- •5. Пуерильне дихання.
- •4. Ясний легеневий.
- •3. Бронхопневмонії.
- •3. Напад стенокардії.
- •5. Жорстке везикулярне дихання.
- •При перніціозній анемії.
- •Наявність лейкоцитів в і фазу багатомоментного дуоденального зондування.
- •Щьоткіна–Блюмберга.
- •28. Яка макроскопічна ознака є характерною для алкогольного цирозу печінки:
- •Великовузлова поверхня печінки.
- •Уробілін.
- •Тема 10
Тема 1
1. В апарат мітрального клапану входять:
Стулки мітрального клапана.
Стулки мітрального клапана і фіброзно-м’язове кільце.
Стулки мітрального клапана, фіброзно-м’язове кільце, сухожильні нитки.
@Стулки мітрального клапана, фіброзно-м’язове кільце, сухожильні нитки, папілярні м’язи.
Стулки мітрального клапана, сухожильні нитки, папілярні м’язи.
2. Які причини заповнення серця кров’ю?
1.Позитивний тиск у грудній клітці.
2. Градієнт тиску між порожнистими венами.
3. Певний рівень тиску у легеневій артерії.
4.Певний рівень тиску в аорті.
5.Більш високий тиск у правому передсерді, ніж у порожнистих венах.
Скільки відсотків загального об’єму крові переходить з лівого передсердя у лівий шлуночок в результаті градієнту тиску між ними?
1.20-30 %
2. 30-40 %
3. 40-60 %
@60-70 %
50-90 %
Скільки відсотків крові притікає з лівого передсердя в лівий шлуночок при систолі передсердя - “передсердна добавка”?
1. @20-30 %
2. 30-40 %
50-60 %
65-75 %
70-80 %
5. Що таке період вигнання?
1. Час розповсюдження електричного збудження у шлуночках.
2. Час швидкого наростання тиску в шлуночках.
3. Час від початку розслаблення шлуночків до захлопування півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії.
4. @Час за який наростає внутрішньошлуночковий тиск, відкриваються клапани легеневої артерії та аорти і виганяється кров.
5.Час від початку електричної активації шлуночків до початку вигнання крові з шлуночків.
6.Площа лівого атріовентрикулярного отвору в нормі складає:
1-2 см²
2-3 см²
2-4 см²
6-8 см²
@4-6 см²
7.Нормальний тиск у порожнині лівого передсердя:
1. 4-6 мм.рт.ст.
2. @ 7-10 мм.рт.ст
3.11-15 мм.рт.ст
4. 10-20 мм.рт.ст
5.20-25 мм.рт.ст
8. До яких меж може підвищуватися тиск у лівому передсерді при мітральному стенозі без розвитку набряку легень?
1.4-6 мм рт. ст.
2.7-10 мм рт. ст
3. 10-20 мм рт. ст.
4. 20-25 мм рт. ст.
5. @30-50 мм рт. ст.
9. На якому гемодинамічному етапі мітрального стенозу формується гіперторфія правого шлуночка?
Гіпертрофія лівого передсердя.
Підвищення тиску у лівому передсерді.
Поява пасивної венозної легеневої гіпертензії.
@Поява активної артеріальної легеневої гіпертензії.
Поява склерозу артерій малого кола кровообігу.
10. В чому полягає компенсаторне підвищення тиску у лівому передсерді при мітральному стенозі?
1.Посилюється систола передсердь, відбувається її вкорочення.
2.@Подовжується систола лівого передсердя, відбувається посилення її.
Знижується тиск у малому колі кровообігу.
Збільшується площа мітрального отвору.
Зменшується градієнт тиску між лівим передсердям і лівим шлуночком.
Б. Тести:
Який пульс спостерігається при недостатності клапанів аорти?
твердий, напружений, аритмічний.
високий, напружений, твердий.
низький, м’який, повільний.
@швидкий, високий, скачучий
різний за наповненням, аритмічний
Яка причина лежить в основі виникнення функціонального діастолічного шуму Флінта при недостатності аортальних клапанів?
відносна недостатність мітрального клапану
@відносний стеноз мітрального клапану
відносна недостатність трьохстворчатого клапана
відносний стеноз гирла аорти
відносний стеноз клапанів легеневої артерії
Виберіть ознаки, характерні для недостатності аортальних клапанів (можливо більше 1 відповіді)
@симптом Мюссе
@танець каротид
симптом Ортнера
систолічний шум
@діастолічний шум
зменшення пульсового тиску
@збільшення пульсового тиску
@ознаки гіпертрофії лівого передсердя
@подвійний верхівковий поштовх
@високочастотний діастолічний шум на ФКГ
Продовжіть перелік ознак, характерних для стенозу гирла аорти:
Блідість обличчя.
@Головокружіння
@Повільний , м’який пульс
Артеріальний тиск.C-зниж..Д-підвищ..............
Пульсовий тиск... П-зниж......................
ЕКГ... Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, ознаки гіпоксії, ішемічних змін у лівому шлуночку.(Опущений сегмент ST, від’ємний зубець Т)
ФКГ...... Високочастотний, ромбовидний, систолічний шум над аортою. Зниження амплітуди першого тону на верхівці серця і амплітуди другого тону – над аортою.
5. Виберіть ознаки, характерні для симптому Мюссе:
пульсація зіниць в такт серцебиттю,
танець каротид, блідість обличчя,
збільшення лівої зіниці,
@ритмічне, синхронне з пульсом похитування голови
знижений артеріальний тиск, капілярний пульс
6. Коли зустрічається “танок каротид”?
При стенозі мітрального отвору.
При недостатності мітрального клапана.
При стенозі гирла аорти.
@При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
7. Коли виникає систолічне “котяче муркотіння”?
1. При стенозі мітрального отвору.
2. При недостатності мітрального клапана.
3.@При стенозі гирла аорти.
4. При недостатності аортальних клапанів.
5.При недостатності трьохстворчастих клапанів.
8. Повільний пульс зустрічається при:
1. @ Стенозі гирла аорти.
При стенозі мітрального отвору.
При недостатності мітрального клапана.
При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
9. Подвійний тон Траубе виникає при:
При недостатності мітрального клапана.
Стенозі гирла аорти.
@При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
При міокардиті.
10. Подвійний шум Виноградова-Дюроз’є виникає при:
При міокардиті.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
При недостатності мітрального клапана.
@При недостатності аортальних клапанів.
При мітральному стенозі.
“Металевий” відтінок ІІ тону над аортою (“клянгор”) зустрічається при:
При недостатності аортальних клапанів.
При мітральному стенозі.
@Склерозі клапанів аорти при її атеросклеротичному ураженні.
Вираженій гіпертрофії лівого шлуночка.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
12. Точкою найкращого вислуховування органічного систолічного шуму при стенозі гирла аорти є:
1. Верхівка серця.
2. Зона Боткіна-Ерба.
3. @ІІ міжребер’я з правого краю грудини.
4. ІІ міжребер’я з лівого краю грудини.
5. Посередині грудини в місці прикріплення ІІІ ребра.
13. Швидкий пульс спостерігається при:
1.При недостатності трьохстворчастих клапанів.
2.При недостатності мітрального клапана.
3.При мітральному стенозі.
4.@При недостатності аортальних клапанів.
5.Симптоматичних артеріальних гіпертоніях.
14. Зростання пульсового тиску виникає при:
При мітральному стенозі.
@При недостатності аортальних клапанів.
При недостатності мітрального клапана.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
При гіпертонічній хворобі.
15. Зменшення пульсового тиску виникає при:
При недостатності аортальних клапанів.
2. @При стенозі гирла аорти.
3. При мітральному стенозі.
При недостатності трьохстворчастих клапанів.
5. При симптоматичних гіпертензіях.
Тема 3
1. Які цифри АТ відповідають “оптимальному”?
140/90 мм.рт.ст.
130/85 мм.рт.ст.
120/80 мм.рт.ст.
150/100 мм.рт.ст.
160/90 мм.рт.ст.
2.Що таке “нормальний артеріальний тиск”?
140/90 мм.рт.ст.
150/95 мм.рт.ст
130/85 мм.рт.ст
160/100 мм.рт.ст
150/95 мм.рт.ст.
3.Яким значенням відповідає “високий нормальний тиск”?
1.160-180-/100 –120 мм.рт.ст.
2.120 /80 мм.рт.ст.
110-140/70-90 мм.рт.ст.
4.135-139/ 85-89 мм.рт.ст.
140/90 мм.рт.ст.
4. Який тиск відповідає м”якій (І стадії) АГ?
1.130-140 /90-100 мм.рт.ст.
2.100-130 /60-80 мм.рт.ст.
3.120-140 /80-90 мм.рт.ст.
4.160-180 / 100-110 мм.рт.ст.
5.140-159 / 90-99 мм.рт.ст.
5.Який тиск відповідає помірній (ІІ стадії) АГ?
1.160-179/ 100-109 мм.рт.ст.
2. 190-200/ 140-150 мм.рт.ст.
3.140-160 / 80-90 мм.рт.ст.
4. 110-140 / 70-90 мм.рт.ст.
5.130-140 / 90-99 мм.рт.ст.
6. Який тиск відповідає важкій (ІІІ стадії) АГ?
1.130-139 / 90-99 мм.рт.ст
2.180 / 110 мм.рт.ст.
3.120 / 80 мм.рт.ст.
4. 140-150 / 90-100 мм.рт.ст.
5.150 / 100 мм.рт.ст.
7. Який тиск відповідає “ізольованій систолічній” АГ?
1. 160 / 110 мм.рт.ст.
2. 140 / 90 мм.рт.ст.
3. 160 /90 мм.рт.ст.
4.120 / 80 мм.рт.ст.
5. 100 / 60 мм.рт.ст
8. Для яких з нижче перерахованих станів не характерна АГ?
1.Коарктація аорти.
2.Захворювання нирок дифузного характеру.
3.Атеросклеротичне ураження ниркової артерії.
4.Мітральний стеноз.
5.Первинний гіперальдостеронізм.
9.У якому віці найчастіше розвивається симптоматика АГ?
1.15-18 років.
2.20-30 років.
3.Після 40 років.
4.Не залежить від вікової характеристики.
5.У віці 55-65 років.
10.Яка аускультативна ознака притаманна АГ?
1.Ослаблені І і ІІ тони серця.
Посилений, гучний І тон.
Поява ІІІ додаткового тону серця.
4.Посилення ІІ тону над аортою.
Посилення ІІ тону над легеневою артерією.
Тема 4
1. Хто вперше описав клініку стенокардії:
1. В.П.Образцов
2. М.Д.Стражеско
3. В.Геберден
4. С.П.Боткін
5. М.М.Амосов
2. Що вважається провідною причиною розвитку ІХС:
1. Запалення міокарда.
2. Атеросклероз коронарних судин.
3. Збільшення розмірів міокарда при ряді захворювань.
4. Інфекційне ураження міокарда.
5. Вплив забрудненого оточуючого середовища.
3. Скільки часу триває напад при стенокардії:
1. Не характеризується певною тривалістю.
2. Від кількох секунд до 15 хвилин.
3. Більше 30 хвилин.
4. Іноді годинами.
5. В окремих випадках – до кількох діб.
4. Поведінка хворого при нападі стенокардії:
1. Застигає на місці (поза «статуї»).
2. Неспокійний, рухове та вербальне збудження.
3. Займає положення ортопное.
4. Займає пасивне положення у ліжку.
5. Змінює положення, намагаючись знайти більш зручне.
5. Хто з клініцистів вперше описав прижиттєву клінічну картину інфаркту міокарда:
1. В.Х.Василенко.
2. Г.А. Захар’їн.
3. Ф.Г.Яновський.
4. В.П.Образцов та М.Д.Стражеско.
5. М.М.Амосов.
6. Якими змінами ЕКГ проявляється вогнище ішемії:
1. Поширенням зубця Q.
2. Поглибленням зубця
3. Появою негативного зубця Т.
4. Змінами зубців шлуночкового комплекса.
5. Інверсією зубця Р.
7. Якими змінами ЕКГ проявляється вогнище некрозу міокарда:
1. Поширенням та поглибленням зубця Q.
2. Розширенням шлуночкового комплексу.
3. Появою негативного зубця Т.
4. Змінами зубця S.
5. Інверсією зубця Р.
8. Інфаркт передньої стінки лівого шлуночка відображається у відведеннях:
1. I, II, аVF, V4.
2. I, аVL, V3.
3. I, III, аVL, V5.
4. I, аVR, V6.
5. III, аVF, V3.
9. Інфаркт задньої стінки лівого шлуночка відображається у відведеннях:
1. I, II, аVF, V4.
2. I, аVL, V3.
3. I, III, аVL, V5.
4. I, аVR, V6.
5. III, аVF.
10. Інфаркт міжшлуночкової перетинки відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. аVR, V1.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. V1, V4.
11. Інфаркт верхівки серця відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. аVR, V1.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. V4.
12. Інфаркт бокової стінки відображається у відведеннях:
1. III, аVR, V2.
2. V5, V6.
3. II, III, аVF, V4.
4. V1, V2.
5. V4.
13. Хворий на ІХС добре переносить звичайні фізичні навантаження, біль за грудиною виникає тільки при значних навантаженнях. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
14. У хворого із стенокардією напруги фізична активність помірно обмежена, напади загрудинного болю виникають при ходьбі по рівній місцевості на відстань більше 500 м. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
15. Хворий із стенокардією напруги фізична активність значно обмежена, напади загрудинного болю виникають при ходьбі по рівній місцевості на відстань 100– 500 м. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
16. Напади болю за грудиною виникають у хворого при найменших фізичних навантаженнях, іноді у стані спокою. Визначте функціональний клас стенокардії у даного хворого:
1. І функціональний клас.
2. ІІ функціональний клас.
3. ІІІ функціональний клас.
4. IV функціональний клас.
5. V функціональний клас.
17. Яка локалізацію болю є найбільш типовою у хворих на стенокардію.
1. Ділянка серця.
2. Загрудинна область.
3. Вся передня поверхня грудної клітки.
4. Епігастральна ділянка.
5. Ліва половина грудної клітки.
18. Яка іррадіація болю вважається більш типовою при стенокардії:
1. У ліву руку, під ліву лопатку.
2. У праву руку, під праву лопатку.
3. В епігастрій.
4. У поперек.
5. У сонячне сплетення.
19. У хворого 65 років виник напад інтенсивного загрудинного болю, який тривав більше 4 годин та не знімався прийомом нітрогліцерину. Яка форма ІХС виникла у хворого:
1. Типовий стенокардитичний напад.
2. Ангінозна форма інфаркту міокарда.
3. Астматична форма інфаркту міокарда.
4. Гастралгічна форма інфаркту міокарда.
5. Аритмічна форма інфаркту міокарда.
20. У хворого 60 років з’явилась нудота, інтенсивний біль в нижній третині грудини та епігастральній ділянці, який тривав близько 4 годин та пройшов тільки після введення морфіну. При реєстрації ЕКГ виявлено зміщення догори сегменту ST на 7 мм та появу патологічного зубця Q у ІІІ стандартному та aVF відведеннях. Що найбільш ймовірно у хворого?
1. Загострення виразкової хвороби шлунка.
2. Прободіння виразки шлунка.
3. Інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка.
4. Напад стенокардії.
5. Інфаркт міокарда задньої стінки лівого шлуночка.
21. Які зміни крові є найбільш характерним для гострого інфаркту міокарда у перші години:
1. Анемія, гіпохромія еритроцитів, підвищення ШОЕ.
2. Підвищення вмісту лужної фосфатази.
3. Підвищення вмісту лактатдегідрогенази (4 та 5 ізоферментів).
4. Еозинофілія.
5. Підвищення вмісту тропонінів Т та І.
ТЕМА 5
1. На користь ефективно проведеної терапії status asthmaticus свідчить:
1. Зменшення кашлю.
2. *Самостійне відходження мокротиння.
3. Поява бронхіального дихання.
4. Гіперемія шкіри.
5. Блідість шкіри.
2. Які зміни відбуваються у бронхах при бронхоектатичній хворобі:
1. Ущільнення легеневої тканини.
2. Звуження бронхів.
3.* Зміни (потоншення) усіх шарів стінки бронха.
4. Формування фібринових згустків, які закривають просвіт бронха.
5. Утворення скловидного мокротиння, яке відходить наприкінці нападу.
3. Назвіть провідний метод діагностики бронхоектатичної хвороби:
1. Томографія.
2. Оглядова рентгенографія органів грудної порожнини.
3. Спірографія.
4. *Контрастована бронхографія.
5. пневмотахометрія.
4. Який аускультативний феномен з’являється на початку гострого бронхіту?
1. Вологі дрібно пухирцеві хрипи.
2. Вологі середньо пухирцеві хрипи.
3. Крепітація.
4. *Жорстке везикулярне дихання.
5. Везікулобронхіальне дихання.
5. Який аускультативний феномен вислуховується при розрідженні мокротиння у хворого на гострий бронхіт:
1. Везикуло бронхіальне дихання.
2. *Вологі неконсонуючі хрипи.
3. Вологі консонуючі хрипи.
4. Бронхіальне дихання.
5. Крепітація.
6. Для якої локалізації бронхіту найбільш характерна задишка:
1. Проксимального бронхіту.
2. Вогнищевого бронхіту з ураженням великих бронхів.
3. Вогнищевого бронхіту з ураженням середніх бронхів.
4. Запалення головних бронхів.
5. *Дистального дифузного бронхіту.
7. Бронхоектази утворюються при ураженні:
1. Слизової оболонки бронхів.
2. Келихоподібних клітин.
3. Миготливого епітелію бронхів.
4*. Усіх шарів бронхів, включаючи перибронхіальну тканину.
5. М’язової оболонки бронхів.
8. Спіралі Куршмана – це:
1.* Зліпки бронхів, які складаються з мукозних елементів.
2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.
3. Дегенеративни форми еозинофілів.
4. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.
5. Згустки гнійного мокротиння.
9. Кристали Шарко-Лейдена – це:
1. Кристали холестерину.
2. Зліпки бронхів, які складаються із злущеного епітелію.
3.* Дегенеративни форми еозинофілів.
4. Згустки гнійного мокротиння.
5. Нитки фібрину, що згорнулися у бронхах.
10. Який перкуторний тон спостерігається над легенями хворого з нападом бронхіальної астми:
1. Притуплений.
2.* Тимпанічний.
3. Ясний легеневий.
4. Тупий.
5. Притуплений тимпаніт.
11. Які аускультативні дані характерні для нападу бронхіальної астми:
1. Пуерильне дихання.
2. Бронхіальне дихання.
3. Посилене везикулярне дихання.
4. Сакадоване дихання.
5.* Везикулярне дихання з подовженим видихом.
12. Які додаткові дихальні шуми характерні для нападу бронхіальної астми:
1. Крепітація.
2. Шум тертя плеври.
3. Вологі дрібнопухирцеві консонуючі хрипи.
4.* Розповсюджені сухі свистячі та джижчачі хрипи.
5. Шум спадаючої краплі.
13. Які зміни периферичної крові характерні для бронхіальної астми:
1. Лейкопенія.
2*. Еозинофілія.
3. Нейтрофільоз.
4. Відносний лімфоцитоз.
5. Лімфопенія та моноцитоз.
14. Скловидне харкотиння є характерним для:
1. Раку легень.
2. *Закінчення нападу бронхіальної астми.
3. Бронхоектатичної хвороби.
4. гострого бронхіту.
5. Пневмотораксу.
15. При ураженні якої частини бронхо-легеневого дерева виникає саккадоване везикулярне дихання:
1. Альвеол.
2. Великих бронхів.
3. Трахеї.
4. Бронхів середнього калібру.
5. *Бронхіол.
16. Обструктивний тип дихальної недостатності виникає при:
1*. Бронхіальній астмі.
2. Крупозній пневмонії.
3. Сухому плевриті.
4. Накопиченні рідини у плевральній порожнині.
5. Бронхопневмонії.
17. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години може спостерігатися при:
1. Гострого бронхіту.
2. Крупозної пневмонії.
3. Сухого плевриту.
4.* Бронхоектатичної хвороби.
5. Ексудативного плевриту.
18. Який додатковий дихальний шум вислуховується при звуженні бронхів:
1. *Сухі хрипи.
2. Шум падаючої краплі.
3. Шум тертя плеври.
4. Вологі хрипи.
5. Крепітація.
19. Ранковий кашель характерний для:
1. *Бронхоектатичної хвороби.
2. Ларингіту.
3. Пневмонії.
4. Сухого плевриту.
5. Раку легені.
20. Які якісні зміни дихання характерні для ураження найменших бронхів та бронхіол:
1. Поява амфоричного дихання.
2. Поява шуму тертя плеври.
3. Посилення везикулярного дихання.
4.* Поява саккадованого дихання.
5. Поява патологічного бронхіального дихання.
Тема 6
1. В альвеолах легень є спеціальні клітини, через які здійснюється газообмін, вони входять до складу аерогематичного бар’єру. Що це за клітини?
1. Альвеолярні макрофаги.
2. Клітини Клара.
*3. Альвеолоцити І типу.
4. Альвеолоцити ІІ типу.
5. Мікроворсинчасті епітеліоцити.
2. Коли спостерігається послаблення везикулярного дихання:
*1. При пневмонічній інфільтрації легень.
2. При пуерильному диханні.
3. При диханні Кусмауля.
4. При фізичному навантаженні.
5. При тонкій грудній клітині.
3. Над трикутником Гарлянда вислуховується:
1. Ослаблене везикулярне дихання.
2. Жорстке везикулярне дихання.
3. Сакадоване дихання.
*4. Патологічне бронхіальне дихання (чи везикулобронхіальне дихання).
5. Пуерильне дихання.
4. Коли бувають звучні (консонуючі) вологі хрипи:
*1. При поєднанні бронхіту з ущільненням легеневої тканини навкруги запаленого бронха (бронхопневмонія).
2. При емфіземі легень.
3. При накопиченні ексудату в порожнині плеври.
4. При накопичення трансудату в порожнині плеври.
5. При нападі бронхіальнї астми.
5. Який перкуторний феномен зустрічається одночасно з крепітацією при крупозній пневмонії в стадії приливу:
1. Зберігається ясний перкуторний тон.
2. З’являється притуплення перкуторного тону.
3. З’являється тупість.
*4. З’являється притуплений тимпаніт.
5. З’являється тимпанічний тон.
6. Який аускультативний феномен в стадії приливу при крупозній пневмонії чи одночасно вислуховується з крепітацією:
1. Жорстке везикулярне дихання.
2. Бронхіальне дихання.
*3. Везикулобронхіальне дихання.
4. Амфоричне дихання.
5. Сухі хрипи.
7. Коли виникає бронхофонія:
1. При емфіземі легень.
2. При наявност іексудату в порожнині плеври.
3. При пневмотораксі.
*4. При ущльненні легеневої тканини.
5. При бронхоектатичній хворобі.
8. Який перкуторний тон над легенями характерний для ущільнення легеневої тканини:
1. Тимпанічний.
2. Тон тріснутого горщика.
*3. Тупий.
4. Ясний легеневий.
5. Коробковий.
9. У хворого сухий плеврит, який супроводжується сильним болем при диханні. Яке вимушене положення буде займати хворий:
1. „Лягавого” собаки.
2. Опістотонус.
3. Ортопное.
*4. На здоровому боці.
5. На хворому боці.
10. При пальпації грудної клітини хворого виявлено болючість в точках Валлє. Для якого захворювання це може бути характерним:
1. Гострого трахеїту.
*2. Радикуліту.
3. Бронхопневмонії.
4. Міокардиту.
5. Катарального бронхіту.
11. Чим легенева кровотеча відрізняється від кровотечі з судин стравоходу:
1. Кров темна, виділяється при кашлі.
2. Кров світло-червона, виділяється з блюванням.
3. Кров темна, піниста, виділяється при нахилі вперед.
*4. Кров яскраво-червона, піниста, виділяється з кашлем.
5. Кров у вигляді кавової гущі.
12. Висота стояння верхівок легені збільшується при:
1. Крупозній пневмонії верхньої долі легені.
*2. Емфіземі легень.
3. Туберкульозній інфільтрації легень.
4. Гострому бронхіті.
5. Трахеїті.
13. Які дані порівняльної перкусії характерні для ущільнення легеневої тканини:
1. Зменшення ширини полів Креніга.
2. Збільшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
3. Зникнення простору Траубе.
*4. Поява тупого перкуторного тону.
5. Зменшення активної рухомості нижнього легеневого краю.
14. У хворого випіт у плевральній порожнині; при перкусії встановлено, що верхня межа рідини розташована у вигляді параболи з найвищою точкою по задній пахвовій лінії на рівні VI ребра. Який характер випітної рідини можна припустити з найбільшою ймовірністю:
1. Гемоторакс.
2. Хілоторакс.
*3. Ексудат.
4. Трансудат.
5. Пневмоторакс.
15. Коли виникають вологі дрібнопухирцеві хрипи:
*1. При наявності рідкого ексудату в дрібних бронхах.
2. При наявності в’язкого густого ексудату в дрібних бронхах.
3. При наявності великих каверн з рідким вмістом.
4. При абсцесі легень.
5. При нападі бронхіальної астми.
16. До клінічних проявів дихальної недостатності належать:
*1. Задишка, дифузний ціаноз.
2. Збільшення дихальних об’ємів при спірографії.
3. Блідість шкірних покривів.
4. Брадикардія, брадипное.
5. Акроціаноз, болі в грудній клітині.
17. Чим крепітація відрізняється від дрібнопухирцевих хрипів:
1. Аускультативно нічим не відрізняється.
2. Краще вислуховується на видосі.
3. На відміну від хрипів, вислуховується в обидві фази дихання.
4. Зникає після кашлю.
*5. Вислуховується тільки на вдосі, не зникає після кашлю.
18. Над каверною, що випорожнилася, може вислуховуватись таке дихання:
1. Жорстке везикулярне дихання.
2. Послаблене дихання в поєднанні з крепітацією.
*3. Амфоричне дихання.
4. Сухі дзижчаті хрипи.
5. Вологі дрібнопухирцеві хрипи.
6. Дихання повертається до незміненого везикулярного.
19. Зникнення тимпаніту над простором Траубе є ознакою:
1. Правобічної нижньодольової пневмонії.
*2. Випоту в ліву плевральну порожнину.
3. Лівобічного пневмотораксу.
4. Емфіземи легень.
5. Сухого плевриту.
20. Де виникає крепітація:
1. В дрібних бронхах.
2. У великих бронхах.
3. В порожнині каверни.
4. В порожнині плеври.
*5. В альвеолах.
21. Хворий сидить у ліжку з опущеними ногами, відкинувшись спиною на подушку. При якому стані спостерігається цей симптом:
1. Напад бронхіальної астми.
*2. Серцева недостатність.