1. Викиди висотних літаків і ракет

По-перше, – це запуски космічних ракет. Паливо, що згорає, «випалює» в озоновому шарі більші діри. Колись передбачалося, що ці «діри» затягуються. Виявилося, ні. Вони існують досить довго.

По-друге, – літаки. Особливо ті, що летять на висотах в 12-15 км. Пара, що викидається ними, й інші речовини руйнують озон. Але, у той же час літаки, що літають нижче 12 км, дають збільшення озону. У містах він – один зі складових фотохімічного смогу.

По-третє, – окиси азоту. Їх викидають ті ж літаки, але найбільше їх виділяється з поверхні ґрунту, особливо при розкладанні азотних добрив.

2.Хлорофторовуглеці (хфв), або фреони.

Проблемні питання

1.Екологічний стан атмосферного повітря в Україні і Полтавській обл.

Яка якість атмосферного повітря в Україні?

Державний комітет з питань гідрометеорології (Гідромет) регулярно здійснює моніторинг 54 великих та малих міст. 13 агломераційних виробництв, зосереджених переважно у Донецько-Придніпровському промисловому регіоні, характеризуються високим рівнем викидів в атмосферне повітря не тільки класичних забруднювачів, але й специфічних канцерогенних речовин.

Загалом протягом останніх декількох років щорічні концентрації пилу, оксидів азоту, діоксиду сірки та оксиду вуглецю зменшилися разом із рівнем забруднення. Все ж вони часто перевищують граничне допустимі концентрації (ГДК), українські стандарти якості атмосферного повітря в 1,1-3,2 рази, залежно від речовини та міста. Перевищення діоксиду азоту спостерігалося майже у всіх великих містах; в Єнакієвому зафіксовано найбільше перевищення — у 3,2 рази більше від ГДК.

Ситуація щодо токсичних забруднювачів повітря значно гірша. Їх річна концентрація перевищує річні значення стандартів в декілька разів у більшості великих міст, зокрема для формальдегіду (максимуму 8,5 рази в Одесі), для бенз(а)пірену (7,2 рази в Донецьку), для фенолу (3,8 рази в Єнакієвому та Горлівці) та для аміаку (3,4рази, також у Горлівці). Більшість короткострокових концентрацій важких металів також перевищують ГДК, наприклад, ГДК для міді перевищувалася в 11,6 разу у Дніпродзержинську. Загалом, із двох проведених щорічних вимірювань різних забруднювачів на території України принаймні одне з них перевищує ГДК. Головним чином це спостерігається для токсичних забруднювачів повітря.

Якщо дані вимірювань порівняти зі стандартами, відображеними в Рекомендаціях ВООЗ щодо якості повітря в Європі, то якість повітря стосовно класичних забруднювачів, за винятком оксидів азоту, поліпшується. Показники щодо 80 та СО знаходяться в межах значень відповідно до Рекомендацій, оскільки стандарти ВООЗ для цих речовин менш суворі. Проте, коли йдеться про специфічні та токсичні забруднювачі, то навіть стандарти ВООЗ перевищуються майже у всіх великих містах України. Найгірша загальна ситуація спостерігається в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Кривому Розі, Львові, Маріуполі, Одесі та Запоріжжі.

Який екологічний стан у столиці України?

Велику стурбованість викликає неблагополучна в екологічному відношенні столиця України. Так, Київ, який по суті не має металургійної і видобувної промисловості, за загазованістю повітря, в тому числі й автотранспортом, попереду таких промислових центрів, як Запоріжжя, Кривий Ріг, Харків, Макіївка, Комунарськ. Індекс забруднення в. Києві у 6 разів вищий, ніж у Львові. Кількість викидів продуктів промисловості й транспорту (насамперед, сірковуглецю, діоксиду азоту, фенолу й аміаку) постійно зростає і досягла вже 330 тис. т на рік. З-понад 40 тис. промислових підприємств і об"єктів міста лише третина має очисні споруди. Серед злісних отруювачів повітря — 5 гігантських ТЕЦ і десятки районних котелень із застарілою системою очищення (об"єднання «Київенерго»), виробничі об"єднання «Хімволокно», «Київпромарматура», заводи «Більшовик», «Вулкан», фанерний, хімічний, медпрепаратів, Дарницький вагоноремонтний, м"ясокомбінати та багато інших. Відсутність очисних споруд на зливовій каналізації призвела до загибелі річок (Либідь, Почайна, Дарниця, Сирець, Нивки). Один лише завод хімікатів робить агресивні викиди в Дніпро в обсязі 6 тис. м3 на добу.

Яка якість атмосферного повітря в Україні?

Державний комітет з питань гідрометеорології (Гідромет) регулярно здійснює моніторинг 54 великих та малих міст. 13 агломераційних виробництв, зосереджених переважно у Донецько-Придніпровському промисловому регіоні, характеризуються високим рівнем викидів в атмосферне повітря не тільки класичних забруднювачів, але й специфічних канцерогенних речовин.

Загалом протягом останніх декількох років щорічні концентрації пилу, оксидів азоту, діоксиду сірки та оксиду вуглецю зменшилися разом із рівнем забруднення. Все ж вони часто перевищують граничне допустимі концентрації (ГДК), українські стандарти якості атмосферного повітря в 1,1-3,2 рази, залежно від речовини та міста. Перевищення діоксиду азоту спостерігалося майже у всіх великих містах; в Єнакієвому зафіксовано найбільше перевищення — у 3,2 рази більше від ГДК.

Ситуація щодо токсичних забруднювачів повітря значно гірша. Їх річна концентрація перевищує річні значення стандартів в декілька разів у більшості великих міст, зокрема для формальдегіду (максимуму 8,5 рази в Одесі), для бенз(а)пірену (7,2 рази в Донецьку), для фенолу (3,8 рази в Єнакієвому та Горлівці) та для аміаку (3,4рази, також у Горлівці). Більшість короткострокових концентрацій важких металів також перевищують ГДК, наприклад, ГДК для міді перевищувалася в 11,6 разу у Дніпродзержинську. Загалом, із двох проведених щорічних вимірювань різних забруднювачів на території України принаймні одне з них перевищує ГДК. Головним чином це спостерігається для токсичних забруднювачів повітря.

Якщо дані вимірювань порівняти зі стандартами, відображеними в Рекомендаціях ВООЗ щодо якості повітря в Європі, то якість повітря стосовно класичних забруднювачів, за винятком оксидів азоту, поліпшується. Показники щодо 80 та СО знаходяться в межах значень відповідно до Рекомендацій, оскільки стандарти ВООЗ для цих речовин менш суворі. Проте, коли йдеться про специфічні та токсичні забруднювачі, то навіть стандарти ВООЗ перевищуються майже у всіх великих містах України. Найгірша загальна ситуація спостерігається в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Кривому Розі, Львові, Маріуполі, Одесі та Запоріжжі.

Інформація з Річного звіту держуправління за рік до Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні

     Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. Із загальної площі 28,75 тис. км² (4,6% площі України) 9,7% складають ліси та інші лісовкриті площі, 5,2% займають поверхневі водойми, 75,7% території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,5%. Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.     На території області відкрито багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води.     Найбільш поширені в області грунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.        Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря в області є пересувні джерела (51,3%), більшу частину яких складає автотранспорт – за рік викинуто 83,3 тис.т забруднюючих речовин, або 40,5% від усіх зареєстрованих викидів. В Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 77,6 та 85,39 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств - Пирятинському, Глобинському, Козельщинському, Кобеляцькому.     Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Полтава, Лубни і Миргород. На м. Кременчук припадає 27,9% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Комсомольськ - 9,8%. Згідно із звітними даними за 2007 рік до лідерів потрапили райони, де розташовані об'єкти газотранспортних підприємств - Лохвицький (13,1% обласних викидів від стаціонарних джерел), Диканський (13,0%), Решетилівський (5,1%), Гадяцький (5,0%), Зіньківський (5,0%).     Від стаціонарних джерел забруднення, за даними обласного управління статистики, протягом року в атмосферне повітря області потрапило 100,256 тис.т забруднюючих речовин (49% від загальних викидів), виключно за рахунок збільшення на 30% обсягів викидів метану (розрахункові дані за новою методикою, про що йшла мова вище).     Щільність викидів від стаціонарних джерел склала 3,5 т/км² і 65 кг за рік на 1 мешканця області. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що щільність викидів на 1 мешканця

За даними систематичних аналітичних досліджень за станом атмосферного повітря, які проводить Полтавський обласний центр з гідрометеорології, встановлено, що в м. Полтаві загальне фонове забруднення повітря в значній мірі обумовлено наявністю в повітрі 5-ти приоритетних токсичних домішок, а саме: пилу, формальдегіду, діоксиду азоту, оксиду вуглецю та фтористого водню. Із усіх контрольованих інгредієнтів лише забрудненість пилом, як і в минулому році, перевищувала гранично допустимі концентрації (ГДК) в 1,3 рази. Вміст у повітрі важких металів, зокрема, кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку нижчий за граничні вимоги. Результати спостережень за останні 5 років свідчать про стабілізацію рівнів концентрації у повітрі забруднюючих речовин. Радіаційний фон не перевищував природного фону на місцевості.     В атмосферному повітрі м.Кременчука спостерігався підвищений середній за рік вміст пилу (1,3 ГДК) та формальдегіду (1,3 ГДК), інші домішки залишилися в межах ГДК. Протягом року відмічено 2 випадки високих концентрацій оксиду вуглецю (6,2 ГДК) та діоксиду азату (8,0 ГДК). Випадків екстремально високих (більше 10 ГДК) концентрацій забруднюючих речовин не зафіксовано.     В м. Комсомольську середній вміст шкідливих домішок не перевищував середньодобові ГДК. Відмічено 1 випадок екстремально високих концентрацій хлористого водню (12,2 ГДК).     Комплексний індекс забруднення атмосфери в Полтаві дорівнює 3,9, у Кременчуці – 5,2, Комсомольську – 2,3, що відповідно у 2,4 рази, 1,8 рази, 4,1 рази менше, ніж середній індекс забруднення в Україні (9,4).     Виконані протягом року аналітичні дослідження підтверджують відсутність негативних змін у стані річок. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад в більшості не перевищили гранично допустимих концентрацій (ГДК). Подекуди спостерігалося перевищення концентрацій заліза, аміаку, фосфатів та органічних забруднюючих речовин. Кисневий режим здебільшого задовільний.

   Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти.    У 2007 році з поверхневих і підземних джерел області забрано 378,3 млн.м³ води, що на 30 млн.м³ (8,6%) більше, ніж у попередньому році, використання водних ресурсів склало 292,5 млн.м3 проти 290,2 млн.м3. Обсяги забору і використання зросли за рахунок збільшення потреб рибогосподарських підприємств.

Найбільшими споживачами води є рибогосподарські підприємства (60% всієї використаної води) та комунальні господарства (21,6%). Доля промисловості в загальному водоспоживанні складає 10,4%. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства харчової промисловості, енергетики, чорної металургії та машинобудівної промисловості.    Використання води за рік на одного мешканця склало 191 м³, у тому числі на господарсько-питні потреби - 41 м³.

    Об'єм зворотних вод, скинутих у поверхневі водойми, зменшився у 2007 р. на 6 млн.м ³ (3 %) у порівнянні з попереднім роком і становив 190,1 млн.м³. Із цієї кількості 3,5% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених вод (неочищених не було) становив 6,7 млн.м³, нормативно чистих без очистки - 127,3 млн.м³, нормативно очищених на очисних спорудах - 56,0 млн.м³, у тому числі з біологічною очисткою - 54,0 млн.м ³ (96,5%), з механічною - 2 млн.м³ (3,5%). Нормативно очищені на очисних спорудах води складають 89,3% від всіх, що пройшли через очисні споруди.    Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об'єкти, становила 48,557 тис.т (32 кг на одного мешканця області). Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що при заборі води і загальному водовідведенні на одного мешканця області в 1,4-1,5 рази менше, скид забруднених стічних вод - у 19 разів менший (5,3%) за середній