- •Україна і утворення срср
- •Голодомор 1932-1933 рр.
- •Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Масові репресії
- •Наслідки репресій:
- •Причини поразок радянських військ
- •Оборонні бої літа-осені 1941 р.
- •22 Липня 1942 р. Після захоплення м.Свердловська Ворошиловградської області гітлерівці остаточно окупували всю територію Української рср.
- •Україна в роки німецької окупації
- •Рух Опору в західноукраїнських землях
- •Промисловість
- •XIX партійна конференція (червень 1988 р.) прийняла рішення про кардинальне реформування політичної системи, закріпила курс на гласність.
- •Виникнення багатопартійності
- •Утворення незалежної української держави
- •Розпад срср та утворення снд
Промисловість
Реформа в промисловості передбачала перехід від адміністративних до економічних методів управління:
/ переведення підприємств на госпрозрахунок;
/ оцінку діяльності підприємств не за валовою, а за реалізованою продукцією;
/ створення на підприємствах фондів матеріального стимулювання і т.ін.
Але, з іншого боку, здійснювалася централізація управління економікою: замість республіканських раднаргоспів, створених Хрущовим, відновлювалася система управління через союзні та союзно-республіканські міністерства. 95% підприємств України знову були підпорядковані Москві.
На першому етапі проведення реформи забезпечувалися відносно високі темпи розвитку промисловості. Економісти називали восьму п'ятирічку (1966-1970 рр.) "золотою". В Україні основні виробничі фонди і загальний обсяг промислового виробництва зросли в 1,5 рази, а національний дохід — на 30%.
Проте вже на поч. 70-х рр. з'явилися перші симптоми краху реформи.
Посилення кризових явищ
Причини провалу економічної реформи сер. 60-х рр.:
-» реформа не торкалася основ адміністративно-командної системи, не мала комплексного характеру, не змінювала структурної, інвестиційної політики;
-> партійно-державний апарат не міг, та й не хотів відмовлятися від звичних методів управління економікою.
Дисидентський рух в Україні
Дисидентський рух виник в Україні в сер. 50-х рр. і був загальноукраїнським явищем: охоплював різні соціальні прошарки населення всіх регіонів республіки.
Дисидентський рух ставив за мету вільний розвиток української культури і мови, забезпечення громадянських прав і був проявом національно-визвольного руху.
Слід підкреслити, що більшість дисидентів не виступала проти радянської влади і прагнула мирних форм діяльності. Українські дисиденти були реформістами, а не революціонерами.
Ядро українського дисидентства склали вже відомі Вам "шістдесятники" - поети Л.Костенко, В.Симоненко.
Україна в період перебудови
(1985-1991 рр.)
Після смерті Л.Брежнєва в 1982 р. нове керівництво партії — Ю.Андропов (1982-1984 рр.) та К.Черненко (1984-1985 рр.) - виявилося неспроможним належно відреагувати на вимоги часу.
Загальна криза суспільства загострювалася. Питання змін перетворилося на питання життя чи смерті радянської системи. У березні 1985 р. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачова, з ініціативи якого в СРСР почалася перебудова суспільства.
Періодизація перебудови
1985-1988 рр. — період розроблення концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.
1988-1991 рр. — період активних політичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму.
Визначимо далі зміст перетворень, що відбувалися на кожному з етапів перебудови.
Проведення економічних реформ
Етапи:
-* Квітень 1985 р. — програма прискорення соціально-економічного розвитку країни, яка передбачала:
~~ до 2000 року створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за 70 років радянської влади;
— вирішити традиційні соціальні проблеми — продовольчу, житлову, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку.
У результаті програма виявилася утопічною і свідчила про нерозуміння керівництвом глибини соціально-економічної кризи. Перш ніж проводити прискорення, необхідно було здійснити докорінну перебудову всього господарського механізму.
Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку продовжувалося їхнє падіння, загострювалися соціальні проблеми.
^Червень 1987 р. - реформа М.Рижкова - Л.Абалкіна.
Сутність реформи виражена в трьох "С" — самостійність, самоокупність, самофінансування.
Було прийнято "Закон про державне підприємство (об'єднання)", "Закон про кооперацію" тощо, які передбачали:
переведення підприємств на госпрозрахунок;
утворення кооперативного сектора;
прямий зв'язок заробітної плати з результатами господарської діяльності;
сприяння запровадженню досягнень науково-технічного прогресу та ін.
У результаті реформа виявилася непослідовною, половинчастою, проводилася невпевнено і зазнала провалу. У 1990 р. уперше за багато років спостерігалося скорочення обсягів суспільного виробництва. Національний дохід України скоротився на 1,5%.
Непродумана фінансова політика призвела до вибуху інфляції у країні.
Стало зрозуміло, шо тільки перехід до ринкової економіки зможе вивести країну з глибокої економічної кризи.
-» Червень 1990 р. — Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки, яка від початку виявилася нежиттєздатною.
Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету зростали. Безсистемна перебудова вела до розвалу народного господарства.
Реформа політичної системи