Промисловість

Реформа в промисловості передбачала перехід від адміністратив­них до економічних методів управління:

/ переведення підприємств на госпрозрахунок;

/ оцінку діяльності підприємств не за валовою, а за реалізова­ною продукцією;

/ створення на підприємствах фондів матеріального стимулю­вання і т.ін.

Але, з іншого боку, здійснювалася централізація управління еко­номікою: замість республіканських раднаргоспів, створених Хрущо­вим, відновлювалася система управління через союзні та союзно-республіканські міністерства. 95% підприємств України знову були підпорядковані Москві.

На першому етапі проведення реформи забезпечувалися відносно високі темпи розвитку промисловості. Економісти називали восьму п'ятирічку (1966-1970 рр.) "золотою". В Україні основні виробничі фонди і загальний обсяг промислового виробництва зросли в 1,5 рази, а національний дохід — на 30%.

Проте вже на поч. 70-х рр. з'явилися перші симптоми краху ре­форми.

Посилення кризових явищ

Причини провалу економічної реформи сер. 60-х рр.:

-» реформа не торкалася основ адміністративно-командної сис­теми, не мала комплексного характеру, не змінювала структурної, інвестиційної політики;

-> партійно-державний апарат не міг, та й не хотів відмовлятися від звичних методів управління економікою.

Дисидентський рух в Україні

Дисидентський рух виник в Україні в сер. 50-х рр. і був загально­українським явищем: охоплював різні соціальні прошарки населен­ня всіх регіонів республіки.

Дисидентський рух ставив за мету вільний розвиток української культури і мови, забезпечення громадянських прав і був проявом національно-визвольного руху.

Слід підкреслити, що більшість дисидентів не виступала проти радянської влади і прагнула мирних форм діяльності. Українські дисиденти були реформістами, а не революціонерами.

Ядро українського дисидентства склали вже відомі Вам "шістде­сятники" - поети Л.Костенко, В.Симоненко.

Україна в період перебудови

(1985-1991 рр.)

Після смерті Л.Брежнєва в 1982 р. нове керівництво партії — Ю.Андропов (1982-1984 рр.) та К.Черненко (1984-1985 рр.) - ви­явилося неспроможним належно відреагувати на вимоги часу.

Загальна криза суспільства загострювалася. Питання змін перетво­рилося на питання життя чи смерті радянської системи. У березні 1985 р. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.Гор­бачова, з ініціативи якого в СРСР почалася перебудова суспільства.

Періодизація перебудови

• 1985-1988 рр. — період розроблення концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.

• 1988-1991 рр. — період активних політичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму.

Визначимо далі зміст перетворень, що відбувалися на кожному з етапів перебудови.

Проведення економічних реформ

Етапи:

-* Квітень 1985 р. — програма прискорення соціально-економіч­ного розвитку країни, яка передбачала:

~~ до 2000 року створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за 70 років радянської влади;

— вирішити традиційні соціальні проблеми — продовольчу, жит­лову, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку.

У результаті програма виявилася утопічною і свідчила про неро­зуміння керівництвом глибини соціально-економічної кризи. Перш ніж проводити прискорення, необхідно було здійснити докорінну перебудову всього господарського механізму.

Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку продовжувалося їхнє падіння, загострювалися соціальні проблеми.

^Червень 1987 р. - реформа М.Рижкова - Л.Абалкіна.

Сутність реформи виражена в трьох "С" — самостійність, само­окупність, самофінансування.

Було прийнято "Закон про державне підприємство (об'єднан­ня)", "Закон про кооперацію" тощо, які передбачали:

• переведення підприємств на госпрозрахунок;

• утворення кооперативного сектора;

• прямий зв'язок заробітної плати з результатами господарської діяльності;

• сприяння запровадженню досягнень науково-технічного про­гресу та ін.

У результаті реформа виявилася непослідовною, половинчастою, проводилася невпевнено і зазнала провалу. У 1990 р. уперше за багато років спостерігалося скорочення обсягів суспільного виробництва. Національний дохід України скоротився на 1,5%.

Непродумана фінансова політика призвела до вибуху інфляції у країні.

Стало зрозуміло, шо тільки перехід до ринкової економіки змо­же вивести країну з глибокої економічної кризи.

-» Червень 1990 р. — Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки, яка від початку вияви­лася нежиттєздатною.

Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету зроста­ли. Безсистемна перебудова вела до розвалу народного господарства.

Реформа політичної системи