10.4. Суть і принципи митного регулювання зед в Україні. Митна вартість товару і розрахунок митних платежів

Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов'язане з установленням ми­та та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення в життя митної політики становлять митну справу. Митна справа в Україні розвивається у напрямі гармонізації та

388

уніфікації з загальноприйнятими в міжнародній практиці норма­ми та стандартами. .

Україна самостійно визначає митну політику, створює власну митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території відповідно до Митного кодексу, законів України та міжнародних договорів за участю України. Митне регулювання здійснюється на основі принципів: виключної юрисдикції України на її митній території; виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; законності; єдиного порядку перемі­щення товарів і транспортних засобів через митний кордон Укра­їни; системності; ефективності; додержання прав та інтересів фі­зичних та юридичних осіб, що охороняються законом; гласності та прозорості.

Митні правила мають бути опубліковані не пізніш як за 45 днів до дати введення їх у дію. У разі, якщо зазначені правила не будуть офіційно опубліковані, вони не набирають чинності. Як­що такі правила будуть опубліковані невчасно, датою набрання чинності вважатиметься сорок шостий день з моменту офіційної публікації. Товари та інші предмети, що ввозяться на митну тери­торію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають об­кладенню митом. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону України «Про Єдиний митний тариф» і ставок Єдиного митного тарифу України. Мито йде до державного бюджету України.

Єдиний митний тариф України - це систематизований перелік ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, вивозяться за межі цієї території або переміщуються транзитом по цій території. Ставки Єдиного митного тарифу України єдині для всіх суб'єктів зовні­шньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, орга­нізації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та міжнаро­дними договорами за її участю.

Мито, що стягується митницею, - це податок на товари та ін­ші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Залежно від способу стягнення в Україні застосовуються такі ви­ди мита:

• адвалорне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

• специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

389

- комбіноване, що поєднує обидва ці види мита.

Залежно від об'єкта обкладення мито буває: ввізне, вивізне і транзитне. Ввізне мито нараховується на товари та інші предме­ти при їх ввезенні на митну територію України. Це мито є дифе­ренційованим:

• до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в рас: встановлення будь-якого спе­ціального преференційного митного режиму, згідно з міжнарод­ними договорами за участю України, застосовуються преферен­ційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митник тарифом України;

• до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбі­льшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти підприє­мництва цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винят­ком випадків, коли зазначені мито та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митно­го режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, перед­бачені Єдиним митним тарифом України;

• до решти товарів та інших предметів застосовуються пов­ні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Вивізне мито нара­ховується за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України. На окремі товари та інші предмети може встановлюва­тися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення. З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, перед­бачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. Митна вартість то­варів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон Украї­ни, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Методи визначення митної вартості товарів, які

390

переміщуються через митний кордон України, та умови їх засто­сування встановлюються Митним кодексом.

Відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України й отримані митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у відповід­них випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких ме­тодів:

• за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються;

• за ціною угоди щодо ідентичних товарів;

• за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;

• на основі віднімання вартості;

• на основі додавання вартості;

• резервного.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визнача­ється на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підля­гає сплаті за ці товари на момент перетину митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

• на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

• комісійні та брокерські винагороди;

• ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи опосе­редковано здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої ко­мерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці від­повідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом. При цьо-

391

му під країною походження товару можуть мати на увазі групу країн, митні союзи країн, регіон чи частину країни, якщо є необ­хідність їх виділення з метою визначення походження товару. Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:

• корисні копалини, видобуті на її території або в її територі­альних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

• рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

• живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

• продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

• продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

• продукція морського промислу, видобута та (або) виробле­на у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, оре­ндованими (зафрахтованими) нею;

• вторинна сировина та відходи, які є результатом виробни­чих та інших операцій, здійснених у країні;

• продукція високих технологій, одержана у відкритому кос­мосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи оренду­ються нею;

• товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазна­ченої вище.

Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше кра­їн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки. Критерій достатньої переробки визначається:

• правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опи-еу та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

• правилом адвалорної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вар­тість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з ін­шої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки;

• переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалорної частки, але з до­триманням певних умов визнаються достатніми.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достат­ньої переробки:

- операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

392

• операції щодо підготовки товарів до продажу та транспор­тування (роздрібнення партії, формування відправлень, сорту­вання, перепакування);

• прості складальні операції;

• змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

• комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище опе­рацій;

• забій тварин.

Для підтвердження походження товару митний орган у перед­бачених законом випадках має право вимагати подання сертифі­ката про походження такого товару.

Для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньое­кономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів використовується Українсь­ка класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу. УКТЗЕД скла­дається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, затвердженої Міжнародною конвенцією від 14 червня 1983 p., і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарни­ми позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодуван­ня товарів.

393

Питання та завдання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

Питання для самоперевірки та контролю засвоєння знань

1. Що Ви розумієте під поняттям «зовнішньоекономічна дія­льність»?

2. Охарактеризуйте принципи, якими керуються суб'єкти при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

3. Назвіть основні суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

4. Які види зовнішньоекономічної діяльності в Україні здій­снюють суб'єкти підприємництва?

5. Назвіть основні завдання фінансиста у процесі здійснення підприємством зовнішньоекономічних операцій.

6. Що таке «ризик»?

7. Які ризики, зовнішні щодо контракту Ви знаєте? Як їх можна уникнути?

8. Охарактеризуйте транспортні ризики.

9. Які ризики, пов'язані з умовами контракту Ви знаєте? На­звіть методи управління ними.

10. Назвіть порядок розрахунків в іноземній валюті за госпо­дарськими операціями резидентів.

11. Що вважається днем виникнення заборгованості?

12. Які особливості переказування коштів у іноземній валюті щодо оплати робіт і послуг нерезидентів?

13. Охарактеризуйте використання готівки іноземної валюти в Україні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

14. Назвіть основні способи платежу, які використовуються у міжнародній практиці.

15. Охарактеризуйте акредитивну форму розрахунків при зо­внішньоекономічних операціях.

16. Назвіть особливості інкової форми розрахунків при зов­нішньоекономічних операціях.

17. Дайте характеристику чековій формі розрахунків при зов­нішньоекономічних операціях.

18. Що таке форфейтинг?

19. Які принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності Ви знаєте?

20. Що таке Єдиний митний тариф України?

21. Назвіть види мита.

394

22. Охарактеризуйте митну вартість товарів.

23. Що розуміють під країною походження товару при зовні­шньоекономічних операціях?

Типові приклади розв'язування задач

Задача 1

Підприємство-експортер для здійснення зовнішньоекономічної діяльності повинне було отримати від НБУ індивідуальну ліцен­зію. Проте воно не звернулось до цієї установи, а здійснило зов­нішньоекономічні операції без ліцензії 1.01.2007 року на суму 500 тис. дол. Курс долара до гривні станом на 1.01.2007 року був 5,05 грн / дол. При перевірці працівниками державних податко­вих органів 15.12.2008 року було виявлене таке порушення. Курс долара до гривні на 15.12.2008 рік становив 7,65 грн / дол. Чи до­пустило підприємство-експортер порушення чинного законодав­ства України, якщо допустило, то слід розрахувати розмір штра­фних санкцій за порушення законодавства.

Розв'язання

Підприємство порушило чинне законодавство, а саме ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Відпові­дно до неї, здійснення суб'єктами зовнішньоекономічної діяль­ності зовнішньоекономічних операцій без відповідних ліцензій тягне за собою накладення штрафу у сумі 10 % вартості проведе­ної операції, перерахованої у валюту України за офіційним кур­сом гривні до іноземних валют, установленим Національним ба­нком України на день здійснення такої операції.

Отже, розмір штрафу буде визначитись:

0,1 х 500 000 х 5,05 = 252 500 грн.

Штраф стягується органами державної податкової служби на підставі відповідних рішень центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, визначеному За­коном України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

395

Задачі для самостійного розв'язування

Задача 1 ТОВ «Сигма» експортує товар вартістю 400 тис. дол. до Япо­нії. Умовами контракту передбачено, що валюта платежу - дола­ри США. Надалі вносяться зміни до контракту, згідно з якими замінюється валюта платежу: 60 % контракту оплачується в євро, а 40 % - у гривнях через партнера японській фірми в Україні за курсом НБУ на день здійснення платежу (6,5 грн за дол.). Чи бу­ли порушення чинного законодавства України з боку партнерів за договором, якщо вони не зверталися до відповідних органів щодо одержання будь-яких ліцензій на здійснення розрахунків? Якщо такі порушення були, то розрахувати суму санкцій, яку слід спла­тити в бюджет за порушення чинного законодавства.

Задача 2

Вітчизняне підприємство-імпортер 1 лютого звітного року здійснило авансовий платіж закордонному партнеру згідно з кон­трактом на поставку імпортних товарів на загальну суму 300 тис. дол. США. Термін поставки за контрактом - 10 квітня поточного року. У зв'язку з об'єктивними обставинами іноземний партнер затримав відвантаження товарів на 60 днів, про що сторони укла­ли додатковий договір.

10 травня підприємство-імпортер звернулося до НБУ із зая­вою щодо отримання індивідуальної ліцензії. Складаючи декла­рацію про валютні цінності, підприємство-імпортер не внесло в неї прострочену дебіторську заборгованість за імпортним конт­рактом. Чи допустило підприємство-імпортер порушення чинно­го законодавства України, якщо допустило, то слід розрахувати розмір штрафних санкцій за порушення законодавства.

Тести

1. Реекспорт (реекспорт товарів) означає:

а) вивезення за межі України (ввезення в межі України ) ка­ піталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності;

б) продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпорто­ вані на територію України;

396

в) купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезен­ням або без ввезення цих товарів на територію України, вклю­чаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її ме­жами.

2. Ризик невиконання партнером зобов'язань за контрактом мож­ на уникнути за рахунок:

а) укладення договору про наміри, де оговорюється строк, протягом якого сторони можуть внести зміни; відображення в договорі намірів щодо матеріальної відповідальності за відмо­ ву від підписання контракту; відображення умови про розгляд можливих суперечок через господарський суд; відображення в контракті умови про штрафні санкції за невиконання будь- якого зобов'язання за контрактом; відображення в контракті умови про виникнення можливих форс-мажорних обставин;

б) передбачення умови про чинність контракту після надхо­ дження коштів на розрахунковий рахунок виконавця; переда­ ча права власності замовнику після повної сплати вартості то­ вару (послуги); використання послуг банку щодо акредитивної форми розрахунків; укладення угоди з банком на факторингове обслуговування можливої дебіторської забо­ ргованості;

в) врахування діяльності підприємства в своїй сфері, а також суміжних видах економічної діяльності за певний період часу; сталості функціонування виду економічної діяльності порів­ няно з економічним станом у країні в цілому; результатами ді­ яльності різних підприємств у межах одного виду діяльності.

3. Яка група транспортних ризиків за «Інкотермс-2000» включає ситуації, коли експортер (продавець) укладає із покупцем договір на транспортування, але не бере на себе ніякого ризику:

а) група D;

б) група С;

в) група E(EXW);

г) група F.

4. Транспортних ризиків за «Інкотермс-2000» FCA означає:

а) відповідальність і ризик за товар переходять від постача­ льника до покупця у визначеному договором порту;

б) продавець знімає з себе відповідальність після перемі­ щення товару через борт судна;

397

в) ризики і відповідальність продавця переходять на покупця (посередника) у момент передачі товару у визначеному місці, при передачі товару перевізнику, визначеному покупцем. 5. Основними формами розрахунків при здійсненні зовнішньое­кономічних операцій є:

а) акредитивна;

б) інкасова;

в) банківський переказ;

г) розрахунки чеками;

д) вексельна;

є) за відкритим рахунком;

ж) всі відповіді правильні;

з) а), б), в), є); и) б),в),г),д).

Література до теми

1. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємст­ва: Навч. посіб. / М. І. Дідківський. - К.: Знання, 2006. - 463 с

2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підруч. / [за ред. І. В. Багрової]. - К.: Центр навч. л-ри, 2004. - 580 с

3. ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термі­нів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року): Правила від 01.01.2000 р. - Чинні з 01.01.00II Урядовий кур'єр. - 2002. -10 квіт., № 68.

4. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національ­ній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976. - Чинна з 09.04.04 // Офіційний вісник України. - 2004. - 16 квіт., № 13.

5. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахун­ків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Прав­ління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492. - Чинна з 01.01.04 // Офіційний вісник України. - 2004. - 02 січ., № 51, Т. 1.

6. Митний кодекс України: за станом на 01.08.09 II Урядовий кур'єр, - 2002. - 14 серп., № 148.

7. Основные виды рисков во внешнеэкономической деятельности / К. В. Захаров [и др.] // Митна справа. - 2000. -№ 2. - С. 41-50.

8. Положення про порядок виконання банками документів на пе­реказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та бан­ківських металів, затверджене постановою Правління Національного

398

І банку України від 28.07.2008 p. № 216 та зареєстроване в Міністерстві І юстиції України 01.10.2008 р. за № 910/15601). - Чинне з 12.10.08 // І' Офіційний вісник України. - 2008. - 17 жовт., № 76.

9. Положення про порядок здійснення банками операцій за гаран­ тіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою правління національного банку України від 15.12.2004 р. № 639 та заре­ єстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за№ 41/10321. -

[ Чинне з 24.01.05 // Офіційний вісник України. - 2005. - 04 лют., № 3.

10. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в інозем­ ній валюті на території України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12. 2000 р. № 520 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.02. 2001 р. за № 152/5343. - Чинне з

22.04.06 // Офіційний вісник України. - 2006. - 26 квіт., № 15.

11. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовніш­ньоекономічними операціями, затверджене постановою Правління На­ціонального банку України від 03.12.2003 р. № 514 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 24.12/2003 р. за № 1213/8534. - Чинне з 04.01.04 // Офіційний вісник України. - 2004. - 09 січ., № 52, Т. 1.

12. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України: Постанова правління НБУ від 26.03.98 р. № 119. - Чинні з

29.06.07 // Офіційний вісник України. - 2007. - 02 лип., № 46.

13. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від І 16.04.1991 р. № 959-ХІІ. - Чинний з 01.07.91 // Голос України. - 1991. -

12 черв.

14. Про митний тариф України: Закон України від 5.04.2001 р. І №2371-111. - Чинний з 01.07.01 // Урядовий кур'єр. - 2001. - 16 трав., І №84.

15. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5.04.2001 р. | №2374-111. - Чинний з 04.05.01 // Урядовий кур'єр. - 2001. - 04 трав.,

№78.

16. Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями: постанова правління

І НБУ від 30.12.2003 р. № 597. - Чинна з 16.02.04 //Офіційний вісник І України. - 2004. - 27 лют., № 6.

17. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР. - Чинний з 05.10.94// Голос України. - 1994. - 05 жовт.

18. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоеконо-

399

мічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в інозем­ній валюті: Постанова КМУ та НБУ від 21.06.1995 р. № 444. [Елект­ронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.

19. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб'єктів господарюван­ ня: навч. посіб. / О. О. Терещенко. - К.: КНЕУ, 2003. - 554 с.

33. Філіна Г. І. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч. посіб. / Г. І. Філіна. - К.: ЦУЛ, 2007. - 320 с

34. Фінансова діяльність підприємств: Навч. посіб. / [В. І. Аранчій, В. Д. Чумак, О. Ю. Смоленська, Л. В. Черненко]. - К.: Професіонал, 2004.-240 с

35. Фінансова діяльність підприємства: Підручник / [О. М. Бан­дурка, М. Я. Коробов, П. І. Орлов, К. Я. Петрова]. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Либідь, 2002. - 384 с.

20. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / [О. О. Терещенко, Я. І. Невмержицький, А. П. Куліш та ін.]; за заг. ред. О. О. Терещенка. - К.: КНЕУ, 2006. - 312 с.

400