паличкою й дають постояти 7-10 хвилин. Потім, прибавляючи по краплям дистильовану воду або той же розчин соляної кислоти, обережно перемішують скляною паличкою і доводять до кольору, однакового із стандартом, який знаходиться в пробірках по обидві сторони з дослідною. По нижньому меніску рівня рідини відмічають кількість гемоглобіну. Воно може бути виражено в % або в одиницях Салі. Для переводу одних показників в інші слід використовувати коефіцієнтом „6" (100 од. Салі відповідає 16,67 г гемоглобіну). У міжнародній системі (СІ) кількість гемоглобіну визначають у грамах на 1 літр, тому одержаний результат необхідно помножити на 10.
НЬ= 10% або 10*10=100 г/л
Підрахунок кількості еритроцитів
підрахунок еритроцитів пробірковим методом П'ятницкого (Николаєва).
Посуд, обладнання: скляні піпетки об'ємом 5 мл або автоматичні дозатори; капілярні піпетки об'ємом 0,02 мл; пробірки, камера з сіткою Горяєва, мікроскоп.
Реактиви: 0,85 %-ний розчин натрію хлориду.
Методика визначення. В звичайну лабораторну пробірку відмірюють 3,98 мл (4 мл за Ніколаєвим) 0,85% розчину натрію хлориду і вносять 0,02 мл крові капіляром від гемометра Салі (розбавленням 1:200). Добре змішують, заряджують камеру. Через 1 хв. після осаду форменних елементів підраховують еритроцити в п'яти великих квадратах, поділених на 16 маленьких кожний і розташованих по діагоналі або чотири по краям і один посередині сітки.
До підрахованого квадрату відносяться усі еритроцити, які прилягають до його лівого і верхнього краю.
Кількість еритроцитів в 1 мм3 крові визначають за формулою:
Ах4000х200/100
X =---------------------= Ах10000, де
80
А - кількість еритроцитів, підрахована у п'яти великих квадратах;
200/100/- ступень розбавлення крові;
80 - кількість малих квадратів /5><16 = 80/;
1/4000 - об'єм рахункової камери над маленьким квадратом;
Х=655 х 10000=6550000
Підрахунок кількості лейкоцитів
Існує кілька методів підрахунку кількості лейкоцитів: меланжер ний,
пробірковий та електронно - автоматичний.
Посуд, обладнання: скляні піпетки об'ємом 1 мл або автоматичні дозатори;
капілярні піпетки об'ємом 0,02 мл; пробірки, камера з сіткою Горяєва,
мікроскоп.
Реактиви: рідина Тюрка (3%-ний розчин оцтової кислоти, забарвлений 1%-ним розчином метиленового синього).
підрахунок лейкоцитів пробірковим методом М.П. П'ятниикого
(Николаєва). Методика визначення: У пробірку вносять 0,38 мл (0,4 мл за методом Ніколоєва) розчину Тюрка, добавляють 0,02 мл крові.) Отримують розведення у 20 разів. Перемішують і заправляють лічильну камеру. Через 2-3 хвилини після осідання лейкоцитів на дно камери начинають підрахунок
клітин, який проводять під мікроскопом при об'єктиві х 8 і окуляріх 10 -15 в 100 великих квадратах сітки Горяєва. Кількість лейкоцитів визначають за формулою:
Ах4000*20/10
Х=------------------= Ах80, де
1600
А - кількість лейкоцитів, підрахованих в 100 великих квадратах;
20/10/ - ступінь розбавлення крові;
1/4000 - об'єм рахункової камери над маленьким квадратом;
1600- кількість маленьких квадратів ,які нараховують в 100 великих квадратах
Х=251*50=12550
Кольоровий показник - це насиченість еритроцитів (Ер) гемоглобіном (Нb) у хворої тварини порівняно з аналогічним середнім показником здорових тварин даного виду. Визначають за формулою:
Hb2 Hb1 Hb2 x Ep1
КП = ------- : -------- = ---------------
Ep2 Ep1 Ep2 x Hb1
Де Нb2 і Ер2 - кількість гемоглобіну і еритроцитів у досліджуваної тварини; Нb1; і Ер1 - середній вміст гемоглобіну і еритроцитів у здорових тварин
100x6
КП =--------------=0,93
5,86x110
Серединній вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ)
визначають діленням вмісту гемоглобіну віл крові на кількість еритроцитів у тому ж об'ємі крові. ВГЕ вираховують в піктограмах (пг; 1 г = 1012 пг). Для перерахунку в одиниці СІ кількість у піктограмах (пг) слід помножити на коефіцієнт 0,062 (фмоль).
ВГЕ=110*1012 / 5,86*1012=18,7 ПГ
Виведення лейкограми (лейкоцитарної формули)
Лейкограмою називають процентне співвідношення між окремими видами лейкоцитів у крові.
Лейкограму визначають на забарвлених мазках крові диференційованим
підрахунком 100 (або краше 200) лейкоцитів під імерсійною системою мікроскопа.
Чотирипольний метод: з кожної сторони мазка на початку і кінці його (на чотирьох досліджуваних ділянках) визначають по 25 лейкоцитів (всього 100 клітин); від краю мазка поглиблюючись на 3-4 поля зору, потім просуваючись на 2-3 поля уздовж мазка і повертатися до його краю. Число кожного виду лейкоцитів, виявлених при дослідженні, реєструють на одинадцятиклавішному лічильнику.
Трипольний метод: лейкоцити підраховують на трьох ділянках, розташованих поперек мазка 35 клітин, у середині - 30 і наприкінці - 35.
Однопольний метод: у середній частині мазка, проходячи поперек його від одного краю до іншого і назад, підраховують 100 лейкоцитів.
базофіли 5
еозинофіли 7
нейтрофіли:
юні 1
паличкоядерні 9
сегментоядерні 19
лімфоцити 53
моноцити 6