3.Напад на редакцію

Метою нападів на редакції ЗМІ є залякування, помста, або вик­радення носіїв шформації. У перших двох випадках, в Україні нерідко вдаються до стрілянини по вікнах вночі, коли в редакції нікого немає, або підпалюють приміщення.

У середині 90-х років та на початку 2000-х, напади на мас-медіа серед білого дня не були дивиною. Люди, часто з масками, респіра­торами чи протигазами на обличчях, інколи зодягнуті у камуф-іяж, вривались в кабінети редакщй, трощили техніку і били жур­налістів. Міліція розслідувала справи, встановлювала організа­торів і учасників злочинів, проте до суду чомусь так і не доходило. Жахливою повсякденністю України було не лише насильство проти преси, а й майже загальна безкарність таких дій. Після 2004 року ситуація в країні змінилась, і напади на редакції стали більш "цивілізованими". Так, згідно зі статистикою Інститу-

ту Масової Інформації, тепер "прийнято" нападати вночі, щоб обійтись без свідків та людських жертв, стріляти по вікнах, рідше - влаштовувати підпали. Традиційно, ситуація загострюється пе­ред виборами.

Вночі 23 липня 2007 року невідомі з автоматів обстріляли ре­дакцію газети "Істеблішмент "у Запоріжжі. Було розбито вікна на першому поверсі будівлі, де розташована редакція, і вікна на бал­коні, розташованому біля приміщення, де зазвичай знаходяться журналісти. За попередніми даними, нічого не викрадено, інших по­шкоджень у будівлі редакції немає.

Будь-яке З МІ в Україні, особливо таке, що проводить розсліду­вання на гострі суспільні теми, не є застрахованим від нападів. Ро­ботодавці повинні пам'ятати, що, згідно законодавства, вони не­суть персональну відповідальність за життя і здоров'я своїх співробітників. Тому, в їхніх же інтересах вжити низку запобіжних заходів, щоб завадити нападам на приміщення редакції і можли­вим людським жертвам:

• Не економити гроші на охороні. Охоронці повинні сидіти при вході в офіс ЗМІ, перевіряти посвідчення осіб, що проходять всередину. Також, бажано вести журнал відвідувань, де б за­значалось, хто і до кого прийшов, з якого по який час був візит.

• Встановити сигналізацію, датчики руху, тривожну кнопку, проведену на центральний пункт міліції, який одразу відреа-гує у випадку небезпеки.

• Встановити системи аудіо та відео спостереження при вході.

• Встановіть решітки на вікнах, по можливості, укріпити двері.

• Застрахувати приміщення і майно на випадок крадіжки або руйнування.

• Періодично слід обходити приміщення і перевіряти його захи­щеність.

• У редакції обов'язково повинен бути хоча б один вогнегасник, краще - повний протипожежний комплект, перевірений та у справному стані.

• Проінструктувати або провести навчання працівників щодо порядку дій у випадку надзвичайних ситуацій, протипожеж­ної охорони.

Дотримання техніки безпеки на робочому місці повинно бути на першому місці і для працівників редакцій, адже, у випадку на­паду чи пожежі, саме їм доведеться рятувати своє життя, і, можли­во, майно редакції. Якщо керівництво відмовляється вживати за­ходи безпеки, журналістам варто звернутись по допомогу до профспілок Вони можуть допомогти провести оцінку техніки без­пеки робочого місця, так само як і його технічного оснащення. Як­що щось потрібно придбати, ці речі можна прописати в колектив­ному договорі між працівниками ЗМІ та керівництвом, тоді влас­ник не зможе відмовитись від обіцянок, посилаючись на брак коштів.

Якщо ЗМІ потрапляє під таку форму тиску, найбільш ефектив­ним методом боротьби будуть наступні дії:

• публічне звернення до якомога ширшого кола органів вла­ди, правоохоронних органів, профспілок і правозахисних організацій, як українських, так і міжнародних;

• проведення прес-конференцій, на яких слід розказати про факт нападу, про те кого ви підозрюєте, і поширити інфор­мацію про напад серед інших мас медіа;

• освітлення в своєму і дружніх ЗМІ кожного кроку, який за­стосовують правоохоронні органи для вашого захисту, по якій статті порушено справу. Також варто детально описа­ти, яким саме покаранням загрожує ця стаття злочинцям. Слід постійно освітлювати реакцію органів влади на вашу проблему, дії, до яких ви вдалися, тощо. Саме якнайбільша публічність буде запорукою вашої безпеки.