ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ЗВ’ЯЗКУ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ УКРАЇНИ

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Методичні вказівки

для виконання контрольної роботи

з дисципліни “Основи схемотехніки” ч. 2

для підготовки бакалаврів за напрямком

“Телекомунікації”, “Інформаційні мережі”

Київ 2012

ЗМІСТ

сторінка

Вступ 3

1. Література 4

3. Завдання на контрольну роботу 4

4. Правила виконання і оформлення контрольної роботи 8

5. Методичні вказівки з проектування лінійного підсилювача 9

5.1. Загальні питання схемотехніки лінійних підсилювачів 9

5.2. Принципова схема підсилювача 13

5.3. Розрахунок лінійного підсилювача 15

6. Підготовка до захисту контрольної роботи 24

7. Додаток 26

ВСТУП

В процесі проектування пропонується ознайомитися з принципами побудови функціональних і принципових схем підсилювачів, що використовуються в телекомунікаційних системах і розрахувати трикаскадний підсилювач на біполярних транзисторах.

Оскільки проектування ведеться до деякої міри паралельно з вивченням самої дисципліни, то, перш ніж приступити до виконання роботи, необхідно ознайомитися з основним змістом наступних розділів програми:

1. Основні показники підсилювачів.

2. Основи теорії зворотного зв'язку.

3. Принципи побудови підсилювальних схем.

4. Каскади попереднього підсилення.

5. Вихідні і передвихідні каскади підсилення.

Ознайомлення з зазначеними розділами виконується за одним з трьох підручників [I, 2, 3].

Варто мати на увазі, що підручники [I, 2, 3] при виконанні проекту можуть використовуватися тільки як допоміжний матеріал, оскільки питання проектування лінійних підсилювачів знайшли почасти відображення лише в [1]. Детально методика проектування лінійних підсилювачів з допущеними спрощеннями викладена в методичній розробці [4], яку рекомендується використовувати з метою скорочення термінів виконання проекту.

Яких-небудь відомостей по коректорах сполучних ліній в навчальній літературі немає. Всі необхідні інформаційні відомості і розрахункові співвідношення приводяться в даній методичній розробці.

Вихідні дані для проектування і методичні вказівки складені таким чином, що для виконання проекту можна не користуватися якою-небудь іншою літературою (навіть довідковою). Необхідний обсяг довідкових даних зазначений у додатках. Для бажаючих застосувати більш різноманітний асортимент елементної бази достатній, але обмежений довідковий матеріал зазначений у списку літератури.

Мета проектування будь-якої радіоелектронної апаратури являє собою створення апаратури з заданими якісними характеристиками при можливо менших витратах на її розробку й експлуатацію. Процес проектування звичайно прийнято розділяти на кілька стадій: технічна пропозиція (обгрунтовується доцільність і можливість створення апаратури), ескізний проект (розробка функціональних схем, вибір конструктивного оформлення) , технічний проект (розробка принципових схем, макетування апаратури, її випробовування і видача конструкторської документації), робочий проект (остаточне відпрацьовування повного комплекту конструкторської документації).

Комплекс робіт, що виконуються в процесі курсового проектування, реалізується на стадії технічного проектування за технічним завданням, сформульованому в ескізному проекті.

1. Література

1. Мурадян А.Г., Разумихин В.М., Тверецкий М.С. Усилительные устройства.-М.:Связь, 1976.

2. Мигулин И.Н. Усилители на биполярных и полевих транзисторах. Ч.1. – Одесса: ОЭИС, 1981.

3.Мигулин И.Н. Усилители мощности и специальные схемы усилителей. Ч.2. – Одесса: ОЭИС, 1982.

4. Методическая разработка по проектированию линейных усилителей. Составитель М.С. Самарин. - М.: ВЗЭИС, 1981.

5. Справочник по полупроводниковым диодам, транзисторам и интегральным схемам. Под ред. Н.Н. Горюнова. - М.: Энергия, 1972, 1976, 1979 або 1982.

6. Транзисторы для аппаратуры широкого применения.Справочник. Под ред. Б.Л. Перельмана. - М.: Радио и связь, 1981.

7. Руденко В.С. Промислова елетроніка. К. 1996

2. Вибір варіанта роботи

Студенти, в яких номер шифру студентського білета закінчується непарною цифрою, проектують трикаскадний лінійний підсилювач. Вихідні дані для проектування беруться з табл. 1 і 2. По передостанній цифрі номера студентського білета визначається номер стовпчика в табл. 1, а по останній - номер стовпчика в табл. 2. Якщо номер білета містить тільки одну цифру, то перед нею приписується нуль.

3. Завдання на курсовий проект

Необхідно вибрати тип підсилювальних приладів, розрахувати їх режим роботи для заданого підсилювача, розрахувати параметри елементів принципової схеми та якісні показники всього підсилювача.

Таблиця 1

Показники підсилювача	Номер варіанта
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0
Потужність, що віддається в навантаження, РН , мВт	10	8	10	11	14	16	8	12	10	15
Нестабільність коефіцієнта підсилення на каскад F,%	3	3,5	4	4,5	5	3	3,5	4	4.5	5
Загасання нелінійності по другій і третій гармоніках аr, дБ	80	75	70	65	70	80	75	70	65	75
Верхня робоча частота fв, кГц	1500	1400	564	1400	564	1500	1400	1500	564	564
Нижня робоча частота fн, кГц	812	60	45	60	45	812	60	812	45	45
Допустимий коефіцієнт частотних спотворень на нижній робочій частоті МН , дБ	0,2	0,3	0,4	0,25	0,35	0,2	0,3	0,4	0,25	0.35

Таблиця 2

Задані параметри	Номер варіанта
	1-2	3-4	5-6	7-8	9-0
Опір резистора в колі колектора транзистора V4 , Ом	200	220	240	300	270
Вхідний опір каскаду на транзисторі V4, Rвх2, кОм	0.7	0,6	0,5	0,6	0,7
Коефіцієнт підсилення каскаду на транзисторі V4 з врахуванням місцевого негативного зворотного зв’язку (НЗЗ), КF2	8	6	6	8	7

ПРИМІТКА. Для всіх варіантів загальними є наступні вимоги:

1. Температура навколишнього середовища 0…+30С.

2. Хвильовий опір коаксіальних кабелів, по яких підводиться до підсилювача і відводиться від нього сигнал,  = 75 Ом .

3. Вихідний опір коректора амплітудно-частотної характеристики (КАЧХ) і вхідний опір автоматичного регулятора підсилення (АРП) R=100 Ом

Таблиця 3.