- •Розділ 1 Загальна характеристика зрошувальної системи
- •. Природно-кліматичні умови зрошуваного масиву
- •1.1.1. Географічне положення
- •1.1.2. Кліматичні умови
- •1.1.3. Рельєф та ґрунтовий покрив
- •1.2. Агроекономічна характеристика осушувально-зволожувальної системи
- •1.3. Технічна характеристика осушувально-зволожувальної системи
- •1.3.1. Головна водозабірна споруда
- •1.3.2. Канали
- •1.3.3. Гідротехнічні споруди на відкритій зрошувальній мережі
- •1.3.4. Розподіл зрошуваної площі за способом та технікою поливу
- •1.3.5. Балансова вартість системи та вартість ремонтно-експлуатаційних робіт
- •Розділ 2 Внутрішньогосподарський план водокористування
- •2.1. План проведення поливів сільськогосподарських культур
- •2.2. План подачі води на зрошувальну ді/лянку
- •2.3. Організація та проведення поливів в господарстві
- •2.3.1. Підготовка зрошуваних площ до поливів
- •2.3.2. Підготовка зрошувальної мережі до поливів
- •2.3.3. Організація і проведення поливів
- •2.3.4. Облік води в господарстві при поливах
- •2.3.5. Методика і технологія оперативне коригування поливів
- •Розділ 3
- •Заходи щодо підвищення коефіцієнта корисної дії (к.К.Д.) внутрішньогосподарської зрошувальної мережі
- •Вартість протифільтраційних заходів на зрошувальній системі в розрізі землекористувачів
- •4.1.2. Догляд за зрошувальною системою
- •4.1.3. Ремонти на зрошувальній системі
- •4.2. Технічна експлуатація каналів і споруд
- •4.2.1. Загальні вимоги і правила експлуатації каналів і споруд
- •4.2.3. Обстеження і оцінка технічного стану каналів
- •Обстеження каналів та оцінка їх технічного стану, разом зі складанням відповідної документації відносяться до робіт з нагляду і може входити також, як початковий етап, до робіт з догляду.
- •4.2.4. Розрахунок очищення каналів від намулу
- •4.2.5. Розрахунок очищення каналів від рослинності
- •Розділ 4. Технічне обслуговування і ремонт елементів внутрігосподарської зрошувальної системи
- •4.1 .Загальний склад заходів з технічної експлуатації зрошувальної системи.
- •4.1.1. Нагляд за зрошувальною системою
- •Перелік основних видів нагляду за зрошувальною системою на зрошувальній ділянці ксп «Іскра»
- •4.1.2. Догляд за зрошувальною системою
- •Перелік основних видів технічного догляду за зрошувальною системою на зрошувальній ділянці ксп «Іскра»
- •4.1.3. Ремонти на зрошувальній системі
- •Перелік можливих видів поточного ремонту зрошувальної системи на зрошувальній ділянці ксп «Іскра»
- •Перелік можливих видів капітального ремонту зрошувальної системи на зрошувальній ділянці ксп «Іскра»
- •4.2. Технічна експлуатація каналів і споруд
- •4.2.1. Загальні вимоги і правила експлуатації каналів і споруд
- •Відомість можливих дефектів і пошкоджень та їх наслідків для господарських каналів ксп «Іскра»
- •Відомість можливих дефектів і пошкоджень та їх наслідків для споруд на господарських каналах ксп «Іскра»
- •4.2.3. Обстеження і оцінка технічного стану каналів
- •Обстеження каналів та оцінка їх технічного стану, разом зі складанням відповідної документації відносяться до робіт з нагляду і може входити також, як початковий етап, до робіт з догляду.
- •Обстеження і оцінки технічного стану конструктивних елементів зрошувального каналу 1к1 ксп «Іскра»
- •Література
2.3. Організація та проведення поливів в господарстві
У цьому розділі розрахунково-пояснювальної записки для господарства, що розглядається в курсовому проекті, користуючись літературними джерелами, коротко висвітлюються такі питання:
2.3.1. Підготовка зрошуваних площ до поливів
У процесі експлуатації зрошувальної ділянки поверхня її порушується і змінюється. В наслідок обробітку, оранки, нарізування поливної мережі і поливів на поверхні поля утворюються розгінні борозни, звальні гребені, грунту від раніше нарізаної мережі та інші нерівності, що погіршують якість поливу і утруднюють його проведення. Для цього необхідне поточне експлуаційне планування зрошувальних полів. Поля, призначені для культур ранніх строків сівби, або садіння, слід вирівнювати восени, або на прикінці літа, після збирання попередніх культур. Поточне планування бажано проводити при оптимальній вологості ґрунту, коли немає залипання робочих органів і забеспечується висока якість планування виконується довгобазовими планувальниками і планувальниками – волокушами. В практиці експлуатації використовується причіпні та наначіпні довгобазові планувальники марок ПТ - 4А, П – 4, П – 2,8. Планування довгобазові причіпними планувальниками ведеться по зораному, добро оочищеному від рослинних залишків, полю. При перших проходах колеса планувальника дещо занурюються у зораний грунт, тому рекомендується на цей період підняти його ковш начопорною поверхнею на 4 - 5 см, при останіх проходах планувальника ковш опускають до стискання з опорною поверхнею, при цьому ківш планувальника зрізує грунт з підвищених елементів мікрорельєфу, перемішує і відсипає його, наповнюючи понижені місця. Найчастіше планування здіснюється за три проходи. Перший і останній проходи роблять у напрямку поливу, а при другому проході поля обробляють у поперечному напрямку.
Крім того, для планування полів використовують причіпні або начіпні планувальники - волокуші.
На вирівняному, добре підготовленому полі розпочинають нарізування поливну тимчасової зрошувальної поливної мережі. Перед усім, на полі нарізують поливну мережну, конструкція якої залежить від прийгятої техніки поливу, характеру вирощуваних культур.
Звичні поточні борозни нарізують начіпними культиваторами КОН – 2.8 або КРН - 4.2, глибину борозен беруть від 12 до 20 см залежно від властивостей ґрунту, ширини міжряддя, культури і повздовжнього похилу місцевості. Відстань між вісями поливних борозен залежать від водно -фізичних властивостей ґрунту і принятої технології вирощування культур.
Борозни - щілини нарізують борозноутворючами - щілинорізами БЩН - 2 БЩН - 3, як правило за один прохід, глибиною 35 см і широною но верху 40 см.
Земляні валики (пали) смуг нарізують смугоутворячами типу. ПАЛ - КЗУ, оз та смугоутворючами звального та розгінного та типів.
Звальний смуготворення зрізує з поверхні тонкий шар ґрунту і спрямовую його в отвір між двома стволами, які й формують валики 12 – 18 см заввишки, одночасно планується по половні смуги з кожного боку валики.
Розгінний смугоутворювач розсуває грунтно всю ширині смуги і відсипає два овмежуючих її напіввалики.
Після нарізування поливної мережі приступають до створення вивідних й допоміжних борозен а потім - тимчасових зрошувачів. Вивідні й допоміжні борозни бувають двобортними і однобортними. Дворотні вивідні й допоміжні борозни та тимчасові зрошувачі нарізують каналокопачами КЗУ - 0,3Б, КПУ - 2000А, КОР - 500А, МК - 13, МК - 17. Універсальний канавокопач - зарівнювач КЗУ - 0,3Б нарізує вівідні борозни і тимчасові зрошувачі,які розраховані пропуск не більше 40…60 л/с. Якщо витрата тимчасових зрошувачів маєє бути 100…200л/с то їх нарізують КПУ- 2000А та КОР - 500А.
Одобортні борозни нарізують однобортним поворотним канавокопачем. Під час руху канавокопача в одному напрямі включається одна полиця, яка створює профіль борозни і відвалює грунт в гору. Рухаючись у зворотньому напрямі поцьому самому сліду, він поглиблює профіль борозни, а грунт відвалюється при цьому другою полицею, як раніше, в гору.
Календарний план проведення поливів сількогосподарських поливів сількогосподарських культур складають на весь поливний період, тому він не може враховувати реальну потребу рослин у воді в різні періоди їхнього розвитку.