14. Психологічні особливості молодшого шкільного віку (6-10).

Соціальна ситуація розвитку – навчання у початковій школі. Зміна провідної психічної саморегуляції від мимовільної до свідомо-вольової.

Провідна діяльність – навчання (усвідомлені пізнавальні інтереси – пошук нового у предметах, прагнення глибше пізнати їх особливості). Інтерес до різних видів художньої діяльності

Новоутворення:

− довільність психічних процесів (пам’яті, уваги, мислення)

− внутрішній план дій

− уміння організовувати навчальну діяльність

− рефлексія (осмислення своїх суджень і вчинків з точки зору їх відповідності задуму та умовам діяльності; самоаналіз) – усвідомлення власних дій, психічних станів

− розвиток самосвідомості, спонукальної сфери

− розвиток пізнавальної сфери

 сприймання – довільність, усвідомленість, вибірковість

 увага – мимовільна, важко розподіляти, недостатній розвиток переключення

 пам’ять – розвиток довільного запам’ятовування, формування логічної пам’яті

 уява – формування творчої уяви, більш керована

 мислення – наочно-образне, розвиток абстрактного мислення; аналіз (розкладання цілого на частини), синтез (об’єднання частин у ціле), порівняння, узагальнення, абстрагування (виокремлення одних ознак предмета й одночасне ігнорування інших)

 мовлення – розширення словникового запасу, оволодіння складнішими граматичними структурами, формування грамотності, розвиток навичок письма і читання; розвиток внутрішнього мовлення

 загальний інтелект

• якість знань, уміння застосовувати їх на практиці

• орієнтування в матеріалі

• самостійне набування знань, знаходження нових способів навчальної роботи

• темп і легкість засвоєння навчального матеріалу

• міцність запам’ятовування

• самостійне формулювання питань, знаходження можливих способів розв’язування нетипових завдань

• інтерес до нових фактів та явищ, пов’язаних з навчальним матеріалом уроку.

15. Психічний розвиток підлітків (11-15).

Соціальна ситуація розвитку – школа. Включення в нову систему стосунків, спілкування з дорослими та ровесниками, опанування нових соціальних функцій. Соціальна ситуація розвитку підлітка особливо залежить від сім’ї, стосунків з батьками. Соціальна активність, спрямована на засвоєння важливих зразків поведінки і цінностей, побудову стосунків з дорослими та ровесниками. Підлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності, що розширює сферу їх спілкування, можливості засвоєння соціальних цінностей, сприяє формуванню моральних якостей особистості. Перехід до середньої школи, зміна стосунків з учителями, однолітками, батьками, розширення сфери соціальної активності. Соціалізація підлітка як особистості.

Провідна діяльність – міжособистісне спілкування з дорослими та ровесниками, суспільно корисна праця і навчання.

Новоутворення:

− почуття дорослості (засвоєння суспільних вимог), потреба у самостійності і незалежності

− потреба у самоствердженні

 зовнішнє наслідування дорослих, їхніх шкідливих звичок, особливостей поведінки

 заняття спортом, праця в сім’ї, школі, на виробництві, виконання суспільно корисних справ

 реалізація пізнавальних потреб та інтересів

 для молодших підлітків – потреба в гідному становищі у групі

 для старших підлітків – прагнення утвердитись у власних очах, а не в очах оточуючих

− пізнавальний розвиток

 мислення – абстрактне (словесно-логічне)

• зміна способів розв’язування пізнавальних завдань, розвиток вмінь оперувати гіпотезами

• творчість, самостійність, гнучкість мислення

• схильність до експериментування

 пам’ять – розвиток логічної пам’яті (використання логічних операцій у процесі запам’ятовування), довільної опосередкованої

• усвідомлений інтерес до способів поліпшення запам’ятовування, збереження і відтворення інформації

• процес запам’ятовування зводить до мислення

 увага

• висока концентрація

• стійкість уваги (здатність тривалий час зосереджуватися на абстрактному, логічно організованому матеріалі)

• зростання обсягу уваги (збільшення кількості об’єктів, на яких можна зосереджуватись одночасно)

• розподіл уваги (одночасне виконання кількох видів діяльності)

• переключення уваги

 пізнавальні інтереси

• молодші підлітки – інтерес до пізнання істотних властивостей предметів і явищ

• старші підлітки – інтерес до причинно-наслідкових зв’язків, з’ясування закономірностей і встановлення загальних наукових принципів, що пояснюють різні явища

• пізнавальна самодіяльність – самостійний пошук та набуття знань, формування корисних умінь і навичок – індивідуальний стиль пізнавальної діяльності

 мовлення

• активний розвиток монологічного, діалогічного і писемного мовлення

• мовлення стає контрольованішим і регульованішим

• розширення словникового запасу, вдосконалення навичок оперування словом

• словесний максималізм

Особливості:

− поява нових мотивів навчання

− зміна ставлення до дорослих, посилене прагнення до спілкування з ровесникам

− соціалізація

− прагнення до розумової роботи, оволодіння новими знаннями і вміннями, усвідомлений інтерес до певних навчальних предметів і галузей науки, техніки, мистецтва, спорту