- •Загально-соц та соц-кримінологічне попередження злочинності, їх співвідношення
- •Поняття віктимної поведінки потерпілих від злочину. Їх роль в детермінації злочину.
- •Принципи організації та функціонування системи попередження злочиності
- •Причини та умови конкретного злочину.
- •Анкетний метод дослідження, його застосування в кримінології
- •Поняття злочинності. Її основні ознаки
- •Методи збору первинної кримінологічної інформації
- •Конкретне кримінологічне дослідження. Його основні етапи
- •Класифікація профілактичних заходів залежно від моменту їх застосування. Їх характеристика
- •Застосування статистичного аналізу в кримінології.
- •Види кримінологічних досліджень.
- •13. Концепції загальних причин злочинності в вітчизняній кримінології.
- •14. Співвідношення соціального та біологічного в особі злочинця.
- •15. Загальна кримінологічна характеристика особи злочинця.
- •16. Місце та роль властивостей особи злочинця в механізмі злочинної поведінки.
- •17. Поняття причин та умов злочинності, їх співвідношення з причинами та умовами конкретних злочинів.
- •18. Конкретна життєва ситуація, її роль в детермінації злочинної поведінки.
- •19. Причини злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •20. Предмет та система курсу кримінології як навчальної дисципліни.
- •Програма та план конкретного кримінологічного дослідження.
- •Поняття суб’єктів попередження злочинності, їх класифікація.
- •Поняття особи злочинця. Загальні закономірності її формування.
- •Стан, структура та динаміка злочинності в Україні на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •Методи кримінологічних досліджень.
- •26. Основні показники, що характеризують злочинність.
- •Принципи законності в попередженні злочинності. Проблема законодавчого забезпечення профілактичної діяльності.
- •Завдання кримінологічної науки у боротьбі зі злочинністю.
- •Поняття методології та методики кримінологічної науки.
- •Зв'язок пияцтва зі злочинністю.
- •46. Попередження рецидивної злочинності.
- •47. Причини та умови насильницької злочинності.
- •48. Поняття рецидивної злочинності.
- •49. Хуліганство як вид злочинної поведінки, його причини та умови, заходи попередження.
- •50. Попередження насильницької злочинності.
- •52. Особливості боротьби із злочинністю неповнолітніх.
- •54. Причини та умови рецедивної злочинності
- •55.Основні напрями боротьби з пияцтвом, алкоголізмом та пов’язаними з ними правопорушеннями
- •56.Кримінологічна характеристика насильницької злочинності
- •57.Кримінологічна характеристика особи злочинців, які вчиняють насильницькі злочини.
- •58. Причини та умови злочинів проти власності.
- •60.Поняття і кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •71. Становлення та розвиток кримінологічних установ в Укр.
- •72. Причини та наслідки припинення кримінолог. Досліджень в 30-х роках
- •73. Злочинність як соц. І крим.-пр. Явище
- •74. Співвіднош. Злочинності і конкретного злоч.
- •75. Поняття детермінації злочинності
- •77. Поняття латентної злочинності. Методи її вивчення
- •78. Завдання вивчення ос. Злочинця
- •79. Класифікація злоч. За демограф. Ознаками
- •89. Причини і умови злочинності у збройних формуваннях
- •90. Досвід сша у боротьбі з організованою злочинністю – закон Rico 1970
- •91. Періоди та етапи розвитку науки кримінології
- •92. Міжнародні кримінологічні установи
- •93. Типи злочинців що ґрунтуються на видах мотивації
- •94. Класифікація жертв злочинів
- •95. Рівні організованої злочинності
- •96. Особливості попередження необережних злочинів
56.Кримінологічна характеристика насильницької злочинності
Під насиллям у кримінальному праві розуміють фізичний або психічний вплив особи на іншу людину, який порушує її право на особисту недоторканність, з метою досягнення певного злочинного результату. Значну частину насильницьких злочинів становлять умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліганство, їхній рівень, структура й динаміка характеризують насильницьку злочинність загалом. Основою об'єднання цих злочинних діянь у кримінологічно значущу групу є такі критерії: - спосіб дій злочинця - фізичне насилля над особою, спроба чи погроза його застосування; - форма вини - умисел;- об'єкт посягання - фізична особа. Починаючи з 1988 р. по 1995 р. фіксується зростання кількості насильницьких злочинів. Кількість умисних убивств та умисних тяжких тілесних ушкоджень збільшилася, відповідно, в 3,5 і 3,3 рази, грабежів і розбоїв - у 6 і 7 разів. Зросла тяжкість заподіюваних ними наслідків. Збільшується частка організованих, заздалегідь підготовлених злочинів, які вирізняються особливою зухвалістю, витонченістю, жорстокістю.Протягом тривалого часу приблизно дві третини вбивств і тяжких тілесних ушкоджень відбувалися у сфері побутових відносин на ґрунті міжособистісних конфліктів. До початку 90-х рр. частка умисних убивств, учинених на побутовому ґрунті, знизилася до 40 % за рахунок зростання вбивств з корисливих або інших мотивів. Набули поширення замовні вбивства. Найчастіше жертвами таких злочинів стають підприємці й інші представники бізнесу (46 %), лідери кримінальних угруповань (38 %). Більшість осіб, які вчиняють насильницькі злочини й хуліганські дії, - чоловіки (90-93 %). Це пояснюється соціальними ролями, характерними для чоловіків і жінок, психофізичними особливостями статі. Для поведінки чоловіків під час дозвілля більш характерні випадкові компанії, зловживання алкоголем, що часто створює конфліктні ситуації, які переростають у бійки. Існують розбіжності в мотивації насильницьких злочинів, учинених чоловіками та жінками. В останніх переважають мотиви ревнощів, помсти, заздрощів, прагнення звільнитися від потерпілого тощо. Багато насильницьких злочинів учиняються жінками на ґрунті віктимної поведінки потерпілого. В останні роки реєструється зростання частки жінок при вчиненні таких злочинів, як убивства з хуліганських або корисливих спонукань, у ході розбійних нападів та ін., зростає кількість учинених жінками злочинів з особливою жорстокістю.Основний контингент насильницьких злочинців і хуліганів становлять особи молодого й середнього віку (до 40 років). Найбільш висока кримінальна активність характерна для представників вікової групи 25-29 років. Далі за ступенем кримінальної активності посідають місця вікові групи 18-24 років, 30-39,16-17 років.
57.Кримінологічна характеристика особи злочинців, які вчиняють насильницькі злочини.
Переважна більшість осіб, що вчиняють насильницькі злочини,мають низький рівень освіти і кваліфікації, з-поміж них великий відсоток п’яниць, алкоголіків, наркоманів, токсикоманів, осіб без певних занять.Для цієї категорії злочинців характерні егоцентризм, несприймання чужого страждання, лиха,зневажання правових норм і заборон,, агресивність,прагнення вирішити будь-який конфлікт із застосуванням грубої сили, позиція самовиправдання своїх вчинків. Злочинців цієї категорії класифікують так: -випадкові- особи, що потрапляють у конфліктну ситуаціюі неадекватно реагують на неї, часто у стані сп’яніння -особи, що замкнулися на конфлікті, тобто такі, що бажають його створення і злочинного вирішення -злісні-особливо жорстокі особи,що виявляють агресивність, вбачаютьу вчиненні злочину особливий сенс свого існування