Тема: Кредитна система

1. Поняття кредитної системи

2. Банківська система, цілі та механізми функціонування

3. Становлення та розвиток банк. Системи

4. Національні (центральні банки), їх походження, призначення та функції

5. Комерційні банки та їх види

6. Спеціальні фінансовокредитні інститути (СКФІ)

7. Міжбанківські об’єднання

8. Стійкість банківської системи, механізм її забезпечення та контроль за діяльністю комерційних банків

1) В теорії існує достатньо багато визначень кредитної системи, але при цьому виділяють два осн. підходи щодо тлумачення цього поняття:

За першим підходом, це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини

Другий напрям трактування поняття, сукупність банків та спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових коштів і надають позики.

На основі цих тверджень, можна сказати, що кредитна система це багатогранність кредитних відносин між суб’єктами кредитних угод з однієї сторони якої виступають банки та спеціалізовані кредитнофінансові інститути.

Кредитна система:

• Банківська система:

- НБУ (центральний банк)

- мережа комерційних банків

• Парабанківська система:

- поштовоощадні установи

-спеціалізовані кредитнофінансові інститути

Необхідність і передумови розвитку кредитної системи базуються з одного боку на розвитку виробництва та розширеній торгівлі, а з іншого виникає необхідність у специфічній формі підприємницької діяльності, яка пов’язана з нагромадженням та розподілом тимчасово вільних грошових коштів суб’єктів ринку. І тому процес організації виконання цих двох завдань призвів до появи особливих підприємств, які назвали інститути кредитної системи

Економічна умова функціонування кредитної системи- є кредитні відносини, які виникають внаслідок не збігу у часі витрат та доходів суб’єктів господарювання.

В наслідок чого в одних виникає надлишок додаткових грошових коштів а в інших їх нестача.

Важливим складовим елементом є її інфраструктура що включає у себе комплекс нормативноправового забезпечення, систему захисту інтересів вкладників, позичальників та кредитних установ, інформаційне забезпечення та ін.

Банківська система – це законодавчо визначена, чітко структурована і субординована, сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні та ін. фінансові операції на професійній основі .

В економічній теорії виділяють такі банківські системи :

1.Однорівненва банківська система(передбачає горизонтальні взаємозв’язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. За цією системою банки знаходяться на одній ієрархічній лінії та виконую однакові операції. Характерна для країн з адміністративно командним режимом, а також економічно слабо розвинутим країнам)

2. Двохрівнева банківська система (характерна для країн з ринковою економікою і складається з двох рівнів. Верхній рівень займає центральний банк, клієнтами якого є комерційні банки та держави. А на нижньому рівні зосереджені комерційні банки, клієнтами яких є підприємства, організації та населення. По вертикалі взаємозв’язки підпорядкування комерційних банків національному банку, а по горизонталі – це взаємозв’язки між комерційними банками з приводу рівноправного партнерства та конкуренції)

1рів.НБУ- нацбанк

2рів.КБ-комерц. банки

3. Трьохрівнева банківська система

1рів.НБУ- нацбанк

2рів.КБ-комерц. банки

3рів.НБ-небанківські установи або пара банки

Поки що на сьогодні в Україні діє чітковідлагоджена дворівнева банківська система, яка функціонує на наступних умовах (принципах):

. Рівноправність і свобода в раціональному господарюванні

. Можливість вибору клієнтом банку

. Здорова конкуренція у банківській справі

. Доступність інформації про банк

. Недопустимість втручання у банківську справу третіх осіб (держава)

. Налагодження зовнішньо економічних звязкість

Основними функціями банківської системи є:

1. трансформаційна функція, зумовлена посередницькою місією, яку виконують банки.

2. функція створення грошей і регулювання грошової маси(базується на основі кредиту, на основі її відбувається створення додаткових грошей та зміна їх маси відповідно до попиту і пропозиції на гроші)

3. стабілізаційна (проявляється у прийняті ряду законів та інших нормативних актів які регламентують діяльність усіх ланок банківської системи)

3) Розвиток банківської системи України

1. Етап (ще з часів СРСР) 1988-1992. Етап неконтрольованого зростання банківських установ. 20 березня 1991р було засновано Нац.банк України, прийнято закон про банки і банківську діяльність.

Основним принципом діяльності банків було отримання прибутку будь-яким шляхом.

2.Етап Масового погіршення фінансового стану нових комерційних банків( 1993-1994) Законодавчо не було закріплено величину власного капіталу комерційних банків. Як наслідок банки видавали кошти з рахунків клієнтів, що призводило до банкруцтва як банків так і клієнтів (в тому числі Ощадного банку).

Не було створено в цей період гарантування і страхування вкладів фізичних та юридичних осіб.

Цей етап характеризується гіперінфляцією

3. Етап 1994-1996

Характеризується банруцтвом великих банків

Через посилення контролю з боку НБУ призвела до їх ліквідації (це витримало лише 100 банків)

4. Етап 1996-1998 Стабілізація банківської системи та введення гривні(грошової національної одиниці)

По-перше створено систему гарантування фізичних та юридичних осіб, визначено величину власних капіталів комерційних банків. Ще створено умови для переходу на міжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку.

5. Етап 1999 по сьогодні

Посилення конкуренції між комерційними банками а також активізувались іноземні банки, формування пара банківської системи. 31.06.2000 Прийнято закон про заходи щодо розвитку національної складової глобальної мережі інтернет розрахунків.

4) Нац. банки як правило є установами, які юридично незалежні від виконавчих органів влади, їх головне призначення полягає у забезпеченні стійкості національної грошової одиниці та регулюванні і координації діяльності грошово-кредитної сфери.

У своїй діяльності НБУ керуються лише чинним законодавством та інтересами держави.

Відповідно до дворівневої банківської системи НБУ виконує лише такі функції: 1.Грошово-кредитне регулювання економіки

2.Емісійна функція

3. Банк «банків» та банкір уряду

4. Банківський нагляд

Відповідно до перелічених вище функцій НБУ здійснює такі операції:

- надає кредити КБ

-веде рахунки банків кореспондентів та здійснює розрахунково-касове обслуговування КБ.

Купує та продає цінні папери, випущені державою, а також купує та продає іноземну валюту комерційни банкам.

Проводить операції з резервними фондами та здійснює інші операції.

Комерційні банки – це кредитні установи функціями яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок коштів клієнтів , а також здійснення інших операцій передбачених закономУкраїни про банки і банківську діяльність.

Вціломукомерційні банки класифікуються за рядом ознак:

1. залежно від кола здійснюваних операцій:

-універсальні

-спеціалізовані

Спеціалізовані бувають з:клієнтською спеціалізацією, з галузевою спеціалізацією, з функціональною спеціалізацією

2.за формою власності бувають:

- державні

-кооперативні

-приватні(в укр. вони заборонені)

-змішані

3. За організаційно правовою формою діяльності бувають:

-пайові

-акціонерні

4. за територією діяльності:

-регіональні

-міжрегіональні

-загальнонаціональні

-міжнародні

5. за розміром статутного фонду:

-малі(величина активів має бути не менше 5-10 мільйонів грн.)

-середні, у яких величина активів більше 10 мільйонів грн.

-великі (більше як 1 мільярд грн.)

6. за приналежністю до країн:

-національні

-іноземні

-спільні

Банківські операції це операції спрямовані на вирішення завдань банків і як правило пов’язані з рухом особливого товару – грошей.

Банківські операції можна об’єднати в групи: - активні(ті що проводять комерційні банки з метою прибуткового використання і розміщення грошових коштів, утворених за рахунок пасивних операцій).

Активні:

-кредитні операції

-операції з цінними паперами

-валютні операції

Пасивні – це операції за допомогою яких утворюються банківські ресурси

Пасивні:

-депозитні

-вкладні

-повязані з придбанням ресурсів

Третя група банківські послуги- це певні ді банку які є супутніми при здійсненні тієї чи іншої банківської операції і спрямовані на задоволення потреб клієнта.

Бувають:

-традиційні

-нетрадиційні

Четвертий вид: інші операції – операції з векселями, факторингові операції, фондові та інші