Лекція №8 Зрошення

Під зрошенням розуміють штучне введення в грунт води з метою правильного регулювання водного, повітряного, теплового і поживного режимів грунтів сільськогосподарських угідь для одержання стійких високих урожаїв.

Необхідність у зрошенні виникає в тих випадках, коли в умовах природного зволоження сільськогосподарські рослини відчувають недостачу вологи на протязі всього або частини вегетаційного періоду. Зрошення забезпечує потребу сільськогосподарських рослин у воді і сприяє життєдіяльності корисних мікроорганізмів у грунті, що покращує умови проростання рослин. Крім того, воно позитивно впливає на повітряний режим грунту і мікроклімат приземного шару атмосфери. Найбільший ефект від зрошення досягається тоді, коли воно поєднується з правильними сівозмінами, високою агротехнікою, з системою удобрення і заходами, спрямованими на найбільш повне використання природних ресурсів вологи, тобто з водозатриманням і посадкою лісових смуг.

1.1. Види зрошувальних меліорацій.

В залежності від сільськогосподарських вимог, які пред’являються до зрошення, від характеру джерел зрошення і положення зрошувальної площі по відношенню до зрошення, від кліматичних і грунтових умов розрізняють наступні види зрошувальних і обводнювальних меліорацій: 1) регулярнодіюче зрошення, самотічне і з механічним підйомом води із річок, озер або підземних вод. Це зрошення часто називають “правильним”; 2) одноразоводіюче зрошення: а) паводкове (із каналів, які функціонують в період паводків у річках і б) лиманне – шляхом затримання талих вод весняного стоку; 3) обводнення місцевості шляхом створення водосховищ або каналів, вода яких використовується для господарських потреб, сільськогосподарського водопостачання і зрошення невеликих ділянок.

Зволоження грунту і забезпечення рослин водою, яку доставляють на зрошувальну площу, може відбуватися наступними способами: 1) розподілом води на поверхні грунту (переважаючий спосіб); 2) розпиленням води у формі дощу, який зволожує не тільки грунт, але і рослини і приземний шар повітря; 3) введення води в грунт знизу по трубах – підґрунтове зрошення.

Зрошення, яке служить для зволоження грунту і забезпечення водою рослин, є переважаючим видом.

Існують і спеціальні види зрошення: а) удобрювальне і окислювальне зрошення річковими водами, яке застосовується з метою окислення і замулення заболочених земель (в поєднанні з їх осушенням); б) удобрювальне зрошення стічними каналізаційними водами сільськогосподарських земель поблизу міст і великих поселень; в) отеплювальне зрошення з метою зігрівання грунту шляхом поливу його більш теплою водою, ніж сам грунт.

1.2. Вплив зрошення на зовнішнє середовище розвитку рослин.

Дія зрошення на розвиток рослин відбувається двома шляхами: 1) шляхом поповнення дефіцитів необхідної для рослин води і поживних речовин і 2) шляхом впливу на мікроклімат приземного шару атмосфери, на температуру грунту і рослин, на фізико-хімічні і біологічні процеси в грунті. Рослини для свого розвитку вимагають одночасного і безперервного повного притоку необхідних їм в кожну фазу розвитку кількості води, поживних речовин, тепла, світла, грунтового повітря. Тому при зрошенні урожайність сільськогосподарських культур визначається не однією тільки кількістю води, яка подається на поля, а сукупністю всіх необхідних їй чинників росту при даних умовах. Якщо при певних грунтових і кліматичних умовах і агротехніці, які забезпечують рослинам потрібну кількість тепла, світла і поживних речовин, підвищити кількість зрошувальної води без зміни решти чинників розвитку, то урожай спочатку буде зростати, а потім ріст зупиниться і рослини будуть відчувати недостачу поживних речовин та інших чинників для свого розвитку. Зрошення повинно проводитися в суворо нормованих кількостях, які виключають можливість поверхневого скиду зрошувальної води і просочення її в глибокі шари, нижче активного для рослин шару грунту. Просочування зрошувальних вод у глибокі шари грунту недопустиме не тільки внаслідок втрат води і поживних речовин, але і тому, що воно може викликати підняття рівня підземних вод, заболочення (засолення) грунту. Нормативне зрошення проводиться на основах планового водокористування. Значення зрошення як найбільш важливого чинника підвищення урожаїв сільськогосподарських культур проявляється в його впливі на грунт, мікроклімат і безпосередньо на саму рослину.