- •Глава I
- •§ 1. Поняття державного будівництва і місцевого самоврядування в Україні
- •§ 2. Державне будівництво, місцеве самоврядування і право
- •§ 3. Конституційні основи державного будівництва і місцевого самоврядування
- •§ 4. Наука та навчальний курс «Державне будівництво і місцеве самоврядування»
- •§ 5. Організаційні засади державної служби в Україні
- •Глава II
- •§ 1. Організаційна побудова Верховної Ради
- •§ 2. Організаційно-правові форми і методи роботи Верховної Ради
- •§ 3. Організація роботи комітетів, комісій та депутатських груп ( фракцій) Верховної Ради
- •§ 4. Організація роботи Голови Верховної Ради України, його Першого заступника і заступника
- •§ 5. Організація роботи народних депутатів України
- •§ 6. Порядок організації і діяльності Верховної Ради за спеціальними процедурами
- •§ 7. Організація роботи апарату Верховної Ради
- •§ 3. Порядок діяльності та акти Рахункової палати
- •§ 4. Контроль та гарантії діяльності Рахункової палати
- •Глава IV
- •§ 1. Завдання та порядок призначення, ''••' звільнення та припинення повноважень Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •§ 2. Організація діяльності та повноваження
- •§ 3. Гарантії діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- •Глава V
- •§ 1. Організація підготовки і проведення виборів Президента України
- •§ 2. Організація діяльності Президента України як глави держави
- •§ 3. Організація діяльності Президента України
- •§ 4. Організація взаємодії Президента України
- •§ 5. Організація діяльності Адміністрації Президента України
- •Глава VI
- •§ 1. Становлення Ради національної безпеки
- •§ 2. Склад і структура Ради національної безпеки і оборони України
- •§ 3. Завдання, функції та компетенція Ради національної безпеки і оборони України
- •§ 4. Порядок діяльності та акти Ради національної безпеки і оборони України
- •Глава VII
- •§ 1. Організація роботи Кабінету Міністрів України
- •§ 2. Організація роботи міністерств,
- •§ 3. Організація роботи місцевих державних адміністрацій
- •Глава VIII
- •§1. Поняття та ознаки місцевого самоврядування
- •§ 2. Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування
- •§ 3. Компетенція органів та посадових осіб місцевого самоврядування
- •§ 4. Порядок формування, організація роботи органів та посадових осіб місцевого самоврядування
- •§ 5. Гарантії діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
- •Глава IX
- •§ 1. Загальна характеристика організації роботи
- •§ 2. Організація роботи Конституційного Суду України
- •§ 3. Організація роботи територіальних судів
- •§ 4. Організація роботи спеціальних судів
- •§ 5. Організація роботи Вищої ради юстиції
- •§ 6. Організація роботи прокуратури
- •§ 7. Організація роботи інших правоохоронних органів
- •Глава X
- •§ 1. Статус Автономної Республіки Крим
- •§ 2. Організація роботи Верховної Ради Автономної Республіки Крим: порядок формування, структура, нормотворча діяльність
- •§ 3. Організація роботи виконавчих органів Автономної Республіки Крим
- •§ 4. Представництво Президента України
Глава IX
Організація роботи судової влади, прокуратури та інших правоохоронних _______органів_____
§ 1. Загальна характеристика організації роботи
органів судової влади, прокуратури
та інших правоохоронних органів
Розглянемо конституційні основи порядку утворення і функціонування системи таких груп органів: а) судової влади; б) прокуратури; в) правоохорони.
В Україні після прийняття Конституції судова влада діє як самостійна гілка влади. Конституція України визначає лише базові положення судової системи та закріплює конституційні засади подальшого розвитку судів та законодавства про організацію і діяльність системи судів загальної юрисдикції. Правосуддя в Україні здійснюють Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в Українській державі. Як вид державної Діяльності правосуддя пов'язане з вирішенням різних соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право. Реалізується правосуддя шляхом розгляду в судових засіданнях кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справ з додержанням встановленої законодавством процесуальної форми.
Правосуддя здійснюють професійні судді. Народові України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя чеРез запровадження інститутів народних засідателів і присяжних. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише законові. Вони здійснюють судочинство одноособово, колегією суддів чи судом присяжних на засадах: а) законності; б) рів-
ності
усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
забезпечення доведеності вини; г) змагальності сторін та сво-'^и в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом
- 196-
- 197-
їх переконливості; д) підтримання державного обвинувачення у суді прокурором; е) забезпечення обвинуваченому права на захист; є) гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами; ж) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; з) обов'язковості рішень суду.
Законом можуть бути визначені й інші засади судочинства. Особи, винні у виявленні неповаги до суду, притягаються до юридичної відповідальності.
Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Згідно з Конституцією в Україні необхідно створити апеляційні та місцеві суди, порядок утворення і функціонування яких необхідно врегулювати прийнятими законами. Конституція забороняє створювати надзвичайні та особливі суди. Відповідно> до ст. 12 розділу XV Конституції України «Перехідні положен-', ня» в Україні здійснюється судово-правова реформа з метою] приведення у відповідність з Конституцією України 1996 р. матеріального і процесуального законодавства, що закріплює, регулює та охороняє правовідносини у сфері формування і функціонування судової влади в Україні. Розроблена на підставі чинної) Конституції Концепція судово-правової реформи передбачає систему судів загальної юрисдикції, що побудована за принципами територіальності і спеціалізації: а) місцеві суди; б) апеляційні суди; в) військові суди; г) господарські суди; д) вищі суди. Очолює систему судів загальної юрисдикції Верховний Суд України.
До місцевих судів включають районні (міські) суди, в яких,) розглядають у першій інстанції всі цивільні та адміністративні,! справи одноособово професійні судді. Кримінальні справи, де законом передбачено позбавлення волі, розглядають: а) до п'яти; років включно — одноособово; б) до десяти років включно — судом у складі одного професійного судді і двох народних засідателів; в) понад десять років — судом у складі судді і шести присяж-1 них (суд присяжних). Місцеві суди розглядають цивільні, адміністративні та кримінальні справи. На суддів з адміністративних справ покладається обов'язок здійснювати судовий контроль за правомірністю процесуальних дій і рішень органів дізнання та досудового слідства.
Апеляційні суди утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Вони розглядають апеляції на рішення місцевих судів колегіальне у складі трьох професійних суддів відділення у цивільних, адміністративних чи кримі-
- 198-
нальних справах. Голова апеляційного суду чи один із заступників якого він призначить, вирішують питання про дозвіл відповідним підрозділам на негласне проникнення у приміщення, візуальне спостереження чи отримання інформації по каналах зв'язку чи з телеграфио-поштових відправлень або з застосуванням інших технічних засобів.
Військові суди гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил розглядають лише справи про військові злочини, вчинені військовослужбовцями, та скарги військовослужбовців на неправомірні дії військових посадових осіб та органів військового управління. Усі справи у першій інстанції розглядають військові суди гарнізонів. Апеляційними судами є військові суди регіонів і Військово-Морських Сил. Очолює систему військових судів Вищий військовий суд.
Систему господарських судів в Україні становлять господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, окружні та Вищий господарський суд. У першій інстанції одноособово чи колегіальне у складі трьох суддів господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядають усі господарські справи. Окружні суди охоплюють кілька областей за регіонами (Західного, Східного, Центрального, Південного), які є апеляційною інстанцією щодо вищезгаданих господарських судів. У касаційному порядку або за нововиявленими обставинами рішення цих судів можуть бути переглянуті Вищим господарським судом України.
Верховний Суд України відповідно до Концепції включає в себе такі вищі суди: а) цивільний; б) господарський; в) адміністративний; г) кримінальний; д) військовий. Вищі суди справ у першій інстанції не розглядають і є касаційною інстанцією для місцевих та апеляційних судів.
Минуло вже понад три роки з відведених п'яти на проведення судово-правової реформи, «але відчутних зрушень не видно. Багато що, коли не все, впирається у відсутність закону про судовий устрій», — відмітив Л. Д. Кучма на IV з'їзді суддів України 15 грудня 1999 р. Активізація проведення судово-правової реформи сприятиме поліпшенню організації і діяльності судової влади.
Таким чином, для реалізації конституційно-правових норм з питань судово-правової реформи необхідно прийняти цілий комплекс нормативно-правових актів на рівні законів та під-законних актів, у тому числі і процесуальних, що встановлюють порядок утворення і функціонування поки що неіснуючих судових органів та їх структурних підрозділів.
- 199-
Нагляд за додержанням законності в Україні здійснюють Генеральний Прокурор України та підпорядковані йому прокуро ри. Прокуратура була й залишається традиційною системою правоохоронних органів у національній правовій системі України. Органи прокуратури становлять єдину централізовану систему. Вони здійснюють свої повноваження гласно і незалежно від будь-яких державних органів та органів місцевого самоврядування. Вплив у будь-якій формі на прокурорів з метою схилити їх на прийняття незаконних рішень чи ухилитися від їх прийняття тягне за собою встановлену законом юридичну відповідальність. Порядок утворення, організації і діяльності органів прокуратури закріплюється у Конституції та законах України. Відповідно до ст. 121 Конституції України за прокуратурою залишаються наглядові функції, що пов'язані з реалізацією судочинства, опера-тивно-розшукової діяльності, дізнанням та досудовим слідством, виконанням кримінальних покарань та інших примусових заходів, що обмежують індивідуальну свободу і недоторканність людини і громадянина. Функції загального нагляду та попереднього слідства згідно з Конституцією України прокуратура здійснює у межах перехідного періоду, але не більше ніж п'ять років з дня прийняття чинної Конституції.
Правоохоронна діяльність, забезпечення державної безпеки та захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законами. Вищезгадані військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод людини та громадянина або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у цих військових формуваннях та правоохоронних органах, а також членів їхніх сімей. Забороняється створення і функціонування в Україні будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
До системи правоохоронних органів згідно з Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р. включаються органи: а) прокуратури; б) внутрішніх справ; в) служби безпеки; г) митні; д) охорони державного кордону; е) державної податкової служби; є) державної контрольно-ревізійної служби; ж) рибоохорони; з) державної лісової охорони; й) інші органи, які здійснюють правоза-стосовні або правоохоронні функції.
Отже, нам слід розглянути порядок утворення, організації та діяльності державних органів правосуддя, прокуратури та правоохоронних органів.
-200-