- •Діти з порушенням слуху і його причини.
- •Класифікація дітей з порушенням слуху.
- •Психічний розвиток дітей з вадами слуху.
- •Психічний розвиток глухих від народження
- •Психічний розвиток слабочуючих
- •Методи дослідження гостроти слухи.
- •Найбільш простим методом обстеження слуху є дослідження слуху за допомогою мови шепітної і звичайної розмовної гучності. Слова підбирають з низькою і високою частотною характеристикою. Наприклад:
- •Аудіометрія
Лекція 10. Порушення слуху
Діти з порушенням слуху і його причини.
Методи дослідження гостроти слухи.
Діти з порушенням слуху і його причини.
Слух відіграє важливу роль у розвитку людини. Слухом називається здатність організму сприймати і диференціювати звукові коливання за допомогою слухового аналізатора.
Втрата слуху, навіть часткова, створює бар’єр між людиною і суспільством, утруднює оволодіння знаннями і спеціальністю, обмежує трудову і суспільну діяльність, затримує розвиток особистості. Відсутність слуху серйозно обмежує й естетичне виховання особи, адже людина позбавляється можливості нормально сприймати музику.
У слабочуючих і глухих дітей з рано придбаними чи уродженими недоліками слуху статичні і локомоторні функції відстають у своєму розвитку. На першому році життя в глухих дітей відзначається відставання в термінах утримання голови, запізнювання в оволодінні ходьбою. Діти часто не володіють тим руховим досвідом, що є до цього часу в дітей, що чують: не вміють швидко бігати, стрибати, повзати, робити найпростіші рухи, наслідуючи дорослих. Сформовані рухи характеризуються порушенням координації, орієнтування в просторі, острахом висоти, сповільненістю і скутістю. Найбільша своєрідність у розвитку рухових якостей у дошкільників з порушеннями слуху відзначається в рівнях швидкісних якостей і рівноваги. Слабочуючі діти трирічного віку не виконують завдання на збереження статичної рівноваги, з якими справляються однолітки, що чують. Хоча в дошкільному віці в дітей з порушеннями слуху починається процес поліпшення стану рівноваги, різких змін не відбувається. Глухі діти за показниками якості рівноваги поступаються не тільки чуючим, але і сліпим, слабозорим і розумово відсталим дітям.
Багатьом слабочуючим і глухим дітям притаманні порушення дрібної моторики (рухів пальців, артикуляційного апарата), що відбивається надалі на формуванні різних видів дитячої діяльності. При виконанні багатьох рухів, у тому числі і побутових, діти з вадами слуху створюють зайвий шум, неритмічні й уповільнені рухи. Це виявляється в хибкій ході, човганні ногами, некоординованих і неспритних рухах. Спостерігається асиметрія кроків, похитування корпусу, підвищена різкість рухів.
Причини порушення слуху:
Спадкові – зустрічається не часто: майже 90% дітей, народжених від глухих батьків, не мають порушень слуху.
Вроджені:
Вірусна інфекція матері (кір, краснуха, грип, вірус герпесу)
вживання матір'ю алкоголю;
лікування стрептоміцином і іншими лікарськими препаратами;
Травматичні пошкодження плоду в перші місяці вагітності
Вроджена деформація слухових кісточок
Недорозвиток слухового нерву
Аклюзія(недорозвинення внутрішнього вуха)
Відсутність барабанної перетинки
Атрезія (зарощування зовнішнього слухового проходу)
Набуті (до трьох років):
гостре або хроніче запалення середнього вуха: відбуваються патологічні зміни в середньому вусі — прорив барабанної перетинки, рубці, зрощення, що приводить до порушення рухливості барабанної перетинки і ланцюга слухових кісточок;
хронічні захворювання носа і носоглотки (наприклад, аденоїдні розрощування); при цьому порушується прохідність євстахієвої труби;
Різні захворювання – менінгіт, енцефаліт, пневмонія, свинка, неврит слухового нерва, грип та його ускладнення;
Механічні травми голови – забиті місця, удари, впливи зверх сильних звукових подразників.
Токсичні ураження
Судинні розлади