36. В німецькому екзистенціалізмі м.Гайдеггера і к.Ясперса поширена теза: «Мова - це дім буття». Ваше ставлення до цієї тези.

На мою думку, М.Гайдеггер досить точно відмітив суть мови, і її значення для суспільства. На думку багатьох філософів, буття - це життя. Буття ж у філософській антропології розглядається як здатність людини виходи за сферу об’єктивності і обґрунтовувати усе суще. Для нім. філософа-екзистенціаліста М.Гайдеггера (1889-1976) буття було і лишається головною справою думки (праця „Буття і час”). Питання про буття найбільш важливе для людської істоти. М.Гайдеггер визначає його як „Dasein”: тут буття, відкрите буття, чиста присутність до речових визначень. Особливості буття людини не вичерпуються тим, що людина – природна істота. Згідно знаменитому положенню Гайдеггера, «мова є дім буття». Справа в тому, що одне з визначень Dasein, даних у «Бутті і часу», - це «розуміння», а сфера розуміння встановлюється мовою або сама є мова. Відповідно, мову можна розуміти як певну сферу, в якій розгортається (існування) екзистенція Dasein, образно - як «будинок її буття». Так само, як і в інших відносинах, у ставленні до мови екзистенція Dasein може бути «власною» та «невласною». Саме в метафізиці мова розуміється, як суто допоміжний засіб вираження думки. Розуміння мови виходить з припущення, що «всередині» людини є деякі смисли, які він «виражає» назовні за допомогою слова. Тобто для звичайного розуміння («невласного») мова - це говоріння. За Гайдеггером, мова в його власному розумінні є щось значно більше. Філософ визначає мову в цьому змісті як Сказ. Мова не «говорить», він «оповідає». Мова не набір знаків, що є простою представленістю речей, а навпаки, слово являє сутність речі. З точки зору М. Гайдеггера, традиційні методи філософії повинні доповнюватися герменевтичних аналізом мови і мислення. Філософське дослідження М. Гайдеггера про мову, а також поставлена ​​ним проблема розуміння, зумовило виникнення герменевтичного підходу до аналізу культури і свідомості. Отже, мова, за М. Гайдеггером, - не просто «дім буття», а одночасно є самим буттям. За тим же Гайдеггером, істина знаходить свій вияв у мові, в першу чергу, в поезії, перетворюючи поета на головного інтерпретатора Одкровення. Поет подібний до Бога: у творенні свого світу він абсолютно вільний, але й несе всю повноту відповідальності.

37. Особистістю народжуються чи стають? Ваші пропозиції щодо шляхів становлення особистості в сучасну добу.

38. Розмірковуючи про сенс людського життя видатний український філософ Г.С.Сковорода (1722-1794) повчав: «Щастіє твоє і мір твій, і рай твій, і Бог твій внутрь тебя есть... Щастя як основного прагнення в житті людини марно шукати ззовні, його не можна знайти ніде, скільки б людина не шукала, адже воно завжди з людиною. Як риба у воді - так ми у щасті. Воно подібне до сонячного світла, потрібно відкрити для нього своє серце через пізнання самого себе. Прислухайся до свого внутрішнього голосу, довідайся, «что тебе сродное», прислухайся до свого божественного хисту, даного тобі Богом природи, і Він «зажжет охоту, закуражит к труду, увенчает ... благословением главу твою». Які принципи духовної саморозбудови особистості викладені в словах видатного українського мислителя?

39. Видатний педагог В.О.Сухомлинський так визначав сенс людського ; життя: «Сенс нашого життя-щастя людського спілкування. Не в тому щастя, щоб зачинитися від людей, а в тому, щоб вищою потребою... була , потреба в людині». В чому Ви вбачаєте мету і сенс життя в сучасному світі?

40. Характеризуючи людське буття, М.М.Бахтін пише: «Бути - значить бути для іншого і через нього для себе. Людина вся завжди на рубежі. Дивлячись вглиб себе, вона дивиться в очі іншого...» Чи поділяєте ви цю точку зору? Які суттєві характеристики людського буття відображені в міркуваннях видатного лінгвіста?

41. Сучасний український філософ С.Б.Кримський визначає філософію як «шлях людяності і надії», як усвідомлення долі людини як найважливішої складової світового процесу. Чи поділяєте Ви таку високу оцінку філософського знання?

42. Давньогрецький філософ Епікур (341-270 p.p.до н.ч.) залишив нащадкам таку пораду: »Нехай ніхто з молоду не відкидає філософію, а в старості не втомлюється займатися філософією, бо ніхто не буває ні недостиглим, ні перестиглим для здоров’я душі». В чому Ви вбачаєте корисність філософії для формування духовного світу людини?

43. І.Кант, видатний представник класичної німецької філософії стверджував, що в світі все може бути використане для досягнення якихось цілей - все, крім людини. «В ряду цілей... людина є ціль сама по собі, тобто, ніколи, ніким, навіть Богом, не може бути використана тільки як засіб, не будучи при тому разом з тим ціллю». Доведіть актуальність гуманістичної ідеї І.Канта, аналізуючи перебіг сучасних історичних подій.

44. Відомий сучасний філософ М.К.Мамардашвілі, досліджуючи вічну філософську проблему життя і смерті, вважав, що людина повинна жити так, як начебто вона безсмертна, тому завжди прагнути до того, чого в реальному житті в принципі досягти неможливо. Людина здатна силою життя, характеру, силою розуміння, зусиллям волі заповнювати порожнечу. Призначення людини необмежене умовами і межами життя, тому і виникає символ безсмертної душі. Які способи подолання людиною небуття Вам відомі?

45. Дайте визначення предмету соціальної філософії. Які функції виконує соціальна філософія в сучасному світі?