Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Потапчук ВГС.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
263.7 Кб
Скачать

2.3.3. Організація і проведення поливів

Технологія поливів передбачає безпосередньо визначення технологічних схем поливів ДМ, схеми поверхневих способів, їх опис, кількості поливальників, поливного інвентара, тощо.

На даній зрошувальній ділянці в більшості ми використовуємо такий вид зрошення як дощування. Але є одне поле, виноградники, яке ми будемо поливати по борознам. В парку поливної техніки на даній ділянці наявні такі ДМ як ДДН-100, «Кубань», «Фрегат», «Волжанка» та «Радуга». Технологічні схеми поливів даною технікою різні. Наприклад, «Радуга», вона являє собою пересувний дощувальний агрегат, який працює від ЗЗМ,яка в свою чергу працює від НС, це означає що нам необхідна певна кількість поливальників щоб вони слідкували за роботою ДМ, пересували її з позиції на позицію, проводили ТО.

«Волжанка» ж в свою чергу являє собою водопровідний трубопровід на колесах, який складається з двох крил. Працює позиційно із фронтальним механізованим переміщенням. Полив здійснює так, що в одному напрямку переміщують два крила в робочому стані, а після поливу в вихідну позицію вона вертаються в холосту. Так само для цієї машини необхідна наявність оператора-поливальника, котрий приводить в робоче положення ДМ, слідкує за підключенням машини до гідрантів, тощо.

ДМ «Кубань» працює на великих витратах, в межах 160…200 л/с. Водозабір здійснює з відкритого облицьованого каналу, оснащена електроприводом. Для цієї машини необхідний механік-оператор, оскільки їх в нас дві, то одного оператора нам вистачить. В свою чергу полив «Кубань» здійснює по дільницям з середини поля, видаючи перемінні поливні норми, адже дана машина також може враховувати кількість видачі поливної норми – понижену, повишену, середню.

2.3.4. Облік води в господарстві при поливах

Показником меліоративного стану зрошувальних земель є глибина залягання ґрунтових вод та ступінь засоленості ґрунтів, яка визначається по сухому залишку водо розчинних солей в водній витяжці в процентах від маси сухого ґрунту. Контроль з рівнем ґрунтових вод здіснюється за допомогою спостережених свердловин, які пробурені на зрошуваних полях і служать для уточення поливних режимів сількогосподарських культур. Крім того, на спеціально відведених площадках розміщених безпосередньо біля свердловин три рази на рік беруться проби ґрунту для лабораторного визначення їх хімічного складу, ступення і характеру засоленості. Одночасно відбирають проби води на хімічнний аналіз із спостережувальних свердловин. В підсумку складають карти глибин мінеральних вод, ступеню і характеру засоленості ґрунтів на початок і кінець зрошувального періоду. Для оцінки динаміки засоленості ґрунтів періодичного один раз в 3 - 5 років, проводиться сольова зйомка ділянок зрошувальної території.

Для одліку води в господарстві передбачено господарський пост обліку води (обладнаний водомірною приставкою Краснова )за допогою якого вираховують обсяги води, щоподаються на зрошувальну ділянку. Для визначення фактичних поливних норм кожна дощувальна машина обладнується водомірами водопровідного типу ВД - 180. На полях з поверхневим способом поливу для визначення фактичних поливних норм використовується водоміри Іванова та Чіполетті або водомірні насадки, які використовуються в головах тимчасових зрошувачів.