2.4 Розрахунок освітлення методом лінійних ізолюкс

Цей метод використовується тільки при розрахунку освітлення люмінесцентними лампами.

П римітка. Якщо довжина ряду світильників більша за половину розрахункової висоти приміщення (0,5 Н_р) то це – світла лінія. Якщо відстань між світильниками менше за половину розрахункової висоти приміщення, то ця світла лінія безперервна.

Рис. 2.2. До розрахунку освітленості, створюваної світною лінією в розрахунковій точці

L_р – довжина світної лінії, м;

Р – відстань від розрахункової точки до проекції світної лінії на площину, м.

1. Вибираємо тип світильників з люмінесцентними лампами, таблиця 6.15 [5, с. 158] ПВЛМ -2х80 – 01.

2. Визначають відстань між сусідніми світильниками з урахуванням найвигіднішої відстані: ,

де - найвигідніша відносна відстань між світильниками, приймають із таблиці 33[4], [4, с. 105].

З інтегралу L приймають відстань між рядами – L_B=3

3. Визначають відстань від стіни до першого ряду світильників за формулою:

L_ст=0.5*L_В=0,5*3=1,5

4. Визначають довжину ряду світильників: L_p=A-2L_ст=76-2*1,5=73 м

5. Знаходять кількість рядів світильників:

6. Підраховують значення і рівну кількості рядів. Причому розрахункову точку приємно в кінці ряду посередині між першим і другим:

7. За значеннями і визначають відносну освітленість Е в розрахунковій точці від кількох рядів ламп, користуючись графіками лінійних ізолюкс рис.6.5 [5, с. 173].

е₁=100; е₂=20; е₃=5; е₄=4; е₅=4; е₆=4. e₇=4. e₈=3

8. Визначають сумарну освітленість в розрахунковій точці

9. Визначають світловий потік світної лінії, який необхідний для

забезпечення нормовано освітленості в розрахунковій точці за формулою:

,

де – коефіцієнт, який враховує дію віддалених світильників, приймається

лм

10. Визначають кількість світильників в одному ряду

,

де с – кількість ламп в одному світильнику.

- світловий потік однієї лампи, лм [5, с. 152].

ЛБ-80

лм

11. Визначають загальну довжину світильників в одному ряду, м

де - довжина одного світильника, м, таблиця 6.15 [5, с. 158].

12. Обчислюють загальну довжину проміжків між світильниками

13. Знаходять відстань між двома сусідніми світильниками

м

14. Знаходять загальну кількість світильників у приміщенні.

N=8*11=88

5. Розрахунок освітлення методом просторових ізолюкc

Точковий метод застосовують як перевіряючий для точок роботи поверхні, освітленість найменша. А також як основний для розрахунку загального локалізованого місцевого, аварійного освітлення, освітлення негоризонтальних площин, зовнішнього освітлення (вулиць, площ, відкритих просторів).

Методика розрахунку:

1. На плані приміщення, де вказано розташування світильників намічають контрольні точки (дві, три), в яких освітленість може виявитись найменшою.

2. У кожній із цих точок визначають умовну освітленість Е від найближчих світильників. При цьому користуються графіками просторових ізолюкс, рис. 20 [4, с. 109].

Е_А1=Е_А2=Е_А3=Е_А4= 5лк Е_В1=Е_В2 =6,3лк

Е_А5=Е_А6= 1,2лк Е_В3=Е_В4=Е_В5=Е_В6= 2,9лк

3. Визначають сумарну умовну освітленість в контрольних точках:

Е_А1+ Е_А2+ Е_А3+ Е_А4+ Е_А5+ Е_А6 =4*5+2*1,2=22,4лк

Е_В1+Е_В2+Е_В3+ Е_В4+ Е_В5+ Е_В6=2*6,3+4*2,9=24,2лк

4. За розрахункову освітленість беруть у тій точці, де вона виявилась найменша

лк

5. Визначають розрахунковий світловий потік лампи, який необхідний для забезпечення нормованої освітленості в контрольній точці за формулою:

де - - коефіцієнт, який враховує дію віддалених світильників, приймається .

- коефіцієнт запасу

6. За розрахунковим світловим потоком із таблиці 6.1 [5, с.147] вибирають стандартний світловий потік і стандартну потужність джерела та порівнюють із потужністю, яка розрахункова іншим методом.

Ф_ст=2100 лм; Р_ст=150 Вт