Тема 17. Економічні аспекти глобальних проблем та їх вплив на економічний розвиток України.
Суть та ознаки глобалізації економіки .
Причини виникнення глобальних проблем та їх класифікація.
Шляхи вирішення глобальних проблем..
1. Глобалізація (від франц. global — планетарний, всеосяжний) — всеохоплюючий процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків та взаємозалежностей.
Поняття "глобалізація" увійшло в науковий обіг у 80-ті роки XX ст. як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загальноцивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну світову цивілізацію
Глобалізація економіки — це новітній, складний, багатогранний та багаторівневий процес якісних перетворень інтеграційних процесів у світовій економіці на основі зростання обсягів та прискорення міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, широкого розвитку новітніх інформаційних технологій, глобальних телекомунікаційних мереж тощо.
Глобалізація економіки — домінуюча складова глобалізації, закономірна тенденція інтеграції світового господарства в єдиний економічний простір (рис. 1).
Рис. 1. Перехід від світової до глобальної економіки
За умов глобалізації інтернаціоналізація економіки набуває нових рис:
— формується глобальне світове виробництво на основі зародження наднаціональних відтворювальних ядер, планетарного охоплення світової економіки впливом транснаціональних корпорацій і транснаціональних банків, розвитку довгострокових виробничих зв'язків, стратегічних альянсів, договорів про співдружність;
кардинально змінюється зміст світових господарських зв'язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випереджають темпи збільшення виробництва, а фінансові потоки перевищують трансакції, пов'язані з експортом товарів і послуг;
змінюються спрямованість і структура міжнародної торгівлі, зростає товарообмін наукомісткою, високотехнологічного продукцією між розвиненими країнами;
якісно перетворюється фінансова сфера, змінюється її роль у світовій економіці на основі прогресуючого зростання валютних, фондових, кредитних ринків тощо. Продовжуючи обслуговувати економіку, транскордонні фінансові потоки все більше виступають як самодостатні та відірвані від реального відтворювального процесу;
зростають роль і значення глобального капіталу, який не може бути однозначно зарахований до жодного національно-державного утворення; інтенсифікуються його територіальна експансія та функціональна диверсифікація, формуються віртуальні ринки глобального капіталу, засновані на новітніх інформаційних і фінансових технологіях;
посилюється орієнтація розвину тих економік на розширення всіх сфер людської активності: здатність генерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використовуючи сучасні методи обробки інформації;
інтенсифікується пошук світового центру управління та інструментів регулювання глобальних світогосподарських процесів.
Глобальна економіка — якісно новий етап розвитку світової економіки, яка поступово перетворюється на цілісну глобальну систему, утворену гігантською виробничо-збутовою, глобальною фінансовою та планетарною інформаційною мережею (рис. 2).
Рис. 2. Функціональні блоки глобальної економіки
Глобалізація є складною ієрархічною системою, яка розгортається на різних рівнях (рис. 3).
Рис. 3. Рівні глобалізації
Сучасні дослідники широко використовують так званий індекс глобалізації, розроблений журналом "Foreign Policy" спільно з консалтинговою компанією "А.Т. Kearney". Цей показник характеризує рівень глобалізації окремої країни на основі врахування таких показників:
рівня економічної інтеграції країни, що визначається на основі аналізу даних щодо руху товарів, послуг, капіталів, частки країни в міжнародній торгівлі, відкритості національної економіки, зіставлення внутрішніх і світових цін;
рівня інтенсифікації грошових потоків, що визначається на основі аналізу обсягів і спрямованості прямих іноземних інвестицій, портфельного капіталу, надходжень від іноземних інвестицій тощо;
рівня політичної інтеграції, що визначається з урахуванням участі країни в міжнародній дипломатичній діяльності, системі міжнародної безпеки, членства в міжнародних організаціях, участі в міжнародних миротворчих місіях і т. ін.;
рівня особистих контактів за межами країни, що визначається на основі аналізу обсягів міжнародного туризму, міжнародних телефонних зв'язків, грошових переказів та інших міжнародних трансферів;
рівня поширення Інтернету, що визначається на основі врахування кількості користувачів, інтернет-хостів та безпечних провайдерів.
2. Глобальні проблеми — проблеми, пов'язані з природними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т. ч. економічними, соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства.
Сировинна, енергетична, продовольча та інші проблеми для людства не нові, новими для сучасного етапу розвитку є їхній глобальний характер, оскільки вони зачіпають життєво важливі інтереси всіх держав і народів, виступають потужним чинником взаємозалежності та цілісності світу, надаючи йому нових інтегративних рис.
Найзагальнішою причиною загострення глобальних проблем є криза індустріальної цивілізації внаслідок:
безсистемної, безконтрольної, безмежної утилізації ресурсів природи;
низького рівня технологічної культури виробництва;
максимізації, а не оптимізації темпів економічного зростання;
домінування технократичного підходу, послаблення антропогенних засад;
масштабного впливу людської діяльності на навколишнє середовище й необмеженого вторгнення людства у біосферу;
швидкої урбанізації населення планети, зростання гігантських мегаполісів і агломерацій, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхливою автомобілізацією;
поглиблення суперечностей між світовим економічним розвитком і соціальним прогресом.,