- •Тематика семінару з історичної географії
- •Особливості географії античного світу. Ранні європейські цивілізації та варварський світ
- •Ключові питання і терміни:
- •І. Джерела і збірники документів
- •Тит Ливий. «История Рима от основания Города».
- •IV. Додаткова література
- •V. Інформаційні ресурси
- •Предмет, завдання і мета.
- •Жекулин в. С. Историческая география: предмет и методы. Л., 1982.
- •5. Клімат Європи в історичний період
- •Теми рефератів
- •Росія і срср.
V. Інформаційні ресурси
http://ancient.gerodot.ru/
http://ellada.spb.ru/
http://www.etno.iatp.org.ua
http://www.etno.us.org.ua
http://www.gumilevica.kulichki.net
http://www.infanata.org
http://www.mesogaia.il.if.ua/intro.htm
Официальный сайт ЦРУ США (статистические данные, история и карты по всем странам и территориям мира) (http://www.cia.gov)
Список скорочень
ВДИ – Вестник древней истории, Москва
ВИ – Вопросы истории, Москва
ВИГ – Вестник исторической географии, Москва, Смоленск
ВМУ – Вестник Московского государственного университета, Москва
ННИ – Новая и новейшая история, Москва
СВ – Средние века, Москва
Т – twirpx.com/
Н – не вдалось знайти.
Середньовіччя
Історична географія раннього середньовіччя
1. Політична географія епохи "Великого переселення народів". Франки. Алемани. Готи. Бургунди. Бретони. Дані. Cакси. Cлавяне. Політична географія епохи Каролингской. Імперія франків. Східні сусіди імперії. Італія. Скандинавія. Східна Європа. Візантійська імперія. Піренейський півострів. Оцінки населеності Європи. Етнічний склад населення. Поселення. Cільське господарство. Торгівля.
2. Історична географія високого середньовіччя. Політична географія. Королівство Францію. Священна Римська імперія. Італія. Герцогство Бургундія. Держави Піренейського півострова. Сицилійське королівство. Візантійська Імперія. Балканські держави. Дунайські держави. Польща. Королівства Скандинавії. Оцінки населеності Європи. Етнічний склад населення. Романські народи. Німецькі народи. Cлавянские народи. Греки. Євреї. Середньовічна урбанізація. Роль римської інфраструктури. Система диоцезов. Урбанізація у Франції. Bastides. Урбанізація басейну Рейну. Урбанізація південно-західної Німеччини. Сільський ландшафт Європи. Сільські поселення Франції. Сільські поселення Центральної Європи. Землеробський характер економіки. Зростання оброблюваних площ. Cистема землекористування. Основні культури. Індустрія і мануфактура. Торгівля і транспорт. Ринки і ярмарки. Торговельні шляхи. Альпійські перевали. Cредиземноморская торгівля. Венеція. Піза. Генуя. Порти Південної Франції і Каталонії. Кіпр. Флоренція. Ломбардія і П'ємонт. Балтійська торгівля. Фландрія. Південні Нідерланди. Брюгге. Ганзейський cоюз. Політична географія. Піренейський півострів. Кастілія-Арагон. Португалія. Франція. Роздробленість Священної Римської Імперії. Володіння Тевтонського ордену. Богемія. Австрія. Силезия. Міста Північної Італії. Венеція. Міста Центральної Італії. Південна Італія. Cкандинавия. Польща. Угорщина. Балканський півострів. Візантія. Оцінки населеності Європи. "Чорна смерть" 1348 р. Міграції населення. Етнічний склад. Поселення. Міста пізнього середньовіччя. Плани. Розміри. Функції міста. Ступінь урбанізованості Європи. Cільські поселення. Cільське господарство. Землеробство. Cистема землекористування. Основні культури. Тваринництво. Ліс в середньовічній економіці. Мануфактура. Нідерланди. Італія. Здобич солі. Транспорт і торгівля. Місцева торгівля. Ярмарки. Торговельні міста. Купецтво. Ганзейський союз. Дорожня система Європи в XIV ст. Річкова навігація. Морська торгівля.
3. Основні тенденції історичної географії (раннього) нового часу
Подвоєння знань про природний світ в епоху "Великих географічних відкриттів". Формування світового ринку, світового розподілу праці. Метрополії і колонії. Нові засоби морського і сухопутного повідомлення : пароплавне повідомлення, мережа залізниць; Панамський канал, Суецький канал. Нові типи комунікації. Нові форми світового бізнесу (туризм, інформаційні послуги і тому подібне). Демографічні підйоми і спади. Потоки міграцій населення. Перенаселеність і запустинювання. Епіцентри природних катаклізмів. Ареали конфліктогенності.
Bairoch P. Les villes du X au XVIII siécle // CB. М., 1992. Вып. 55. C. 87-120.
Darby H. C. Historical geography of England before 1800.
Абрамсон М.Л. К проблеме типологии южноитальянского города (XII-XIII вв.) // СВ. М., 1988. Вып. 51. C. 35-57.
Еманов А.Г. Север и Юг в истории коммерции: На материалах Кафы XIII-XV вв. Тюмень, 1995.
История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. М., 1988-1995. История крестьянства в Европе. М., 1985,1986. T.1 -2. Карпов С.П. Итальянские морские республики и Южное Причерноморье в XIII-XV вв. Проблемы торговли. М., 1990. Карпов С.П. Путями средневековых мореходов: Черноморская навигация Венецианской республики в ХIII-XV вв. М., 1994. Блок М. Характерные черты французской аграрной истории. М., 1957. Бондарев Л.Г. Особенности экологической ситуации в Средневековой Европе // ВМУ. Сер. 5. География. 1996. № 1. С. 25-31. Бродель Ф. Что такое Франция? Кн.1, 2. М., 1994, 1995. Буданова В.П. Варварский мир эпохи великого переселения народов. М., 2000. Буданова В.П. Этнонимия племен Западной Европы: рубеж античности и средневековья. М., 1991. Вестердаль К. Водно-сухопутные транспортные системы в Северной Европе: средневековая модель // РА. 1997. № 4. С. 61-78. Кизилов Ю.А. Географический фактор в истории средневековой Руси // ВИ. М., 1973. №3. C. 51-66. Клименко В.В. История и климат в Средние века // Восток. М., 2003. № 1. С.5-41.
Клименко В. В., Климанов В. А. Климат Северного полушария в средневековый оптимум // Доклады РАН. М., 2000. Т. 371, № 5. С. 539-543. Клименко В.В. Климат средневековой теплой эпохи в Северном полушарии. М., 2001. Корсунский A.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской Империи и возникновение германских королевств. М., 1984.
Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. с фр. под общ. ред, В. А. Бабинцева; Посдесл. А. Я. Гуревича. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 568 с. (Серия «Великие цивилизации»).
Ле Руа Ладюри Э. История климата с 1000 года. Л., 1971.
Любавский М.К. Историческая география России. СПб., 2000.
Милов Л.В. Природно-климатический фактор и особенности российского исторического процесса // ВИ. М., 1992. № 4-5. Муравьев А.В., Самаркин В.В. Историческая география эпохи феодализма (Западная Европа и Россия в V-XVII вв.). М., 1973. Паранин В.И. Историческая география летописной Руси. Петрозаводск, 1990. Песков Д.Н. Евроазиатская трансконтинентальная торговля в середине и второй половине XIII века // Вопросы истории славян: Сб. науч. тр. Воронеж, 1996. Вып. 11. С. 103-112. Подаляк Н.Г. Ганзейско-датское соперничество и политика Ганзы второй половины XIV в.: пути и методы реализации // CВ. М., 2002. Вып. 63. C. 195- Рутенбург В.И. Итальянский город от раннего cредневековья до Возрождения. Л., 1987. Рынок и экспортные отрасли ремесла в Европе ХIV-ХVIII вв. М., 1991.
Уйтвен Р. ван. Несколько заметок об урбанизации традиционных обществ // CВ. М., 1992. Вып. 55. C. 121-127. Цивилизация Северной Европы: Средневековый город и культурное взаимодействие. М.,1992. Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. М., 1976.
Хрестоматия по истории средних веков /Под ред. С.Д. Сказкина. Тт. 1 – 2. М., 1961 и 1963.
Схід (різні періоди)
Клименко В.В. Климат и история в эпоху первых высоких культур (3500-500 гг. до н. э.) // Восток. М., 1998. № 4. С. 5-24. Клименко В.В. Климат и история от Конфуция до Мухаммада // Восток. М., 2000. №1. С. 5-31. Кузьмина E.E. Экология степей Евразии и проблема происхождения номадизма // ВДИ. М., 1996. № 2. С.73- ; 1997. № 2. С.81-
Первісне суспільство
Вопросы к зачёту по курсу «Историческая география» (кафедра истории древнего мира, 3 д/о-4 в/о) |
Необходимая литература Гамкрелидзе Т. В., Иванов В.В. Древняя Передняя Азия и индоевропейская проблема: временные и ареальные характеристики общеиндоевропейского языка по лингвистическим и культурно-историческим данным // ВДИ. 1980. № 3. Гамкрелидзе Т. В., Иванов В.В. Миграции племен - носителей индоевропейских диалектов - с первоначальной територии расселения на Ближнем Востоке в исторические места их обитания в Евразии // ВДИ. 1981. № 2. Дыбо В.А., Терентьев В.А. Ностратическая макросемья и проблемы ее временной локализации // Лингвистическая реконструкция и древнейшая история Востока. Ч. 5. М., 1984. Дыбо В.А., Терентьев В.А. Ностратическая макросемья и проблемы ее временной локализации // Лингвистическая реконструкция и древнейшая история Востока. Ч. 5. М., 1984. Дьяконов И. М. Языки древней Передней Азии. М., 1967. Дьяконов И. М., Якобсон В. А. «Номовые государства», «территориальные царства», полисы и империи: Проблемы типологии // ВДИ. 1982. № 2. Дьяконов И.М. О прародине носителей индоевропейских диалектов // ВДИ. 1982. № 3-4. История Востока. Т. 1: Восток в древности. М., 1997. История древнего Востока: Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч. 1: Месопотамия. М., 1983. Ч. 2: Передняя Азия, Египет. М., 1988. История древнего мира. Т. 1: Ранняя древность. Т. 2: Расцвет древних обществ. Т. 3: Упадок древних обществ / Под ред. И. М. Дьяконова, И. С. Свенцицкой, В. Д. Нероновой. М., 1982 (1-е изд.), 1983 (2-е изд.), 1989 (3-е изд.). История Европы. Т. 1. М., 1989. Ламберг-Карловски К., Саблов Дж. Древние цивилизации: Ближний Восток и Мезоамерика. М., 1992. Милитарев А.Ю. Об одном общеафразийском лингвистическом термине // ВДИ. 1983. № 4. Милитарев А.Ю. Шумеры и афразийцы // ВДИ. 1995. № 2. Милитарев А.Ю., Шнирельман В.А. К проблеме локализации древнейших афразийцев // Лингвистическая реконструкция и древнейшая история Востока. Тез. и докл. конф. Ч. 2. М., 1984. Петрухин В.Я., Раевский Д.С.. Очерки истории народов России в древности и раннем средневековье. М., 1998 (и переиздания). Пучков П. И. Некоторые вопросы протоэтногенеза // Исчезнувшие народы. М., 1988. Сафронов В. А. Прародина индоевропейцев. Горький, 1989.
Дополнительная литература Алексеев В.П. Географические очаги формирования человеческих рас. М., Мысль, 1985. Альбедиль М.Ф. Забытая цивилизация в долине Инда. СПб., Наука, 1991 Америка после Колумба: Взаимодействие двух миров. - М., Наука, 1992 Антонова Е.В. Месопотамия на пути у первым государствам. М., 1998. Архипов И.С. Топоним «Субир/Субарту» в Месопотамии III – первой половины II тыс. до н.э. // ВДИ. 2002. № 4. Баранский Н.Н. Становление советской экономической географии. – М.: Мысль,1980 Бейкер Дж. История географических открытий и исследований. – М.: ИЛ,1950 Берг Л.С. Очерки по истории русских географических открытий. – М.: Наука, 1971 Бизли Ч. Генрих Мореплаватель. – М., Наука, 1979 Бонгард - Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Индия в древности. М., Наука, 1985, 758 с. Бонгард-Левин Г.М., Грантовский Э.А. От Скифии до Индии. М., 1974 (и переиздания). Васильев Л.С. История Востока. – М.: Высшая школа,1994.Тома 1-2. Вильхельм Г. Древний народ хурриты: Очерки истории и культуры. М., 1992. Гажанов. Древние авторы о Средней Азии VI в до н.э. Гиндин Л.А. Язык древнейшего населения юга Балканского полуострова. М., 1967. Гиндин Л.А., Цимбурский В.Л. Гомер и история Восточного Средиземноморья. М., 1996. Грантовский Э.А. Иран и иранцы до Ахеменидов. М., 1998. Гумбальт А., Центральная Азия М., 1915. Древний Восток: этнокультурные связи. М., 1988. Дьяконов И.М. Восточный Иран до Кира. – История Иранского государства и культуры. М., 1971 Дьяконов И.М. История Мидии. М. -Л., 1956 Дьяконов И.М. Малая Азия и Армения ок. 600 г. до н.э. // ВДИ. 1981. № 2. Дьяконов И.М. Очерк древнего Ирана. М., 1961 Дьяконов И.М. Предыстория армянского народа (История Армянского нагорья с 1500 по 500 гг. до н. э. Хурриты, лувийцы, протоармяне). Ереван, 1968. Дьяконов И.М. Типы этнических передвижений в ранней древности (с конца IV по начало I тысячелетий до н. э.) // Древний Восток. Вып. 4. Ереван, 1983. Дьяконов М.М. Очерк истории древнего Ирана. М., 1961. Емельянов В.В. Древний Шумер: Очерки культуры. СПб., 2003. Иванчик А.И. Киммерийцы: Древневосточные цивилизации и степные кочевники в VIII-VII вв. до н.э. М., 1996. Кузьмина Е. Е. Откуда пришли индоарии? М., 1994. Ллойд С. Археология Месопотамии. М., 1984. Массон В.М. Средняя Азия и Древний Восток. М-Л., 1964. Меликишвили Г. А. Возникновение Хеттского царства и проблемы древнейшего населения Закавказья и Малой Азии // ВДИ. 1965. № 1. Меликишвили Г.А. Наири-Урарту. Тбилиси, 1961. Мерперт Н.Я. Очерки археологии библейских стран. М., 2000. Мэллори Дж. П. Индоевропейские прародины // ВДИ. 1997. № 1. Немировский А.А. У истоков древнееврейского этногенеза: Ветхозаветное предание о патриархах и этнополитическая история Ближнего Востока. М., 2001. Плетнева С.А. Кочевники средневековья. М., 1982. Ренфрю К. Разнообразие языков мира, распространение земледелия и индоевропейская проблема // ВДИ. 1998. № 3. Седов В.В. Славяне в древности. М., 1994. Средняя Азия в эпоху камня и бронзы. М.-Л., 1966. Титов В. С. К изучению миграций бронзового века // Археология Старого и Нового Света. М., 1982. Трубачев О.Н. Indoarica в Северном Причерноморье. М., 1999. Фрай Р. Наследие Ирана. М., 1972. Циркин Ю.Б. Древняя Испания. М., 2000. Этнические проблемы истории Центральной Азии в древности. М., 1981. Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья. М., 1984. Языки Азии и Африки. Т. I: Индоевропейские языки (Хетто-лувийские языки. Армянский язык. Индоиранские языки). М., 1976. Т. IV: Афразийские языки. Кн. 1: Семитские языки. М., 1991. |