Лекція
Тема: Внутрішньочерепні отогенні ускладнення
План:
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення.
Нейросенсорна приглухуватість.
Глухота та глухонімота.
Отогенні внутрішньочерепні ускладнення є важкими, життєво небезпечними захворюваннями. Вони виникають у результаті проникнення інфекції з вуха у порожнину черепа. В таких випадках може виникнути : менінгіт, абсцес мозку і мозочка, синус-тромбоз, абсцес півкуль великого мозку, арахноїдит.
Причина: гостри та хронічні середні отити.
Етіологія: причиною отогенних ускладнень є ті самі мікроби які спричинили отит. У разі гострого отиту переважають стафілококи, стрептококи, пневмококи. У разі хронічного крім того виділяють протей, синьогнійну
паличку тощо.
Шляхи проникнення інфекції у порожнину черепа:
контактний, коли в результаті руйнування кісткових стінок середнього чи внутрішнього вуха виникає безпосередній контакт запального вогнища з оболонками мозку.
гематогенний чи лімфогенний, коли інфекція проникає у порожнину черепа з плином крові чи лімфи.
периневральний чи периваскулярний , коли запальний процес розповсюджується у підоболонковий простір по каналах, що природно існують у скроневій кістці ( де проходять нерви, судини тощо.
Патогенез: залежно від етапів поширення інфекції з вуха в порожнину черепа послідовно можуть утворюваться гнояки, розташовані назовні від твердої мозкової оболонки (екстрадуральний абсцес), між оболонками головного мозку (субдуральний абсцес). Запальний процес може переходити на венозну пазуху – виникає синус-тромбоз. Якщо інфекція проникає глибше, то розвивається розлитий гнійний менінгіт. До гнійного процесу може залучаться навіть речовина головного мозку, що призводить до утворення абсцесів півкуль головного мозку і мозочка.
Отогенний гнійний менінгіт.
Це запалення оболонок головного мозку. Уражуються павутинна і судинна мозкові оболонки. Інфекція проникає із середнього та внутрішнього вуха. Залежно від ексудату буває гнійний і серозний.
Клініка:
- виражений головний біль, який посилюється під час будь-якого зовнішнього подразнення, наприклад під час дотику до шкіри хворого, голосних звуків, яскравого освітлення.
- нудота, блювання виникають часто на висоті головного болю і не пов’язані зі вживанням їжі,
- Т тіла 38,5-39, тахіпное, пульс прискорений , відповідає підвищенню Т
- загальний стан хворого важкий, може спостерігатися затьмарення свідомості, що переходить в марення,
- хворі нерідко набувають пози курка рушниці або лягавого собаки, вони лежать на боці або на спині із зігнутими ногами і закинутою головою,
Характерними є менінгеальні симптоми, або менінгеальні знаки:
Ригідність потиличних м’язів – неможливість дістати підборіддям до яремної виразки.
Симптом Керніга – хворому , який лежить на спині, згинають ноги в кульшовому і колінному суглобах, потім намагаються розігнути ногу в коліні – у разі менінгіту нога розгинається не повністю
Симптоми Брудзінського :верхній - під час дослідження ригідності потиличних м’язів ноги хворого згинаються і підтягуються до живота, нижній – під час розгинання однієї ноги хворого інша нога водночас згинається в колінному і кульшовому суглобах.
спостерігається випинання очних яблук, різні розміри правої і лівої зіниць.
Діагностика: - в аналізу крові – ознаки запалення
при спинномозковій пункції рідина витікає під підвищеним тиском, каламутна та містить багато клітинних елементів, іноді – бактерії.
Синустромбоз і отогенний сепсис.
У разі гнійного запалення середнього вуха інфекція генералізується, мікроби проникають в кров, виникає сепсис. Частіше це буває в результаті синус-тромбозу.
Клініка: симптоми поділяють на 2 групи:
загальні симптоми
вогнищеві симптоми, зумовлені ураженням сигмоподібної пазухи.
Загальні симптоми:
відбувається швидке збільшення Т до 39-41 С, що супроводжується ознобом, після цього через декілька годин Т швидко (критично) знижується, що супроводжується проливним потом. Таких підвищень Т протягом доби може бути кілька.
пульс збільшується відповідно до Т.
порушення функції ЦНС (ступор, кома)
шкіра хворого бліда із землистим відтінком, може бути жовтяничність шкіри і склер,
в аналізі крові – лейкоцитоз, зміщення формули вліво
ознобу, де виявляють збудника
мікроби розносяться за ходом кров’яного русла й осідають в інших органах, виникають гнояки в легенях, суглобах, а також спостерігаються септичні ураження серця, нирок, печінки, травного тракту тощо. Відзначається збільшення селезінки. Найчастіше хворі помирають від легеневих ускладнень.
Вогнищевиі симптоми:
спостерігається набряк і болісність м’яких тканин по задньому краю соскоподібного відростка,
болісність під час пальпації шиї з хворого боку,
часто голова хворого нахилена в бік ураження.