- •Астрономія 11 клас.
- •Зміст навчального матеріалу:
- •Запитання для самоконтролю
- •§ 6 (П. 1, 2), 10 (п. 1,2) (і.А. Климишин);
- •§ 3 (П. 1, 2, 4), 3 (п. 2, 3), 4 (п. 1, 3), 7 (п. 4) (м.П. Пришляк); конспект. Додатки Вимірювання часу за астрономічними спостереженнями: доба та рік.
- •Добовий відлік часу
- •Календарі та їх типи.
Астрономія 11 клас.
Тема: Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Самостійна робота 3.
Зміст навчального матеріалу:
Вимірювання часу за астрономічними спостереженнями: доба та рік.
Добовий відлік часу:
Місцевий, поясний, всесвітній, середньоєвропейський час.
Літній та зимовий час.
Календарі та їх типи:
Сонячний календар: астрономічні явища, що покладені в основу створення сонячного календаря; юліанський та григоріанський календарі; країни, що використовують сонячний календар.
Місячний календар: астрономічні явища, що покладені в основу створення місячного календаря; країни, що використовують місячний календар.
Сонячно-місячний календар: країни, що використовують сонячно-місячний календар та причини його впровадження.
Запитання для самоконтролю
Які астрономічні явища, що покладені в основу лічби часу (рік, доба, місяць)?
Який час називається місцевим? поясним? всесвітнім? середньоєвропейським?
В якому часовому поясі знаходиться Україна?
В яких країнах використовуються сонячні (місячні, місячно-сонячні) календарі?
Яка різниця між юліанським та григоріанським календарями?
Який календар використовується в Україні?
Де раніше сходить Сонце: у Києві чи Харкові?
Яким чином здійснюється поділ на часові пояси?
Які переваги та недоліки місцевого та поясного часу?
В чому причина запровадження середньоєвропейського часу?
В Україні пряма трансляція футбольного матчу з Австрії розпочалася о 21 годині. О котрій годині в Австрії розпочалась гра?
Які причини обумовили використання в різних країни різних типів календарів?
Домашнє завдання.
§ 6 (П. 1, 2), 10 (п. 1,2) (і.А. Климишин);
§ 3 (П. 1, 2, 4), 3 (п. 2, 3), 4 (п. 1, 3), 7 (п. 4) (м.П. Пришляк); конспект. Додатки Вимірювання часу за астрономічними спостереженнями: доба та рік.
Переважна більшість астрономічних подій, які спостерігала людина, є періодичними: схід та захід Сонця; поява певного сузір’я на небосхилі; зміна фаз Місяця тощо. І саме такі періодичні події було покладено в систему відліку часу.
Доба – проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо власної осі. Але людина, перебуваючи на Землі, не може безпосередньо спостерігати рух Землі і тому добу можна наближено визначити за видимим добовим рухом Сонця по небесній сфері. Тоді можна навести ще одне означення доби. Доба – це проміжок часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями Сонця на одному й тому ж географічному меридіані.
Початок доби прийнято відлічувати від нижньої кульмінації Сонця – північ, 0 годин.
Рік – проміжок часу, за який Земля робить повний оберт навколо Сонця. Фактично визначається проміжок часу між двома послідовними датами весняного рівнодення. Саме в цей день тривалість знаходження Сонця над горизонтом дорівнює 12 годинам – тривалість дня дорівнює тривалості ночі.
Початок року для різних календарів визначається по-різному, але найбільш поширеною датою зміни року є 1 січня. Саме з цієї дати починається відлік наступного календарного року.
Але для повсякденних потреб людини доцільно було поділити рік на менші інтервали часу: місяці та тижні. Рік складається з 12 місяців, тривалість яких дещо відрізняється. Кожні сім діб утворюють тиждень. Кожний день тижня має власну назву. Початок тижня визначається традиціями народів. Наприклад, в Україні тиждень починається з першого робочого дня понеділка, а в США тиждень починається з вихідного – неділі.