1. Пояснювальна записка

Згідно з державними вимогами до цього фаху, враховуючи орієнтацію на світові стандарти в освіті і потреби перебудови національної загальноосвітньої й спеціальної школи, спеціаліст повинен мати високу професійну і спеціальну підготовку, широку ерудицію і загальну культуру, розвинену національну свідомість, визначену громадську і моральну позицію. Фундаментальна науково-теоретична підготовка необхідна для розв’язання педагогічних, науково-методичних, виховних, освітніх і організаційно-управлінських завдань і повинна поєднуватися з відповідною практичною підготовкою.

Досконало володіючи своїм фахом, спеціаліст повинен виробити установку на практичну діяльність з постійним підвищенням науково-методичного кваліфікаційного рівня, застосовувати принципи наукової організації праці, володіти сучасними інноваційними педагогічними технологіями, вміти організувати навчально-виховний процес у школах нового типу (гімназіях, ліцеях, колегіумах).

Програма державного комплексного кваліфікаційного екзамену з циклу психолого-педагогічних дисциплін укладена на основі навчальних планів спеціальностей: 7.010106 – „Соціальна педагогіка”, 7.010105 – „Корекційна освіта”, 7.020205 – „Образотворче мистецтво”, 7.020202 – „Хореографія”, 7.020204 – „Музичне мистецтво” освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст та навчальних програм таких дисциплін як: ”Педагогіка”, ”Психологія”, ”Охорона праці та безпека в надзвичайних- ситуаціях”. Вона уміщує вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки студентів із цих спеціальностей; критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів; форму проведення іспиту; перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені у процесі підготовки та відповіді; короткий зміст навчального матеріалу, що виносяться на державну атестацію; список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів.

Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно освітньо-кваліфікаційної характеристики ”спеціаліст”.

1. Загальні вимоги:

Спеціаліст повинен відповідати таким вимогам:

• здатний науково аналізувати соціально значущі проблеми та процеси, вміє використовувати методи цих наук у різних видах педагогічно-професійної та навчально-освітньої діяльності;

• має цілісне уявлення про процеси і явища, які відбуваються у суспільстві та природі, розуміє можливості сучасних наукових методів пізнання природи, суспільства, особистості і володіє ними на рівні, необхідному для вирішення завдань, які виникають при виконанні професійних функцій; здатний до професійного вдосконалення;

• володіє культурою мовлення, знає її загальні закони, здатний у письмовій чи в усній формі правильно (логічно) оформити свої думки; вміє на науковій основі організувати свою працю, володіє комп’ютерними методами збирання, зберігання та обробки інформації, що застосовується у сфері його професійної діяльності;

• володіє знаннями основ виробничих відносин та принципами управління технічними, фінансовими та людськими чинниками;

• спроможний в умовах розвитку науки і мінливої соціальної практики до переоцінки накопиченого досвіду, аналізу своїх можливостей, вміє набувати нові знання, використовувати сучасну інформацію та освітянські технології; розуміє сутність і соціальне значення своєї майбутньої професії, основні дисципліни з конкретної галузі його діяльності, бачить їх взаємозв’язок у цілісній системі знань;

• здатний поставити мету та сформулювати завдання, пов’язані із реалізацією професійних функцій, уміє використовувати для їх вирішення методи вивчених ним наук;

• знайомий з методами управління, вміє організувати роботу виконавців, знаходити і приймати управлінські рішення в умовах різних думок.

• обізнаний з основними світоглядними етичними та естетичними теоріями та концепціями в галузі гуманітарних і соціально-економічних наук, вміє використовувати методи цих наук у професійній і соціальній діяльності;

• знає етичні і правові норми, які регулюють відносини між людьми, відношення людини до навколишнього середовища;

• розуміє сучасні методи наукових досліджень на рівні, необхідному для вирішення практичних завдань, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків;

• має достатню підготовку для аналізу ефективності педагогічної діяльності, самостійної розробки або модифікації методик і використання їх у практичній діяльності;

• володіє знаннями, вміннями і навичками, які необхідні для формування цілісної особистості дитини з особливими потребами, що сприяє соціально-економічному та освітньо-культурному розвитку України у світовому співтоваристві, усвідомлює свою професійну та соціальну роль у цих процесах.

Вимоги до знань та умінь за циклом психолого-педагогічних дисципліни

Спеціаліст повинен знати:

• основні напрями і перспективи оновлення і розвитку національної освіти і педагогічної науки, засоби і способи збору і систематизації, узагальнення і використання інформації, проведення дослідницької та методичної роботи за фахом, підготовки інформаційних і науково-методичних матеріалів;

• розвиток педагогічної думки в Україні від найдавніших часів до наших днів; педагогічний потенціал національно-культурних традицій народу, програмні завдання в галузі освіти та основні напрями їх реалізації; сутність понятійно-термінологічного апарату етнопедагогіки;

• основи організації і здійснення навчального процесу як основного механізму формування особистості; шляхи забезпечення варіативності і безперервності освіти в Україні, її диференціації та інтеграції; основні змістові лінії Державного стандарту згідно з фахом майбутнього спеціаліста;

• основи процесу виховання як особистісно-соціального феномену; нові вітчизняні і прогресивні зарубіжні технології навчання й виховання для забезпечення виходу української освіти на європейський і світовий рівень;

• теоретичні основи загальної, вікової та педагогічної психології; зміст вікових особливостей психічного розвитку дитини на різних вікових етапах;

• механізми психічного відображення; механізми опредметнення психічних утворень; механізми творчості; засоби розвитку психіки;

• основні поняття в галузі охорони праці; законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці в галузі освіти;

• організацію охорони праці в навчальних закладах; гігієнічну класифікацію умов праці;

• санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних приміщень; засоби і методи забезпечення оптимальних умов праці;

• систему заходів безпечної експлуатації електроустановок; основи техніки безпеки при проведенні навчальних занять та позакласної роботи;

• основні поняття пожежної безпеки; організацію робіт з пожежної профілактики в школі.

Спеціаліст повинен уміти:

• формувати суб’єкт-суб’єктні виховуючі відносини з учнями в процесі навчально-виховної діяльності у різних типах загальноосвітніх закладів;

• висловлювати та обґрунтовувати свою позицію з питань ціннісного ставлення до суспільних і культурних явищ;

• давати психологічну характеристику особи (її темпераменту, здібностей), інтерпретацію власного психічного стану, володіти найпростішими способами психічної саморегуляції;

• застосовувати одержані знання у сфері педагогіки, психології та методики загальної та спеціальної фахової освіти при розв’язанні педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових та індивідуально-типологічних особливостей учнів;

• здійснювати формування національної свідомості дітей, забезпечувати їх духовний розвиток, орієнтацію на загальнолюдські цінності, готувати вихованців до життя в дусі взаєморозуміння, миру;

• виявляти індивідуальні особливості дітей, проводити індивідуальну роботу, розвивати нахили і здібності дітей;

• організовувати навчання, інструктажі з охорони праці зі співробітниками та учнями; організовувати розслідування нещасних випадків на виробництві та нещасних випадків пов’язаних з навчально-виховним процесом;

• оцінювати санітарно-гігієнічні умови праці в навчальних приміщеннях; розробляти заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища та зниження напруженості праці; оцінювати безпечність обладнання та робочих місць за окремими показниками; визначати напрямки та заходи щодо профілактики та попередження травматизму під час навчально-виховного процесу;

• визначати фактори пожежної небезпеки; визначати вимоги щодо обладнання навчальних приміщень засобами гасіння пожеж та автоматичної пожежної сигналізації; складати плани евакуації на випадок пожежі; організовувати роботу з пожежної безпеки в закладах освіти.