Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Німеччина.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
755.2 Кб
Скачать

13

Німеччина

Географічне положення та загальна характеристика:

  1. Федеративна Республіка Німеччини республіканська, демократична, федеральна держава розташована у центрі Європи.

  2. Площа: 357 тис. км² Державна мова: німецька Столиця: Берлін

  3. Державний устрій: Парламентська республіка

  4. Валюта: євро Голова правління:федеральний канцлер Німеччини

  5. Населення: 82,8млн.(станом на 2009 рік) (16-те місце у світі, 1-ше у Європі)

  6. З нею межують дев'ять сусідніх держав: Данія на півночі, Голландія, Бельгія, Люксембург і Франція на заході, Швейцарія й Австрія на півдні, і Чеська Республіка і Польща на сході. Клімат: Помірний. На півночі морський, на решті території - перехідний від морського до континентального.

Адміністративний устрій

Німеччина поділена на 16 політико-адміністративних територій — федеральні землі. Останні в свою чергу діляться на 439 районів (нім. Kreise) і міських округів (нім. kreisfreie Städte).

У конституційному праві Німеччини підкреслюється, що землі не є адміністративними одиницями ФРН (тобто не є похідними від федерації), а навпаки, ФРН є об'єднанням земель. Землі вважаються суб'єктами конституційного права, а також володіють обмеженою міжнародною правосуб'єктністю. Землі несуть «державну відповідальність».

Три землі використовують термін «вільна держава» (Баварія, Саксонія і Тюрінгія), однак особливі права в порівнянні з іншими землями з цим не пов'язані. Для того, аби відрізняти від «землі» (у сенсі країна) часто використовується термін Федеральна земля (нім. Bundesland), але в юридичних документах, таких як Конституція ФРН або конституціях земель, він не використовується.

Земля

Столиця

Площа (км²)

Населення

Баден-Вюртемберг

Штутгарт

35,752

10,717,000

Баварія

Мюнхен

70,549

12,444,000

Берлін

Берлін

892

3,400,000

Бранденбург

Потсдам

29,477

2,568,000

Бремен

Бремен

404

663,000

Гамбурґ

Гамбурґ

755

1,735,000

Гессен

Вісбаден

21,115

6,098,000

Мекленбург — Передня Померанія

Шверін

23,174

1,720,000

Нижня Саксонія

Ганновер

47,618

8,001,000

Північний Рейн – Вестфалія

Дюссельдорф

34,043

18,075,000

Райнланд-Пфальц

Майнц

19,847

4,061,000

Саарланд

Саарбрюкен

2,569

1,056,000

Саксонія

Дрезден

18,416

4,296,000

Саксонія-Ангальт

Магдебург

20,445

2,494,000

Шлезвіг-Гольштайн

Кіль

15,763

2,829,000

Тюрінгія

Ерфурт

16,172

2,355,000

Система місцевого самоврядування, що розвинулася в Німеччині, являє собою систему регіонального підпорядкування.

Розв'язання місцевих проблем федеральний уряд покладає на землі, останні, у свою чергу, — на органи місцевого самоврядування. Землі наділені суверенними правами вирішувати більшість внутрішніх питань. Повноваження, що не властиві законодавчим органам федерального чи земельного рівня або судовій владі, належать місцевим органам влади, які мають право на самоврядування, наприклад, у сфері охорони порядку, пожежної охорони і транспорту. У шести найбільших землях Західної Німеччини адміністративні функції істотно децентралізовані і передані адміністративним районам, створеним у межах цих земель на чолі з чиновниками районних органів. Головним обов'язком адміністративних районів є координація ведення справ у межах своєї юрисдикції, їхні функції визначаються вже згаданим принципом (розумної) підпорядкованості: тобто вони вирішують питання, які вимагають ширшого контролю і більших ресурсів, ніж їх мають громади, а також питання, які не мають такого масштабу, як у земельних адміністративних одиницях.

Проведення внутрішньої політики здійснюють разом землі і місцева влада, але остання виконує тут більшу роль. Хоча, як здається, законодавством і закладений високий ступінь розмежування повноважень між територіальними рівнями, на практиці існує значна взаємозалежність між федеральною владою, землями та місцевою владою. Окрім взаємозалежності між рівнями урядування, існує широка взаємодія у горизонтальному плані, коли, наприклад, асоціації громад чи земель опікуються певними сферами суспільного життя, як-от освіта, автошляхи та пожежна охорона.

Конституційні засади місцевого самоврядування.

Федеративна Республіка Німеччина, країна з розвиненою демократичною структурою влади і широким місцевим самоврядуванням. На сьогодні правовий статус органів місцевого самоврядування, порядок їх утворення та функціонування визначається в першу чергу конституціями та законодавством окремих земель. Як наслідок структура цих органів і їх компетенція досить суттєво відрізняється в різних землях Німеччини.

Проте спільним є їх демократизм утворення, автономність у своїй діяльності та відповідальність за стан справ у своїй громаді. Адже це випливає з норм статті 28 федеральної Конституції Німеччини.

“Стаття 28. (1) Конституційний устрій земель має відповідати основним принципам республіканської, демократичної та соціальної правової держави в дусі цього Основного Закону. В землях, округах та общинах народ має мати представництво, утворене загальними, прямими, вільними, рівними та таємними виборами. В общинах виборний представницький орган може бути замінений загальними общинними зборами.

(2) Общинам має бути надано право вирішувати в рамках закону під свою відповідальність всі питання місцевої громади. Спілки общин також користуються правом самоуправління в межах їх, встановлених законом, завдань.

(3) Федерація гарантує відповідність конституційного устрою земель основним правам і постановам частин 1 і 2.”

Крім того, дуже важливим елементом не просто існування общин взагалі, що гарантується статтею 28, а можливістю общин виконувати покладені на них завдання по забезпеченню необхідних послуг населенню, Конституція гарантує їх фінансову спроможність і зобов`язує державу забезпечувати необхідними ресурсами бідні общини, а також всі общини в разі надання їм додаткових завдань.

Так статті 106 та 107, які регулюють питання податків та фінансів, конституційно закріплюють за общинами певні фінансові ресурси.

“Стаття 106. (5) Общини одержують частину надходжень від подоходного податку, яка повинна резервуватись землями за общинами на основі платежів, які вносять мешканцями цих общин як подоходний податок. Порядок застосування регулюється федеральним законом, котрий потребує затвердження Бундесратом.

(6) Доходи по реальним податкам належать общинам; доходи по місцевим податкам на споживання і на предмети роскоші належать общинам або у випадках передбачених законодавством землі - об`єднанням общин. В рамках закону общинам надається право встановлювати порядок збирання податків. Якщо земля не має в своєму складі общин, то доходи по реальним податкам та місцевим податкам на споживання і предмети розкоші належать землі.

(7) Общини та об`єднання общин спільно одержують визначений законодавством землі відсоток від загальної суми дподатків, що поступають на користь землі. В інших випадках законодавство землі визначає, чи направляються і в якій мірі доходи від земельних податків на потреби общин (об`єднань общин).

(8) Якщо федерація запроваджує в окремих землях чи общинах (об`єднаннях общин) особливі інститути, існування і діяльність яких потребує безпосереднє збільшення затрат чи скорочення доходів для цих земель чи общин, то федерація забезпечує їх необхідною компенсацією, якщо землі чи общини не можуть нести такі видатки.

Стаття 107.(2) Закон гарантує, що різниця у фінансових можливостях поміж землями будуть компенсуватись в достатній мірі; при цьому повинні враховуватись фінансові можливості та потреби общин (чи об`єднань общин). Умови одержання подібної компенсації для земель і умови її використання землями, так як і критерії визначення розмірів компенсації, повинні бути встановлені законом. Закон може встановити, що федерація надасть свою власну допомогу економічно слаборозвинутим землям, призначену для додаткового покритт їх загальних фінансових потреб )додаткові асигнування).”

Як видно із приведених витягів, німецька Конституція, передбачає лише кілька фундаментальних норм, але які є цілком достатніми для їх наступного розвитку в законодавстві з гарантією закріпленння в спеціальних законах прав і можливостей органів місцевого самоврядування.