4. Види стратегій та їх характеристики.

Стратегія — загальний, не деталізований план певної діяльності, який охоплює тривалий період, спосіб досягнення складної цілі.

Дослідження економічних систем на рівні економіки в цілому, її галузевої та регіональної структури охоплює макроекономічний аналіз. Він спрямований на дослідження: темпів економічною зростання та структурної перебудови економіки; стану та перспектив розвитку товарного і фінансового ринків, а також ринків праці; виявлення основних макроекономічних пропорцій та індикаторів макроекономічної нестабільності (інфляції і безробіття), стану Державного бюджету і платіжного балансу тощо.

Результатом макроекономічного аналізу є: оцінка, висновки та пропозиції щодо змін економічної політики; напрацювання механізмів державного регулювання економічних відносин суб'єктів господарювання на внутрішньому і зовнішньому ринках; розробка цільових програм стратегічних та індикативних планів економічного зростання та ін.

Мікроекономічний аналіз має своїм предметом аналіз господарської діяльності первинних ланок економіки — підприємств, установ і організацій. Він спрямований на моделювання чи оцінювання результатів діяльності суб'єктів господарювання за всіма парамет-рами їх поведінки у внутрішньому та зовнішньому економічних середовищах. За результатами мікроекономічного аналізу створюється інформаційне забезпечення внутрішньогосподарської ієрархії управління за всіма часовими формами

Основні класифікаційні ознаки виділення різних видів стратегій економічного аналізу наведені у табл. 1.1.

Різновид базової стратегії	Критерії визначення характеру стратегії
1. Стратегія зростання (наступальна)	Об’єм продаж. Дохід. Частка ринку. Швидкість зростання.
2. Стратегія стабілізації (наступально-оборонна)	Дохід на об’єм продаж. Дохід на активи. Дохід на акції. Швидкість пожвавлення.
3. Стратегія виживання (оборонна)	Критичний аналіз: продуктів та ринків; фінансового стану; управління

5. Методи стратегічного аналізу середовище підприємства.

Самостійний творчий аналіз (планування) з використанням відомих традиційних методів і прийомів економічного аналізу включає такі методи:

А) Статистично-економічний метод. Прийоми: а) статистичне спостереження - для збору цифрових даних, вибіркового обстеження, анкетування тощо; б) прийоми економічного групування, порівняння, вирахування середніх і відносних величин, індексів тощо - для аналізу зібраного матеріалу, встановлення закономірностей, виявлення резервів, чинників, темпів змін, інтенсивності явищ.

Б) Розрахунково-конструктивний метод. Прийоми: а) виділення головної ланки; б) зважування; в) аналогії; г) евристичний; д) застосування нормативів - для виділення головних чинників і умов, створення системи заходів, моделей, концепцій, програм розвитку та інших проектів.

В) Абстрактно-логічний метод. Прийоми: а) індукції і дедукції; б) аналізу і синтезу; в) порівняння; г) системно-структурний; д) формалізації і моделювання; е) програмування і прогнозування - для розробки графічних і інших моделей, розширення визначень існуючих понять, створення системи роботи, концепцій і програм.

Г) Монографічний метод - для детального дослідження і опису окремого типового або передового підрозділу (об'єкту).

Д) Економіко-математичні методи, зокрема, симплекс-метод - для оптимізації об'єкта дослідження і максимізації прибутку; кореляційно-дисперсний аналіз - для встановлення взаємозалежностей складових об'єкта, виявлення чинників і рівня їх впливу.

Для стратегічного аналізу найчастіше використовуються методи:

розрахунково-аналітичні - балансовий, нормативний і інші;

графоаналітичні - екстраполяційні (трендові), сіткові, регресивно-аналітичні, кореляції, трендів тощо;

економіко-математичні - лінійного, нелінійного і дина мічного програмування, теорії ігор та інші;

евристичні (побудовані на досвіді дослідників і експертів) - методи експертних оцінок, методи сценаріїв, т.д.

Специфічні методи і моделі стратегічного аналізу, які, до речі, широко використовуються за рубежем, наступні: а) ме тод розриву; б) модель життєвого циклу товару (ЖЦТ); в) крива досвіду; г) модель „продукт-ринок», д) матричні методи портфельного аналізу (БКГ, „Мак-Кінсі», АДЛ) та інші. Більшість із них стануть предметом вивчення в даній і наступних темах.