- •Система критеріально-оршєнтованого спостереження
- •Особливості навчальної діяльності та поведінки школяра
- •Бланк реєстрації спостережень
- •Критерії експертного оцінювання виявів поведінки, діяльності першокласника
- •Психолого-педагопчний статус учня 4-5 класу
- •Критерії експертного оцінювання виявів поведінки, діяльності учня
- •Критерії експертного оцінювання виявів поведінки, діяльності учня
- •Критерії експертного оцінювання виявів поведінки, діяльності учня
Система критеріально-оршєнтованого спостереження
Горошко Т. В., завідуюча Центром практичної психології і соціальної
роботи методичного кабінету управління освіти
виконкому Полтавської міської ради
У «Концепції розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року» зазначено актуальність психологічного супроводу навчально-виховного процесу в сучасних умовах стратегічних змін розвитку освіти України та згідно із загальносвітовими тенденціями. Працівники психологічної служби сьогодні забезпечують психологічну складову організації освітнього середовища, і саме перед ними стоїть завдання створення сприятливих умов для розвитку індивідуальності кожної дитини, збереженню й укріпленню її здоров'я, зокрема фізичного, психологічного, духовного, підвищення адаптивних можливостей, формування у молоді готовності до самостійного життя в суспільстві після завершення навчання. Практичні психологи та соціальні педагоги своєю діяльністю повинні сприяти створенню умов комфортного освітнього середовища, профілактиці й усуненню факторів негативного впливу на розвиток особистості учнів.
Як зазначено у листі Міністерства освіти і науки України № 1/9-516 від ЗО.07.2010 р. «Про орієнтири діяльності працівників психологічної служби системи освіти України у 2010-2011 навчальному році», «розвиток психологічної служби потребує поступового переходу від аналізу кількісних показників забезпечення фахівцями до якісних показників щодо ефективності їхньої діяльності». В цьому документі також читаємо: «Як вказано у Рекомендаціх, затверджених постановою Верховної Ради України від 06.07.2010р. № 2441 «про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Запровадження 12-річної загальної середньої освіти в Україні: проблеми та шляхи їх подолання» система освіти має низку недоліків, серед яких основне місце посідас академічна спрямованість, а не спрямованість на розвиток дитини. Педагогічний працівник, учитель є основною одиницею системи освіти. Саме тому від рівня сформованості його психологічної компетентності залежать здоров'я дитини, мікроклімат у колективі, освітньому закладі, рівень комфортності та безпечності освітнього середовища. Одним з нових напрямів у діяльності практичних психологів має стати підвищення психологічної культури і компетентності педагогічних працівників, зокрема представників адміністрації навчальних закладів. Актуальним залишається і питання роботи з батьками з вказаної проблематики».
Завдання, що сьогодні постають перед психологічною службою, досить складні. Для їхнього виконання кожному працівникові психологічної служби необхідно обов'язково розв'язати низку першочергових проблем. Зокрема, дати відповіді на такі запитання.
Як на практиці здійснювати кваліфікований супровід навчально-виховного процесу? Як раціонально планувати свою діяльність протягом року, місяця, тижня; як узагальнювати інформацію та вести індивідуальні картки учнів, психолого-педагогічні картки класів; відстежувати динаміку розвитку кожної дитини?
Системний підхід до вирішення будь-якої проблеми завжди дає результат. Поєднання психодіагностичного мінімуму, що проводить практичний психолог, із структурованим спостереженням за дитиною, до якого залучаються вчителі (класоводи, класні керівники), забезпечує не тільки кваліфікований супровід (не час від часу, а постійно), а й підвищує психологічну компетентність учителя. Саме так працює «опосередкована» модель психологічної служби за Я. Фрідманом. Її досить детально аналізує і Л. Карамушка, зазначаючи переваги, зокрема в тому, що «згідно з цією моделлю, на думку A.M. Моїсеєва, психолог дотримується курсу на взаємодію і співробітництво з учителем, не замість учителя, а разом з ним; від аналізу педагогічної практики до її психологічного пояснення, спільного з педагогом пошуку корекційних засобів і знову до практики».
М. Бітянова запропонувала розробку поняття психолого-подагогічного статусу школяра як сукупності психологічних характеристик найважливіших видів діяльності, поведінки і внутрішнього психологічного стану, що здійснюють вплив на успішність його навчання і розвитку в шкільному середовищі. За основними параметрами психолога-педагогічного статусу школяра відслідковуються особливості навчання поведінки та психічного стану дітей і підлітків протягом шкільного навчання. Вони становлять основу психолого-педагогічної карти школяра за М. Бітяновою, що заповнюється психологом щонайменше 4 рази протягом навчання в школі (критичні періоди шкільного життя та особистісного розвитку дитини).
Основними характеристиками статусу школяра за М Бітяновою є:
1. Особливості пізнавальної сфери.
2. Особливості поведінки і спілкування.
3 Особливості мотиваційно - особистісної сфери.
4 Особливості системи ставлень до світу і самого себе.
Основними шляхами отримання інформації про психолого - педагогічний статус учня і його відповідності шкільним вимогам за М Бітяновою є:
• експертні опитування педагогів і батьків;
• структуроване спостереження за поведінкою, особливостями навчальної діяльності учнів;
• тестування;
• аналіз педагогічної документації і матеріалів попередніх досліджень.
Перед дитиною під час навчання стоять три головних завдання розвиток, навчання, соціалізація. Вирішуючи їх, учень стикається з протиріччями і конфліктами. Такі ж завдання стоять і перед дорослими — педагогами, батьками. Вимоги освітнього середовища можуть не відповідати можливостям дитини. Як знайти конструктивний вихід з цієї ситуації? Кого до кого пристосовувати? Такі життєві, болючі запитання ставить у своїх працях М Бітянова і пропонує варіант розв'язання: «Невозможно предложить один общий алгоритм решения таких конфликтов. В каждом индивидуальном случае он должен решаться с учетом приоритета внутреннего мира ребенка и значения некоторой необходимой и достаточной системы предъявляемых ему требований со стороны образовательной и нормативной среды Гарантом справедливого и продуктивного решения является психолого-педагогическое сопровождение, в процессе которого педагоги, психологи, родители и другие взрослые, окружающие ребенка, находят наилучшее сочетание приспособления школьной среды к нему и его к школьной среде».
Тож не існує дитини «взагалі», є кожна окрема індивідуальна ДИТИНА. Знайти ключик до неї, шлях до її душі — складне, але необхідне завдання. Бути поруч з дитиною в цій ситуації означає бути поруч з тими дорослими, що перебувають біля дитини, бо «психологическое сопровождение ребенка в школе преимущественно осуществляется педагогическими средствами, через педагога и традиционные школьные формы учебного и воспитательного взаимодействия… Психопог помагает педагогу «настроить» процесс обучения и общения на конкретных учеников» (за М Бітяновою).
Взявши за основу підхід М Бітянової, а також спираючись на праці інших згаданих вище науковців, ми розробили систему психолого - педагогічного супроводу, випробовану в закладах міста практичними психологами, членами творчої групи, що працювала протягом двох років над цією проблематикою. Зокрема практичні психологи спеціалізованої школи №5 м.Полтави розробили критерії експертного оцінювання й успішно впроваджують цю систему супроводу вже дев'ятий рік. Деякі види бланків та карток, що використовуються, подано нижче.