- •Тема 7: Система планування на підприємстві
- •Державне економічне регулювання первинних суб'єктів господарювання.
- •Економічні функції держави за умов домінування ринкової системи господарювання.
- •Форми державного регулювання діяльності підприємств та організацій.
- •1. Макроекономічні планування (прогнозування).
- •2. Фінансова й кредитна політика держави.
- •3. Система оподаткування суб’єктів господарювання.
- •4. Державні контракти і замовлення.
- •Прогнозування розвитку підприємств
- •5. Принципи та зміст економічного прогнозування.
- •Довгострокові та короткострокові прогнози розвитку підрприємств.
- •Планування діяльності суб’єктів господарювання об’єктивна необхідність планування.
- •Методичні основи планування.
- •Загальновживана класифікація методів планування діяльності та розвитку підприємства
- •Система планів на конкретному підприємстві.
- •Стратегія планування.
- •Тактичне планування діяльності підприємств.
- •Основні розділи
- •Поточне планування діяльності підприємств.
- •Бізнес – плани підприємства (організації).
- •Тема: «Система планування на підприємстві»
- •1. Економічні функції держави включають:
- •2. Основні принципи державного регулювання економіки полягають у:
Тема 7: Система планування на підприємстві
Державне економічне регулювання первинних суб'єктів господарювання.
Економіка сучасних розвинутих країн стала планомірно керованою. Перехід до ринкової економіки, передбачає необхідність державного регулювання, тобто наявності регульованого ринку в усіх сферах суспільного відтворення. Це зумовлено тим, що далеко не всі функції і дії, котрі потрібні для ефективного перебігу відтворюваних процесів і забезпечення повноцінного життя суспільства, можуть бути реалізовані через ринкові відносини. Тому діючі ринкові механізми повною мірою треба доповнювати системою державного втручання, якій властива управлінсько – планова та контрольна діяльність відповідних органів влади.
Будь-яка держава виконує низку функцій, що з них першочерговою та визначальною є функція регулювання економіки, тобто ступінь втручання держави в процеси формування стратегії і тактики розвитку народного господарства в цілому, його окремих ланок, включаючи підприємства та інші суб'єкти господарювання. Метою державного регулювання економіки є досягнення найбільш ефективного економічного, соціального, наукового й культурного розвитку країни. Таке регулювання здійснюється як економічними, так і адміністративними методами. Їх слід органічно поєднувати, виходячи з того, якою мірою адміністративне регулювання відповідає вимогам об'єктивного розвитку, сучасного стану економіки. За умов економічної кризи в народному господарстві застосування адміністративних методів посилюється.
Основними принципами державного регулювання економіки заведено вважати: по-перше, мінімальне втручання державних органів у економічні процеси; по-друге, вплив відповідних владних структур на розвиток соціально - економічних процесів за допомогою встановлюваних державою економічних регуляторів і нормативів.
Економічні функції держави за умов домінування ринкової системи господарювання.
Створення необхідної правової бази – це обов’язкова передумова державного регулювання економіки. Правову основу такого регулювання становлять законодавчі та нормативні акти, котрі визначають порядок формування і функціонування елементів ринкового господарства.
Держава виконує наступні економічні функції:
1. Розробка та сприяння здійсненню стратегії економічного розвитку народного господарства. Стратегічні напрямки розвитку економіки мають бути визначені в процесі макроекономічного планування, котре треба визнати центральною ланкою державного регулювання.
2. Регулювання інноваційних процесів та інвестиційної діяльності. Економічний розвиток кожної країни є наслідком її науково-технічного прогресу й відбувається насамперед через науково-технічні та організаційні інновації.
Державне регулювання інвестиційної діяльності включає як пряме управління інвестиціями, так і визначення державою належних економічних передумов для цієї діяльності.
3. Перерозподіл консолідованих (централізованих) доходів і ресурсів, стабілізація економіки й соціальний захист населення з метою сприяння збалансованому й стабільному розвитку народного господарства та нормальному життєзабезпеченню всіх верств суспільства і сфер його діяльності.
4. Моніторинг і регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища. По-перше, гарантування екологічної безпеки, охорона та ефективне використання довкілля; по-друге, створення необхідних соціально-економічних умов для сприятливого спілкування людини з навколишнім природним середовищем; по-третє, опрацювання довгострокових і поточних екологічних програм.