Конвенція про припинення злочину апартеїду та призначення покарання за нього

Апартеїд- Це територіальне, соціальне, політичне або економічне розділення фізичних осіб за ознакою раси, національності або релігії, незаконне безправ’я останніх. XXVIIIсесія Генеральної Асамблеї ООН прийняла Міжнародну конвенцію (1973 р.) щодо припинення злочинів апартеїду та покарання за нього. Передумови створення:

Зазначаючи що в Конвенції про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства (995_168), "нелюдські дії, що є наслідком політики апартеїду",кваліфікувалися як злочин проти людства . Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла цілий ряд резолюцій, в яких політика і практика апартеїду засуджується як злочин проти людства, відзначаючи, що Рада Безпеки підкреслила, що апартеїд, його триваюче посилення і розширення являють собою серйозну перешкоду та загрозу для міжнародного миру і безпеки, будучи переконані в тому, що Міжнародна конвенція про припинення злочину апартеїду і покарання за нього дозволить прийняти нові більш ефективні заходи на міжнародному і національному рівнях з метою припинення злочину апартеїду і покарання за нього   домовилися про таке: Держави-​​учасниці цієї Конвенції зобов'язуються:       а) прийняти будь-які заходи законодавчого або іншого характеру, необхідні для припинення, а також запобігання будь-якого заохочення злочину апартеїду   б) прийняти законодавчі, судові та адміністративні заходи для переслідування, притягнення до суду і покарання відповідно до їх юрисдикцією осіб, які несуть відповідальність або обвинувачених в вчиненні актів, визначених у статті II цієї Конвенції, незалежно від того, чи знаходяться такі особи на території того держави, де відбуваються ці акти, або є громадянами цього чи якоїсь іншої держави або особами без громадянства. Кожна держава-учасниця цієї Конвенції може звернутися до будь-якого компетентного органу Організації Об'єднаних Націй з вимогою вжити, відповідно до положень Статуту Організації Об'єднаних Націй, усіх необхідних, на його думку, заходів з метою попередження та перетинання злочину апартеїду. Наслідки:

Ця Конвенція набирає чинності на тридцятий день після здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй двадцятої ратифікаційної грамоти або документа про приєднання.

У Конвенції до актів апартеїду віднесені: 1) Позбавлення однієї расової групи права на життя і свободу особистості шляхом вбивств, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу, посягання на їх свободу чи гідність, застосування тортур або жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність поводження та покарання, а також шляхом довільних арештів та незаконного утримання у в'язницях; 2) Умисне створення для расової групи чи груп населення життєвих умов, розрахованих на їх повне або часткове фізичне знищення; 3) Будь-які заходи, в тому числі і законодавчого характеру, розраховані на перешкоджання участі расової групи в політичній, соціальній, економічній та культурного життя країни, та умисне створення умов, що перешкоджають повному розвиткові такої групи, зокрема шляхом позбавлення її членів основних прав і свобод людини; 4) Будь-які заходи, спрямовані на поділ населення за расовою ознакою допомогою створення ізольованих резервацій і гетто для членів расової групи, заборону змішаних шлюбів між членами різних расових груп, експропріацію земельної власності, що належить расової групі або їх членам; 5) Експлуатація праці членів расової групи, зокрема, використання їх примусової праці; 6) Переслідування організацій та осіб шляхом позбавлення їх основних прав і свобод за виступи проти апартеїду. Відносно цих злочинів встановлено універсальна юрисдикція. Винні можуть передаватися суду будь-якої держави - учасниці цієї Конвенції. При необхідності злочинці підлягають видачі, так як апартеїд не вважається політичним злочином. Тому екстрадиція проводиться відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів