МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет економіки та бізнесу

К афедра “Організація виробництва

та агробізнесу”

Методичні вказівки до практичних робіт

з дисципліни "Економічні розрахунки в інженерній діяльності"

за напрямом підготовки 7.10010101 "Енергетика сільськогосподарського виробництва"

для студентів денної та заочної форми навчання

Затверджений на засіданні кафедри

протокол № 1 від 31 серпня 2011 р.

Зав.кафедри _________проф. В. М. Брустінов

Мелітополь, 2011

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: "Прийоми елімінування в економічних розрахунках"

Мета роботи: оволодіння студентом навичок на практиці застосовувати основні прийоми елімінування такі, як метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних різниць, метод відносних різниць.

Джерела знань:

1. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.

2. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2000. – 263 с.

3. Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро– и макроуровни): Учеб.–метод. пособие. – 3–е изд., перераб. и доп. – К.: МАУП, 2003. – 416 с. – Библиогр.: с. 412–414.

4. Пястолов С.М. Экономический анализ деятельности предприятий [Текст]: учеб. пособие для вузов / С.М. Пястолов. – М.: Академический Проект, 2002. – 572 с.

5. Савицкая Г.В. Экономический анализ: учеб. / Г.В. Савицкая. – 11–е изд., испр. и доп. – М.: Новое знание, 2005. – 651 с. – (Экономическое образование).

Під методом економічного аналізу слід розуміти діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку. Особливістю методу економічного аналізу є те, що він використовує систему показників, які на тому чи іншому рівні управління найбільш широко характеризують суб’єкт ринкових відносин, впливає та виміряє тісноту взаємозв’язку цих показників.

Вибір технічних прийомів аналізу здебільшого залежить від характеру зв’язків між явищами. Якщо взаємозв’язок між результативним показником та факторами, що його визначають, має функціональний характер, в аналітичній практиці використовують прийоми елімінування. За функціональної залежності відповідному значенню фактора відповідає строго визначене значення результативного показника. За стохастичної залежності зміна факторної ознаки дає кілька значень функції.

Елімінування – означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом виходить з умовного визнання того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо.

В аналітичній практиці широко застосовуються такі прийоми елімінування:

• метод ланцюгових підстановок;

• метод абсолютних різниць;

• метод відносних різниць;

В практиці господарств простим та доступним є аналіз впливу на результати господарської діяльності окремих факторів, які знаходяться в пропорційному взаємозв’язку. Для цього застосовують способи елімінування – ланцюгові підстановки, способи абсолютних та відносних різниць.

Метод ланцюгових підстановок дозволяє виміряти вплив окремих факторів на результат їх взаємодії – узагальнюючий (цільовий) показник, розрахувати відхилення фактичних показників від нормативних (планових).

Підстановка – заміна базисної або нормативної величини приватного показника фактичною. Ланцюгові підстановки – це послідовні заміни базисних величин приватних показників, які входять в розрахункову формулу, фактичними величинами цих показників. Потім ці впливи (впливи зробленої заміни на зміну величини узагальнюючого показника, що вивчається) порівнюються між собою. Число підстановок дорівнює числу приватних показників, які входять в розрахункову формулу.

Алгоритм методу ланцюгових підстановок можна продемонструвати на прикладі розрахунку впливу змін величин окремих показників на величину показника, наведеного у вигляді такої розрахункової формули: .

Тут і далі 0 відповідає базисного періоду (це - індекс базисного показника); 1 відповідає звітному періоду (це - індекс показника в звітному періоді).

Тоді базисне значення дорівнюватиме ,

а фактичне: .

Загальне відхилення фактичного показника від базисного ( ), очевидно, дорівнює сумі відхилень, отриманих під впливом зміни приватних показників:

А зміни приватних показників обчислюються шляхом послідовних підстановок у формулу для обчислення показника фактичних значень параметрів замість базисних:

Перевірка розрахунку проводиться шляхом зіставлення балансу відхилень, тобто загальне відхилення фактичного показника від базисного має дорівнювати сумі відхилень під впливом зміни приватних показників:

Метод абсолютних різниць. Цей метод є спрощеним варіантом методу ланцюгових підстановок. Як і останній, він використовується для розрахунку впливу факторів на приріст результативного показника в тих моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів , або в змішаних моделях типу . Якщо результативний показник розраховується як частка від ділення факторів або представлений залежністю факторів, то доцільно використовувати тільки метод ланцюгових підстановок як найуніверсальніший.

Хоч можливість використання методу абсолютних різниць є обмеженою, завдяки його зручності він набув широкого застосування в економічному аналізі. Особливо ефективно використовується цей метод у тому разі, коли вихідні дані вже містять абсолютні відхилення за факторними показниками. Алгоритм розрахунків за допомогою методу ланцюгових підстановок має такий вигляд:

Щоб розрахувати вплив першого фактора (кількісного) на результативний показник, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що їх включає модель).

Вплив другого фактора на результативний показник розраховується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого фактора (тобто того фактора, вплив якого вивчається), а якщо в моделі є інші фактори, то на базисне значення тих факторів, вплив яких іще не вивчався.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається як добуток фактичного значення першого та другого факторів на абсолютний приріст досліджуваного третього фактора.

Метод відносних різниць. Цей метод, як і попередній, використовується для вимірювання впливу факторів на результативний показник тільки в таких моделях, де результативний показник представлений у вигляді добутку факторів (типу ) та в комбінованих моделях типу . Він значно простіший за метод ланцюгових підстановок, що за певних умов робить його досить ефективним. Цей метод відрізняється від попередніх тим, що розрахунки впливу факторів на досліджуваний показник проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках або коефіцієнтах.

Спочатку необхідно розрахувати відносні відхилення факторних показників за формулою:

.

Згідно зі способом відносних різниць для визначення впливу першого фактора на результативний показник необхідно базисне значення результативного показника помножити на відносне відхилення першого фактора, яке виражене у відсотках, і поділити на 100. Для спрощення розрахунків відносне відхилення факторів доцільно розраховувати в коефіцієнтах:

.

Вплив другого фактора визначається множенням базисного значення результативного показника, скоригованого на вплив дії першого фактора (позитивний вплив додається, негативний — віднімається), на відносне відхилення другого фактора, що виражається у відсотках, і результат поділити на 100:

.

Вплив третього фактора (і всіх наступних) визначається аналогічно: базисне значення результативного показника коригується на результат дії першого та другого факторів (додається чи віднімається залежно від напрямку дії), і отриманий результат множиться на відносне відхилення третього фактора:

.