2.4. Мовна концептуалізація червоного кольору

Символізація червоного кольору у фразеологічній системі української та англійської мов тісно пов’язана з життєвим досвідом народу, його асоціативним мисленням. Зважаючи на те, що червоний колір досить поширений у навколишньому середовищі людини, то асоціації, які він викликає у представників україно- та англомовної культур, є однаковими. Підтвердженням цього є мовна концептуалізація червоного кольору у фразеології досліджуваних мов однаковими концептами: КРОВ, ВОГОНЬ, МАК, ПІВЕНЬ, РАК, що є підставою вважати ці поняття прототипами червоного кольору.

Концептосфера червоного кольору в англійській фразеології репрезентована концептом КРОВ: red as blood, red blood. У фразеологічному звороті red as blood лінгвоментальність відбито на примітивному рівні, адже кров є і може бути тільки червоного кольору. Тут лексема на позначення кольору вжита у прямому (первинному) значенні. «He thrust his head on his long neck toward the wounded man on the stake; his eyes shone red as blood in the firelight.» ( Robert E. Howard)

Фразеологізм red blood є метафоричним і означає фізичну силу, мужність. Семантика цієї метафори виражена майже експліцитно. «For one thing, because there were writers of such trash, who, themselves comfortably lodged, have not red blood enough in their veins to feel for those to whom everything is denied» (Jacob A. Riis). Фізична сила, мужність асоціюються з кров’ю, адже кров є сигналом того, що людина здорова, а отже може працювати фізично, бути мужньою.

В українській етносвідомості концепт КРОВ представлений опозиційно: життя (власне кров як символ душі) і смерть (битва, війна теж асоціативно пов’язані зі смертю). Пор.: червона юшка – кров: «Умитих червоною юшкою, майже непритомних, їх (арештантів) кидають у кузов «чорного ворона» й відвозять у поліцію» (Ф. Маківчук); кров з молоком – здоровий, рожевовидний, рум'яний (про людину та її обличчя) «Гриць .. був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком» (І. Франко); наливатися кров’ю - червоніти від злості, напруження; кров заливає обличчя – хто-небудь червоніє від чогось: «Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу» (О. Гончар); аж кров кинулася до обличчя - хто-небудь раптово почервонів: «Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя» (Леся Українка); Кривавий бенкет (кривава баня, кривава оргія) - 1.Битва, війна. 2. Масове вбивство: «Саїб літав на арабському коні поперед війська. На бенкет кривавий він убрався, як на велике свято» (І. Нечуй-Левицький).

Аналіз фразеологізмів показує, що червоний колір асоціюється з вогнем. В даному випадку йдеться про візуальні відчуття, асоціації, що дають уявлення про зовнішній стан суб’єкта. Внаслідок причинно-наслідкового зв’язку, шкіра людини стає червонуватою і це відображено у фразеологізмах: вогнем (огнем, полум’ям) горіти - дуже червоніти (про обличчя): «Не ждав я, щоб і мені, старому, прийшлось згорати від сорому перед добрими людьми за тебе!» (С. Васильченко); пашить вогнем – червоніє; пашіти вогнем, полум’ям – бути дуже розгарячілим, рум’яним через сильне збудження, хвилювання, тощо: «Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах — і радість якась, і туга» (І. Цюпа); лице горить – хтось почервонів, червоний з якоїсь причини; згоріти (спопеліти) від сорому (стида) – почервоніти від сорому; як на кір горить – дуже червоний; порівняння як вогонь – червоний; згоріти на виду – дуже червоніти, соромлячись.

Наші предки вірили в магічну силу вогню. Тому здавна за його допомогою чинили суд божий. Пор.: хай воно ясним вогнем горить. Даний фразеологічний зворот вживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з якого-небудь приводу.

В англійській фразеології концепт ВОГОНЬ представлений такими фразеологічними одиницями: red as fire – червоний, як вогонь, вогняно-червоний : «Marilla turned red as fire but she never said a word» (Lucy Maud Montgomery); red in the face – червоний, пашить вогнем: «Out in the backyard, I saw Ron trip and fall, then sit there beside his obstinate pencil, red in the face and puffing» (I. Asimov).

Концепт ПІВЕНЬ відображає народні уявлення й асоціації червоного кольору у тваринному світі. «Півень – свійський птах з червоним гребенем на голові, пишним хвостом і шпорами на ногах; білий півень – символ бога Сонця і живого вогню, чорний – символ ночі, смерті, підземного царства та його вогню, червоний – ранкової зорі…». Півень як символ вогню зафіксований у фразеологічних одиницях: червоний півень, що означає пожежу: «Червоні півні тоді здіймалися не тільки над панськими маєтками, але й до хуторів залітали» (А. Шиян). Пустити червоного півня – підпалити що-небудь, викликати пожежу з метою помсти, розплати: «Хай-но тільки зачепить (пан), ми йому покажемо, що таке Дике Поле та сіверські козаки! — Червоного півня пустимо» (З. Тулуб).

В даному випадку образ червоного півня внаслідок подібності за кольором переноситься на вогонь, а відтак – на пожежу, що й широко відбивається в іменних (червоний півень) і дієслівних (пустити червоного півня) фразеологізмах: «Не одбере він [пан]... ні! Хай тільки одбере... Я йому такого пущу півня!» - грізно каже Чіпка» (Панас Мирний); «Стрункий, як батько, він ганяв з козаками по ланах на вороному коні – охороняв хліба від червоних півників» (К. Гордієнко). За тією ж ознакою півень уже в язичників був символом вогню, уособлював домашнє вогнище.

Незважаючи на те, що півень – надзвичайно поширений і багатоплановий символ, у фразеології англійської мови зафіксовані асоціації саме з вогнем, а відтак з червоним кольором: red cock – пожежа; red cock will crow in his house – його підпалять: «The trolls, when they found themselves unable to catch him, cried after him in their exasperation: «The red cock shall crow over thy dwelling!»(Edwin Sidney Hartland).

Колористичні асоціації червоного кольору представлені концептом РАК. «Рак – покрита панцером безхребетна прісноводна тварина класу членистоногих з великим клішнями біля голови і черевцем, схожим на хвіст; кольором вона темна, але в окропі робиться червоною…», тому в одиницях ментального лексикону зафіксувалося: як печений, варений рак - дуже червоний (переважно від сорому); пекти раків (спекти доброго рака) - червоніти від сорому, ніяковіти і т.д. тощо: «Чорнокнижний неуважно, за звичкою, перехрестився на розкішний, з червоного дерева кіот, потер лівою рукою щоку, оту, яка й досі пекла рака, та й почав потихеньку вкладати в торбину клинці своєї бороди» (М. Стельмах).

Якщо в образному мисленні українця червоний колір асоціюється з раком, то для носіїв англійської мови характерною є асоціація з лобстером (представником сімейства ракоподібних), що і зафіксовано в одиницях ментального лексикону - as red as a lobster: «Of course, when you begin to get better there are grapes and other luxuries not of everyday occurrences, but while you're sniffling and fevering in bed, as red as a lobster and blazing hot, you are inclined to think it is a heavy price to pay for any concert, however raising» (E.Nesbit).

Червоний колір асоціюється з предметами рослинного світу, насамперед, з маком. У словнику символів культури України зазначено: «На думку Братка-Кутинського, символ магічного маку такий же давній в етнокультурні, як і калина.» В українській лінгвокультурі мак символізує красу, молодість та їх скороминущість: натяк на це дають макові пелюстки, які швидко і навіть легко обсипаються. Вінок із червоних маків – то вираз дівочої цноти і чистоти, які такі ж легко ранимі та вразливі, як і маків цвіт. Фразеологічне порівняння червоний як мак часто використовується у художній літературі і має позитивні конотативні значення. В англійській фразеології зафіксований аналогічний компаративний зворот as red as a poppy - червоний, як маків цвіт, зашарівся, як маків цвіт. У художній літературі дане стале порівняння може формувати бінарні оцінні значення, що спостерігаються у наступних реченнях: «Just then my mother came up, as red as a poppy and panting for breath: she took me by the hand without a word, dragged me into the chariot after her, and then cried out quite beside herself - she could not even shed a tear for rage: 'What insolence! what unheard of behavior!» (Georg Ebers) (гнів, роздратування) та «I used to turn as red as a poppy when I happened to meet the eye of some spectator»[77] (приємне хвилювання).

Поряд з однаковими асоціаціями червоного кольору як в українському так і в англійському ментальному просторі спостерігаються різні асоціації, що репрезентують особливість кожної лінгвокультури.

В українській етнокультурі червоний колір представлений широким діапазоном відтінків: червоний (кольору крові), кров'яний, кривавий, калиновий; бордовий, бордо, вишневий, червлений; гранатовий (темно-червоний), малиновий, рубіновий, маковий, але для фразеології характерним є саме червоний колір.

Окрім вище згаданих, концептосфера червоного кольору в українській фразеології представлена специфічними для даної лінгвокультури концептами: КАЛИНА, РАК, НИТКА, ЖАР тощо.

Концепт ЖАР акумулює відомості про психологічний стан суб’єкта через візуальні та тактильні відчуття, закодовані в знаках мовної культури -фразеологізмах. Пор.: наливатися жаром - червоніти від сорому, збудження. «Оторопіло помітив (Лісовський), як мінився, наливаючись жаром, тонкий вид молодиці» (М. Стельмах); кидає в жар – хто-небудь червоніє від ніяковості, сором’язливості та ін.

Поряд з маком, червоний колір асоціюється з калиною. В.В. Жайворонок з приводу калини констатує, що «з огляду на червоні ягоди калина символізує передусім сонце, вогонь, а отже все червоне…»[30,65] Пор.: червоніти як калина - червоніти від хвилювання. На нашу думку, ця фразеологічна одиниця несе позитивне оцінне значення, оскільки у народній символіці калина – це символ вогню, українського роду і неньки України, мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю, духовної нескореності й світлої пам'яті. Вона виступає ще й символом духовного життя жінки, в якому і дівочість, і краса, і кохання, і заміжжя, і родинні радощі та смуток, і сімейне щастя та людське горе. З давніх-давен калина символізувала зрілість дівчини, тому її часто використовували і продовжують використовувати у весільних обрядах, де вона свідчить ще й про дівочу чистоту. Незаміжні дівчата вишивали на сорочках калину, її також вплітали у віночок. Українці завжди любили цілющу красуню, вона росла біля кожної хати і була неодмінним атрибутом оселі українця. Звідси і символізація калини як слави рідної землі, отчого краю, батькової хати. В образному мисленні українця червоний колір асоціюється з ягодами калини що і знайшло своє відображення у народній та художній творчості українського народу:

«На калині мене мати колихала, В чистім полі щастя-долі побажала. Ой, калинонько червона, не хилися, В чистім полі щастя-долі наберися.» (укр. колискова)

«Тече вода з-під явора, Яром на долину. Пишається над водою Червона калина.» (Т.Шевченко)

«Десь там, за далекими ланами літ, Де в травах дитинства стежина, Стоїть біля батьківських сивих воріт Калина, червона калина» (укр. пісня)

«Хай живе, хай живе вільна Україна. Хай живуть, хай живуть вічно козаки. Хай живе, хай цвіте червона калина. Нехай згинуть воріженьки на вічні віки.» (укр.пісня)

«Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо.» (укр.пісня)

«Тож хай у кожній хаті, мов обнова, Красується звабливий, чарівний Калини кетяг, диво пурпурове, Мого народу символ чарівний» (Н. Шаповал)

Концепт НИТКА в українському ментальному просторі пов'язаний з темою життя і смерті. Пор.: нитка життя, нитка увірвалася. Настав кінець, нема того, що було. Однак в українській фразеології прижилися також влучні вислови інших етносів. Пор.: проходити червоною ниткою – бути основним, провідним у чому-небудь, наскрізь пронизувати щось. «Часом у неї (О. Кобилянської) тенденція надто виступає червоною ниткою і разить очі, мов дисгармонія барв» (Леся Українка). Вираз започатковано класиком німецької літератури Й.В. Гете (1749 - 1832) у його творі «Споріднені натури» - де йдеться, зокрема, про швартові канати королівського флоту, які сплетені таким чином, що на всю довжину проходить червона нитка, яку не можна витягти окремо, не розпустивши основного скрутня й не порушивши його цілісності.[24,76] Отже, фразеологія демонструє не лише взаємозв’язок культур, але й показує, як опосередковано відбувається взаємопроникнення культур. Що стосується англійської мови, то даний вираз не прижився у її фразеологічній системі.

Червоний колір у фразеологічній системі англійської мови як засіб вираження лінгвоментальності англомовного народу репрезентований такими концептами: ВИШНЯ, ТРОЯНДА, ОДЯГ, МОНЕТА тощо.

В англійській мові досить розповсюджені фразеологізми, до складу яких лексема red увійшла в первинному значенні. Прототип тієї чи іншої фразеологічної одиниці переосмислювався завдяки сполуці кольорової ознаки та значення іншої складової частини фраземи.

Концепти ВИШНЯ, ТРОЯНДА відображають асоціації червоного кольору англомовного суспільства з рослинним світом. Традиційне забарвлення цих рослин сприяло появі низки фразеологічних зворотів, таких як: as red as a cherry – рум'яний, кров з молоком; as red as a rose – червоний як троянда. Ад’єктивні звороти вживаються, насамперед, для позначення зовнішності людини, її обличчя. Дані фразеологічні одиниці можуть нести як позитивні, так і негативні оцінні значення. Пор.: «And Archie offered his arm with great dignity, an honour that made Rose turn as red as a cherry and long to run upstairs again» (Louisa May Alcott.) та «How you scold me, just for a little pinch of dust!» replied Reine, turning as red as a cherry as she threw the remainder of the handful which she had taken from a mole-heap close by them» ( D. R. McAnally)

У першому прикладі відчувається позитивна конотація, фразеологічний зворот означає молодість, свіжість, рум’янок, а у другому прикладі колір обличчя червоний, багровий від гніву, що і викликає негативні конотативні значення. Компаративний зворот as red as a rose також дуже часто використовується у художній літературі. «At school I remember you used to get as red as a rose if anybody uttered a word that hurt your feelings.» (Thomas Hardy). «As to Ursula, she flushed as red as a rose when she set eyes on him, for she said to herself that he was as one of the angels which she had seen painted in the choir of St. Mary's» (William Morris)

Отже, у мові знаходить відображення психологічна асоціація червоного кольору з таким психічним станом як гнів, лють, роздратування.

Концепт ОДЯГ представлений такими елементами: «coat» (пальто), «hat» (капелюх), «ribbon» (стрічка). Пор.: red coat – англійський солдат; red coated gentry – британські, англійські солдати. «A red coat of the 15th regiment, whether officer, or only serjeant, I could not be sure, came to the house, in his way to the mountains to shoot deer, which it seems the Laird of Glenmorison does not hinder anybody to do.» (James Boswell ) Red coat або Redcoat (червоне пальто) – це історичний термін, який використовується для позначення солдатів британської армії саме через червону форму, яку раніше носили більшість полків.

У фразеологічних одиницях red hat, що означає звання кардинала, та red ribbon – той, хто нагороджений орденом Бані, червоний колір є домінуючим, він несе основне семантичне навантаження і вживається як складова частина цілісного поняття. Дані фразеологізми вживаються у літературі на позначення особи через елемент її одягу. «President Roosevelt had great respect for Archbishop Ireland, and he said, frankly, that he should be glad to see the red hat go to him.» (W.R. Thayer)

Червоний колір вербалізується також концептом МОНЕТА (cent). Мідна монета за своїм кольором червона, отже red у комбінації з лексемою cent у переосмисленому значенні фразеологізму трактується як «щось зовсім не цінне», «ламаний гріш». Дана словосполука входить до складу і інших фразеологічних одиниць: not to care a red cent (ані трохи не цікавитись), not worth a red cent (ламаного гроша не вартий), not to give a red cent (зовсім не цінувати), not to have a red cent (зовсім не мати грошей). «His life wasn't worth a red cent anyway, and he sure didn't have any dignity left» ( Mary Lynn Baxter).

Хоча червоний колір вражає багатством відтінків, у фразеології української мови зафіксовано лише рожевий, що позначає світло-червоний колір.

Компонент «рожевий» у фразеосфері української та англійської мов асоціюється з концептом ІДЕАЛЬНІСТЬ. Пор.: у рожевому світлі – сприймати щось ідеалізовано, у кращому вигляді і дивитися крізь рожеві окуляри (дивитися крізь рожеву призму) – не помічати вад, недоліків у чому-небудь, ідеалізувати; у рожевих фарбах, у рожевому світлі (зі словами зображувати, поставати) – краще, ніж є насправді, ідеалізовано. «Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину» (С. Добровольський). Наділені позитивним конотаціями, фразеологічні одиниці з колоративом рожевий на глибинному рівні пізнання констатують ідеальне спотворення дійсності, тим самим несуть негативну оцінку об’єктивній дійсності. У фразеологічній системі англійської мови зафіксовані фраземи типу to see everything through rose-coloured spectacles (бачити все в рожевому світлі), on rosy wings (на крилах мрії), to take a rosy view of smth. (оптимістично дивитися на щось), rosy in the garden (все в порядку) побудовані саме на цій асоціації і розвивають такі ж конотації: «And thus on rosy wings the morning dawned, a clean, straight sunrise.» (Grace Livingston Hill)

На позначення рожевого як світло-червоного кольору в англійській мові існує дві лексеми – rosy та pink. Дані колороніми увійшли до складу лише фразеологізмів-метафор і репрезентовані таким специфічним концептом як ЗДОРОВ’Я.

З рожевим кольором як здоровим кольором обличчя пов’язані наступні фразеологічні одиниці: in the pink (в розквіті сил, у чудовому стані здоров’я), the pink of health (здоровий на вигляд). Колоронім rosy, маючи ознаку кольору, є складовою частиною такої фразеологічної одиниці, як to feel rosy about the gills (мати здоровий вигляд – зябра свіжої риби мають червонуватий колір): «Perhaps he was ill, she thought, although he had certainly been in the pink of health last week.» (Theodore Roosevelt)

Але серед виразів з колоронімом pink наявні і такі, до складу яких ця лексема не увійшла ні за кольоровою ознакою, ні на основі психологічного трактування. Наприклад, pink tea (званий чай), the pink of perfection (верх досконалості), paint me pink if… (щоб мене лиха година побила, якщо…).

Як бачимо, незважаючи на невелику кількість фразеологізмів з колоронімами pink та rosy, ці лексеми увійшли до фразем-метафор і для позначення кольору, і для передачі психологічного стану. Хоча rosy та pink і мають однакове значення, їх взаємозаміна у складі ФО недопустима.

У фразеологічній системі англійської мови наявні фраземи з колірним компонентом purple. Пурпуровий колір — темно-червоний або яскраво-червоний колір з фіолетовим відтінком; багряний. Як показало дослідження, в англійській фразеології немає фразеологічних одиниць з даним колоронімом компаративних за своєю структурою. Це можна пояснити відсутністю прототипу, найбільш репрезентативного прикладу поняття, що фіксує його типові властивості. У природному навколишньому середовищі людини пурпуровий колір взагалі не зустрічається. Однак, в англійській мові існує декілька фразеологізмів-метафор з колоронімом purple (пурпуровий), що і дає змогу визначити мовну концептуалізацію даного кольору. Один з них – a purple patch (краще місце в літературному творі). В ньому символіку пурпурового кольору в деякій мірі можна ототожнити з сакральним тлумаченням, що означає духовне начало, найвищий ступінь пізнання. «It is, therefore, no surprise to find him, in the very essay in which he speaks so contemptuously of facts, laying on with his vigorous brush a celebrated purple patch I would gladly transfer to my own dull page were it not too long and too well known». (E.F.Benson) Термін «purple patch» походить від римського поета Горація (Квінт Горацій Флакк, 65-8 до н.е.), який вперше вжив його у своїй праці «Ars Poetica».[73]

Пурпурний колір в англійській мові нерідко вербалізується концептом ОДЯГ. Колоронім purple як складова фразеологічних одиниць to wear the purple, to be born in the purple (належати до королівської сім’ї) , to marry into the purple (взяти шлюб з членом королівської сім’ї), be raised to the purple (стати членом королівської родини) в даному випадку означає колір королівської мантії. Крім того, з давніх часів збереглася шаноблива увага до осіб, які можуть дозволити собі купувати дорогі продукти – у тому числі цінні барвники: пурпур, лазурит, пізніше – кармін. Тому, зокрема, пурпур – стародавній символ влади, ознаки царственості їхнього власника. Наявність у фразеологічній системі зворотів з колірним компонентом purple є об’єктивною в силу того факту, що Великобританія традиційно була і залишається конституційною монархією, яку очолює король або королева. До таких фразем кольороназва увійшла в переносному значенні. Як видно, при формуванні семантики фразеологічної одиниці до уваги береться як психологічне тлумачення пурпурового кольору, так і одне з переносних значень.

Для української мови не є характерним вживання пурпурового (або ж фіолетового) кольору у складі фразеологічних одиниць, тому у ході дослідження не зафіксовано жодного прикладу з даним колоронімом.

Даний аналізований матеріал дає підстави зробити наступні висновки:

1. Концептосфера червоного кольору в українській фразеології репрезентована концептами КРОВ, КАЛИНА, МАК, ПІВЕНЬ, РАК, НИТКА, ВОГОНЬ, ЖАР тощо.

2. В англійській фразеології червоний колір вербалізується такими концептами як ВИШНЯ, МАК, ТРОЯНДА, ЛОБСТЕР, ПІВЕНЬ, ІНДИК, ВОГОНЬ, КРОВ, ОДЯГ, МОНЕТА тощо.

3. Спільними для обох мов виявилися такі концепти як КРОВ, МАК, ПІВЕНЬ, РАК/ЛОБСТЕР, ВОГОНЬ.

4. Специфічним для англійської фразеології є репрезентація червоного кольору елементами одягу, який пов’язаний з його носієм.

5. Рожевий колір як відтінок червоного кольору маніфестується концептом ІДЕАЛЬНІСТЬ, що є спільним для обох досліджуваних мов, однак втілення цього концепту вербалізується різними засобами.

6. На відміну від англійської, де пурпурний колір традиційно асоціюється з атрибутами королівської влади, у фразеологічній системі української мови відсутні фраземи з колірним компонентом пурпурний.

Незважаючи на те, що червоний колір не настільки поширений в навколишньому середовищі людини, як білий і чорний кольори, він досить широко використовується у фразеології української та англійської мов. Дослідження червоної колірної концептуалізації в структурі фразеологічних одиниць має велике значення для розуміння етномовної концептуальної картини світу. Колоратив червоний та його відтінки виступають образно-смисловим центром української та англійської фразеосфер, що відбиває культурні традиції етносів, підтверджує взаємозв’язок та взаємопроникнення культур.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Колір є важливою, інформаційно та емоційно значущою характеристикою життєвого простору людини. Таким його зображено й у мовній картині світу, яка фіксує національно-культурну специфіку уявлень мовного колективу про колір і його роль у житті людини, а також специфіку колірних асоціацій, котрі стають основою формування смислових відтінків кольоронайменувань, якими оперує даний мовний соціум. Світ кольору представлений у мові широким спектром лексичних одиниць, що інтерпретують інформацію, яка надходить по зоровому каналу зв’язку, а мова, в свою чергу, фіксує ті зміни, які відбуваються в уявленнях людини про колір під впливом психофізіологічного та культурно-символічного досвіду. Носії різних культур відрізняються не за особливостями отримуваних перцептивних сигналів, а за тими висновками, які вони підсвідомо роблять на основі цих сигналів. У межах різних культур сигнали засвоюються відповідно до різних схем і вибірковості сприйняття, що й породжує міжкультурну специфіку.

Будь-яка інформація про колір, що є наслідком емоційно-чуттєвого та побутового досвіду взаємодії людини з кольором, кодується фразеологічними одиницями. Саме тому вивчення фразеологічних одиниць з колірним компонентом є необхідною складовою частиною дослідження лінгвоментальності певного народу, адже стійкі звороти відбивають досвід, накопичений протягом тисячоліть, та маніфестують концептуальний шар свідомості народу. Дослідження концептів, ключових для відповідної культури, передбачає розгляд фразеологічних одиниць як вміщення концептуальної інформації. Порівняння фразеологічних одиниць з колористичним компонентом дозволило зробити висновки про розходження у системі ціннісних настанов соціумів, які виявляються у конотаціях, у значимості та семантичній навантаженості того чи іншого кольору.

Кольороназви є невід'ємною частиною національної свідомості етносу та засобом вираження мовних стереотипів, а тому адекватне розуміння національно-специфічної символіки кольорів у складі фразеологізмів сприятиме уникненню культурних непорозумінь у сприйнятті елементів соціального символізму комунікативної поведінки представників різних культур і вестиме до взаєморозуміння учасників комунікативного акту.

Зіставний аналіз таких фразеологічних одиниць дав нам можливість доторкнутися до скарбниці історичного досвіду різних культур, етнокультурної специфіки менталітету українського та англійського народів, а також простежити певні когнітивні закономірності.

У результаті дослідження виявлено, що фразеологія англійської мови у структурно-семантичному плані має значно більше фразеологізмів з колірним компонентом: у фразеологічній системі англійської мови було виокремлено 300 фразеологізмів, у складі яких є кольороназви, а в українській фразеологічній системі – 103 фразеологічних одиниці з колірним компонентом, що свідчить про розбіжності у сприйманні представниками двох культур навколишнього середовища. Результати статистичних даних демонструють преференції того чи іншого кольору представниками двох культур.

Зіставний аналіз статистичних даних дозволив зробити наступні висновки: із одинадцяти базових кольорів спектра англійська фразеологія використовує на сьогодні 10 кольорів, в той час як українська фразеологія – 9. Відмінність при цьому становить пурпурний колір, як відтінок червоного. Фразеологічних одиниць з даним компонентом в українській фразеології не зафіксовано, що може свідчити про особливості лінгвоментальності українського народу: відсутність прототипів, історичного, культурного підґрунтя тощо.

Кожен колір як складова фразеологічних одиниць викликає у представників української та англійської культур певні достатньо стабільні асоціації, що зумовлено наявністю прототипів певного кольору у навколишньому середовищі людини.

У ході роботи також виявлено, що у структурному плані для відображення асоціативного зв’язку певного кольору з його прототипами англійська фразеологія використовує фразеологічні одиниці компаративного типу, які не є типовими для української фразеології.

Кожен колір поряд зі спільними, викликає також і різні асоціації, що яскраво відбиває лінгвоментальність даних народів, особливості світосприйняття, історичний та культурний досвід. Певні природні, історичні та культурні умови диктують відповідні мовні вирази (фразеологічні одиниці), де один і той же колір асоціюється з різними предметами і маніфестується різними концептами. Для англомовної лінгвокультури характерним є асоціація з концептами, що відображають владу монархії, історичні реалії та загальнодержавні традиції.

Колоративи та їх відтінки виступають образно-смисловим центром української та англійської фразеосфер, що відбивають культурні традиції етносів, асоціативні зв’язки певного кольору з важливими для певної культури символами, підтверджують взаємозв’язок та взаємопроникнення англійської, української, іспанської, французької, китайської культур.

Все сказане дозволяє наголосити на перспективності дослідження фразеології з когнітивної точки зору. Когнітивне дослідження «колірної» фразеології допоможе наблизитися до розуміння природніх, реальних процесів функціонування фразеологічних одиниць в мовленні та визначення їх ролі і місця у мові, відзначаючи при цьому важливу роль культурної складової, фактор зумовленості світобачення народу крізь призму колірного світосприйняття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Albertazzi L. Meaning and cognition: a multidisciplinary approach / L. Albertazzi. – Philadelphia, 2000. – 296 p.

2. Berlin B.& Kay P. Basic Color Terms: Theit Universality and Revolution/ B. Berlin, P.P.Kay – University of California Press: Berkeley, 1969. – 398 p.

3. Colour Perception: Mind and the Physical World. – Oxford University Press, 2004 – 544 p.

4. Croft W., Cruse D.A. Cognitive linguistics / William Croft, D. Alan Cruse – Cambridge University Press, 2004. – 356 p.

5. Dirven R., Vespoor M. Cognitive exploration of language and linguistics / Rene Dirven, Marjolyn Vespoor. – Philadelphia, 2004 – 277 p.

6. Geeraerts D., Cuyckens H. The Oxford handbook of cognitive linguistics / Dirk Geeraerts, Hubert Cuyckens. – Oxford University Press. – 2007. – 1334p.

7. Nuyts J., Pederson E. Language and Conceptualisation/ J. Nuyts, E. Pederson. – Oxford University Press. – 2000. – 281p.

8. Paterson I. A Dictionary of Colour: a Lexicon of the Language of Colour/ I. Paterson. – Thorogood Publishing Inc., 2004. – 528 p.

9. Skandera P. Phraseology and Culture in English / P. Scandera: Mouton de Gruyter, 2007. – 511p.

10. Авксентьєв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування/ Л.Г. Авксентьєв // Мовознавство. – 1987. - №1 – С.43 – 46.

11. Аґюстон Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и дизайне / Ж. Аґюстон– М.: Наука, 1982 – 184 с.

12. Аксенова Ю.А. Символы мироустройства в сознании детей / Ю.А. Аксенова – Екатеринбург: Деловая книга, 2000. – 272 с.

13. Аскольдов С.А. Концепт и слово. Русская словесность. Антология. / С.А. Аскольдов – М.: Academia, 1997. – С. 267 – 279.

14. Ащеулова К. Ты и твой цвет / К. Ащеулова // Детское творчество. – 1998. – №3 – С.22 – 23.

15. Базима Б.А. Цвет и психика./ Б.А. Базима / Х.: ХДАК, 2001. – 172с.

16. Володарский Л. Цвет божественных энергий /Л. Володарский // Наука и религия. – 1998. – №3 – С.24 – 26

17. Воробйова Л.М. Основи психолінгвістики./ Л.М. Воробйова – Луганськ: Вид-во ЛНПУ «Альма-матер», 2007. – 269 с.

18. Ґете И.В. Избранные философские произведения./ И.В.Ґете – М.: Наука, 1964 – 520 с.

19. Глєбова Ю.А. Психолінгвістичні особливості відображення колоронімів білий/чорний в українських та англійських фразеологізмах./ Ю.А. Глєбова // Мовні і концептуальні картини світу – Київський національний університет ім.Тараса Шевченка. – 2008 – Випуск 26. – Ч. І. – С. 218

20. Голубовська І.О. Етноспецифічні константи мовної свідомості: автореф. дис. докт. філ.наук: спец:. 10.02.15 «Загальне мовознавство»/ І.О. Голубовська / К: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка, 2004. – 18 с.

21. Григорук С. И. Концепт синего цвета в поэзии Георгия Иванова./ С.И. Григорук // Культура народов Причерноморья. – 2002. – №44. – С. 125 – 1 29.

22. Груза Н. Тайны цвета / Н. Груза // Наука и религия. – 1998. - №7 – С.20 – 22.

23. Грушевицкая Т.Г. Основы межкультурной коммуникации./ Т.Г. Грушевицкая – М.: Русские словари, 1997. – 410 с.

24. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию/В. Гумбольдт / – М.: Прогресс, 2000. – 396 с.

25. Гуменюк І.І. Кольористика у фразеології – ключ до культурної інтерпретації (на матеріалі англійської та української мов)/ І.І. Гуменюк// Наукові праці. – Вип. 11. – Т. 1. – Камянець-Подільський, 2005. – С. 21 – 217.

26. Денисенко С.Н. Концепт мовної картини світу і сучасні дослідження фразеології./ С.Н. Денисенко // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка – 2010 - № 51 – С.3 – 6.

27. Доброльожа Г.М. Лінгвістична та культурологічна специфіка використання «кольорових» фразеологізмів/ Г.М. Доброльожа // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип. 6. Т. ІІІ – С. 198 – 204.

28. Євграфова А.О. Мовна картина світу в дзеркалі фразеології (зіставний аспект)./ А.О. Євграфова // Культура народов Причерноморья. – Симферополь. – Межвузовский центр «Крым», 2008. – С. 144.

29. Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник/ В.В. Жайворонок – К.: Довіра, 2006. – 703 с.

30. Жайворонок Н.В. Українська етнолінгвістика: Нариси: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл./ Н.В. Жайворонок – К.: Довіра, 2007. – 262 с.

31. Желязкова В. Визначення мовних концептів кольору методом асоціативного експерименту./ В. Желязкова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика» Збірник наукових праць. Випуск VIII – Херсон: Видавництво ХДУ, 2008. – С. 304 -309.

32. Забужанська І.Д. English Idioms with Color Component/ І.Д. Забужанська // Матеріали міжнародної студентської інтернет-конференції «Мова,освіта, культура: інтеграційні процеси в сучасному світі». – ВДПУ, 2011. – С.79

33. Забужанська І.Д. Колірна картина світу у дзеркалі фразеології. / І.Д. Забужанська // Іноземні мови у вищому навчальному закладі: Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, присвяченої 100-річчю Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського/ Гол. ред.Ямчинська Т.І. – Вінниця, 2011. – С.182

34. Забужанська І.Д. Мовна концептуалізація чорного кольору в англійській лінгвокультурі./ І.Д. Забужанська // Матеріали звітної науково-практичної конференції викладачів та студентів. – ВДПУ, 2011. – С.73

35. Замашна С.М. Соціокультурний компонент лексики з позначенням кольору/ С.М. Замашна // Наукові записки. Серія Філологічна Випуск 11. – Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2009. – С. 219.

36. Зубач. О.А. Національно-культурна своєрідність семантики фразеологічних одиниць з компонентом на позначення кольору у сучасній німецькій мові: Дис. канд.філ.н.: 10.02.04 / О.А. Зубач. – Донецьк, 2007 – 254 с.

37. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс./ В.И. Карасик – М.: Гнозис, 2004. – 390 с.

38. Князева Н.А., Максименко И.Ю. Национально-культурная обусловленность цветовых обозначений./ Князева Н. А., Максименко И. Ю. // Культура народов Причерноморья. – Симферополь, 2003. – № 42. – С. 50 – 54.

39. Козак Т.Б., Тушкова Т.В. Особливості вживання кольоропозначень «чорний», «білий» у художніх творах середньоверхньонімецького періоду./ Т.Б. Козак, Т.В. Тушкова // Нова філологія. Зб. наук. праць. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. - № 3 – С. 366

40. Косенко О.С. Мовна картина світу / О.С. Косенко // ФКЖ. – 2010. – № 34. – С. 104 – 114.

41. Кубрякова Е.С. Об одном фрагменте крнцептуального анализа слова память / Е.С. Кубрякова // Логический анализ языка. Культурные концепты. – М.: Наука, 1991. – С. 132

42. Куцик О. Роль символів-колоративів у формуванні фразеологічних значень / О. Куцик // Мова і культура. — Дрогобич, 1996. — С.46 –52.

43. Кучерук О. Образна природа семантики кольороназв в українських фразеологізмах / О. Кучерук // Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. – К: Преса України, 2006. – № 12 – С. 40 – 42.

44. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка / Д.С. Лихачев // Русская словесность. Антология. – М.: Academia, 1997. – С. 280 – 287

45. Лонська Л. Варіанти фразеологізмів із колірним компонентом в українській мові./ Л. Лонська // // Культура народов Причерноморья. — 2007. — №59. — С.125

46. Люшер М. Магия цвета/ М. Люшер – Харків: АО «Сфера», 1996. – 431 с.

47. Маковська О.О. Концептуалізація наукового знання як процес когнітивної лінгвістики./ О.О. Маковська // Наукові записки. Серія «Філологічна». Матеріали міжнародної наук.-практ. Конференції. – Острог. вид-во Національного університету «Острозька академія». – Вип. 16. – 2010 – С.183.

48. Маслова В.А. Homo lingualis в культуре: монография./ В.А. Маслова – М.: Гнозис, 2007. – 320 с.

49. Маслова В.А. Лингвокультурология: Учеб. пособие./ В.А. Маслова – М.: Изд. центр «Академия», 2001. – 208 с.

50. Науменко Н.В. Залежність образності кольороназви від її словоформи// Наукові записки національного університету «Києво-Могилянська Академія» – 2000. – Т. 18. – С. 43 – 45

51. Парфьонова Т.Б. Колоративи-компоненти ФО / Т.Б. Парфьонова // Вісник Луганського державного університету ім. Т. Шевченка. Серія: Філологічні науки. - № 9. – Луганськ, 1998. – С.135 – 139.

52. Півторак Л. Колоратив чорний у фразеології як вираження лінгвоментальності (на матеріалі іспанської, англійської, української та російської мов.)/ Л. Півторак // Культура народов Причерноморья. — 2004. — N54. — С. 322 – 325

53. Порожнюк А. Червона барва в мовній палітрі/ А. Порожнюк // Урок української. – 2000. - №1 – С.28 – 29

54. Потапчук С. Лінгвокогнітивний та лінгвокультурний підходи до вивчення концепту у сучасному мовознавстві./ С. Потапчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії. Зб.наук. праць Рівненського державного гуманістичного ун-ту. – Вип. 15. – Рівне: РДГУ, 2007. – 166 с.

55. Потебня А.А. Слово и миф./ А.А. Потебня – М.: Мысль, 1989. – 411 с.

56. Потебня О.О. Думка і мова/ О.О. Потебня // Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів.: ,1996. – С. 23 – 39.

57. Роу К. Концепция цвета и цветовой символизм в древнем мире. Психология цвета/ К. Роу – М.: Просвещение, 1996. – С. 7 – 46

58. Сагаровська Н.А. Конвенційні кольоропозначення, уживані для описання людини. Вісник ХНУ ім.. Каразіна. Серія Філологія. - № 707. – 2005. – С.7

59. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд) / О.О. Селіванова – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 148 с.

60. Селіванова О.О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти): Монографія./ О.О. Селіванова –К.: Брама, 2004. – 276 с.

61. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія/ О.О. Селіванова – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

62. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови/ Л.Г. Скрипник. – К: Наукова думка, 1973. – 280 с.

63. Словник символів культури України / За загальною редакцією В.П. Коцура, О.І. Потапенка, М.К. Дмитренка, В.В. Куйбіди. – 3-є вид. – К.: Міленіум, 2005 – 352 с.

64. Степанов Ю.С. Константы // Словарь русской культуры: опыт исследования / Ю.С. Степанов – М: Академический Проект, 2001. — 990 с.

65. Телия В.Н. Фразеография в машинном фонде русского языка / В.Н. Телия. – М.: Наука – 1990. – 324 с.

66. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологія сучасної української мови: Навч. посібник / В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко. – К.: Знання, 2007. – 494 с.

67. Фрумкина Р.М. Цвет, смысл, сходство. Аспекты психолингвистического анализа / Р.М. Фрумкина – М.: Наука, 1984. – 174 с.

68. Чередниченко В.О. Про когнітивний підхід до дослідження фразеологічних одиниць / В.О. Чередниченко // Вісник Харківського нац. ун-ту. – 2004. - № 631. – С. 92 – 95.

69. Шиманович Г.М. Лінгвокогнітивні особливості етнономінацій у сучасній англійській мові / Г.М. Шиманович // Культура народов Причерноморья. — 2008. — № 138. — С. 34 – 37.

70. Щербачук Л.Ф. Концептуалізація червоного кольору у фразеологічній системі української мови/Л.Ф. Щербачук // Культура народов Причерноморья. – 2009 – 174. – С. 67 – 68.

71. http://about-ukraine.com

72. http://books.google.com.ua

73. http://enc-dic.com

74. http://slovopedia.org.ua

75. http://www.bartleby.com

76. http://www.phrases.org.uk

77. http://www.wordnik.com

Довідники:

78. Merriam-Webster’s Collegiate Dictionary, Eleventh Edition. – Merriam- Webster, Incorporated, 2008. – 1622 p.

79. New Webster's Dictionary and Thesaurus of English Language. Lexicon Publications, Inc.: Danbury, 1993. – 1248 p.

80. Worrall A.J. English Idioms for Foreign Students. Longman Group UK Ltd., 1993. – 273 p.

81. Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник/ К.Т. Баранцев – К.: Знання, 2005. – 1055 с.

82. Батюк Н. О. Фразеологічний словник: На допомогу вчителеві/ Н.О. Батюк — К.: Рад. шк., 1996. — 235 с.

83. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови/ В.С. Калашник, Ж.В. Колоїз – К.: Довіра, 2001. – 284 с.

84. Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Словник фразеологічних синонімів / За ред. В. О. Винника. — К.: Рад. шк., 1988. — 198 с.

85. Словник української мови: В 11 т. / Ред. кол. І. К. Білодід та ін. – К.: Наук. думка, 1970 – 1980. – с.

86. Трессидер Дж. Словарь синонимов/ Дж. Трессидер – М.: Терра, 1999. – 448 с.

87. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: В 2 т. – К.: Вища шк., 1984 – 567 с.

88. Ужченко В.Д, Ужченко Д.В. Фразеологічний словник української мови/ В.Д. Ужченко, Д.В. Ужченко — К.: Освіта, 1998. — 224 с.

89. Фразеологічний словник української мови в двох книгах. – Книга 1. [Укл. В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та ін..]. – К.: Наукова думка, 1995. – 528 с.

90. Фразеологічний словник української мови в двох книгах. – Книга 2. [Укл. В.М. Білоноженко, В.О. Винник, І.С. Гнатюк та ін..]. – К.: Наукова думка, 1995. – 980 с.

91. Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. / За ред. Л. С. Паламарчука. – К.: Наук, думка. 1993. — Кн. 1. — 528 с.; Кн. 2. — 980с.

SUMMARY

The research deals with the problem of revealing cognitive processes, structures and phraseology connections in terms. The concept «colour» in the «naїve» language picture of the world is analyzed through the prism of colour names as constituents of phraseological units.

The research focuses mainly on the peculiarities of colour concept realization in Ukrainian and English lingvistic cultures respectively. 10 basic colours are analyzed. The associative references of the concept «colour» to the other cultural concepts of its construction are being established on the basis of the analysis of contextually combinable lexemes to designate the colours. Actualized conceptual meanings of colour terms as constituents of phraseological units are stressed as the usual conceptual items for English native speakers as well as for the English culture in comparison with the Ukrainian. Some aspects of social and cultural components of colour and their reflection in English and Ukrainian word-stock are also in the focus of the research. This information may be useful in the investigation of cross-cultural communication and psychological linguistics. The investigation displays that perception of colours is the component of the linguistic picture of the world of Ukrainian and English cultures. Special attention is given to the analysis of the fundamentals of colour nominations choice and their discursive functions in the phraseology.

Key words: concept, colour name, linguistic culture, «naїve» language picture of the world, phraseological units, conceptual analysis.