V. Плани практичних занять

У ході підготовки до практичних занять студенти мають вивчити запропоновані розділи навчальних посібників, відповісти на теоретичні питання, після чого виконати практичні завдання. Розв’язання практичних задач сприятиме формуванню у студентів навичок конкретного використання знань з логіки з метою фахової підготовки. Розв’язання задач слід обґрунтовувати засобами логіки та інструментальним апаратом освоюваної спеціальності.

Окрім теоретичних питань і практичних вправ, в практикум з логіки включено: список літератури до кожної теми, запитання для самоконтролю, логічний словник та перелік видів самостійної роботи.

Тема. Предмет і значення логіки (2 год.)

Тема “Предмет і значення логіки” відкриває курс формальної логіки та окреслює межі науки про закони і форми оперування правильним мисленням. Готуючись до теми, студентам особливу увагу слід звернути на питання, присвячені традиційній та сучасній логіці та логіці і мові.

Мета заняття – пояснити сутність і специфіку логіки як науки, з’ясувати різницю між логікою формальною і діалектичною, довести, що логічна грамотність – необхідна риса освіченості, познайомитися з мовою логічних висловлювань.

План

1. Мислення як предмет вивчення логіки.

2. Поняття про логічну форму і логічний закон.

3. Істинність думки і формальна правильність.

4. Традиційна і сучасна логіка.

5. Логіка і мова.

Практичні завдання

1. Визначити дескриптивні і логічні терміни в судженні: “Всі організми є одноклітинними або багатоклітинними”.

2. Визначити, до яких семантичних категорій слід віднести наступні вирази: а) листя, яке впало на землю; б) листя впало на землю; в) ви підете сьогодні в бібліотеку? г) брат Іван.

3. Запишіть у символічній формі наступні мовні вислови:

а) якщо у мене буде вільний час і я складу іспит з філософії і психології, то я поїду відпочивати в Крим або на Кавказ;

б) якщо людина з дитинства і юності своєї не давала нервам панувати над собою, то вони не звикнуть дратуватися і будуть її слухатися (К.Д.Ушинський);

в) спостерігати несправедливість і мовчати – це означає самому брати участь у ній;

г) якщо я ввечері піду в театр, або в кіно, або в гості, то я не підготуюся до семінару, не висплюсь і буду погано відповідати;

д) пошуки ворога тривали вже три години, але результатів не було, бо ворог нічим себе не виказував;

е) якщо хворому після розмови з лікарем не стає краще, то це не лікар.

4. Що в цих міркуваннях є істинним, що хибним, а що неправильним:

а) є три типи темпераментів – сангвінічний, флегматичний, холеричний. Встановлено, що мій темперамент не належить ні до сангвінічного, ні до флегматичного. Отже, він холеричний;

б) деякі люди талановиті. Отже, деякі з талановитих є людьми;

в) кожен іменник відповідає на питання “хто?” або “що?” Слово “він” відповідає на питання “хто?” Отже, це слово – іменник.

Література

1. Берков В.Ф., Яскевич Я.С., Павлюкевич В.И. Логика. – Минск, 2000. – С.6-18.

2. Гетманова А.Д. Логика. – М., 1986. – С.3-25.

3. Жеребкін В.Є. Логіка. – К., 2002. – С.7-24.

4. Івін О.А. Логіка. – К., 1996. – С.7-44.

5. Конверський А.Є. Логіка. – К., 1999. – Р.1.

6. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.3-19, 295-329.